Провербеле 8
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ну стригэ ынцелепчуня ши ну-шь ыналцэ причеперя гласул?
1Чи ж премудрість не покликує, чи розум не знїмає свій голос?
2Еа се ашазэ сус, пе ынэлцимь, афарэ пе друм, ла рэспынтий,
2Вона стає на високих місцях, при дорозї, та на роздорожжях;
3ши стригэ лынгэ порць, ла интраря четэций, ла интраря порцилор:
3Вона кличе коло воріт при ввіходї в місто, коло ввіходу в самі двері:
4„Оаменилор, кэтре вой стриг ши спре фиий оаменилор се ындряптэ гласул меу.
4Люде, се до вас я покликую, до синів чоловічих мій голос!
5Ынвэцаци-вэ минте, проштилор, ши ынцелепцици-вэ, небунилор!
5Навчайтесь, нерозумні, мудростї, і ви, глупі — розуму!
6Аскултаць, кэч ам лукрурь марь де спус ши бузеле ми се дескид ка сэ ынвеце пе алций че есте дрепт!
6Слухайте, бо я про важне говорити буду, й сама се правда, що уста мої виповідають.
7Кэч гура мя вестеште адевэрул ши бузеле меле урэск минчуна!
7Бо саму правду говорить язик мій, а все, що безбожне, — гидота устам моїм.
8Тоате кувинтеле гурий меле сунт дрепте, н-ау нимик неадевэрат, нич сучит ын еле.
8Всї слова уст моїх справедливі; нема в них облуду анї омани.
9Тоате сунт лэмурите пентру чел причепут ши дрепте пентру чей че ау гэсит штиинца.
9Всї вони ясні тому, хто має розум, і справедливі для тих, що знання набули.
10Примиць май деграбэ ынвэцэтуриле меле декыт арӂинтул ши май деграбэ штиинца декыт аурул скумп.
10Прийміть мою науку над срібло раднїще, знаннє моє ви цїнуйте над золото щире;
11Кэч ынцелепчуня прецуеште май мулт декыт мэргэритареле ши ничун лукру де прец ну се поате асемуи ку еа.
11Мудрість бо над перли дорожша, й нїчо, що можна бажати, з нею не зрівняєсь.
12Еу, ынцелепчуня, ам ка локуинцэ минтя ши пот нэскочи челе май кибзуите планурь.
12Я, премудрість, пробуваю з розумом і шукаю розважливого знання.
13Фрика де Домнул есте урыря рэулуй; труфия ши мындрия, пуртаря ря ши гура минчиноасэ – ятэ че урэск еу.
13Страх Господень — значить ненавидїти зло; гордощі, високомірність, зла путь і двоязичні уста менї ненависні.
14Де ла мине вин сфатул ши избында, еу сунт причеперя, а мя есте путеря.
14В мене рада й правда, я — розум, у мене сила.
15Прин мине ымпэрэцеск ымпэраций ши дау воевозий порунчь дрепте.
15Мною й царі царюють і праводавцї встановляють справедливість;
16Прин мине кырмуеск дрегэторий ши май-марий, тоць жудекэторий пэмынтулуй.
16Мною правлять князї й вельможні, та всї суддї землї.
17Еу юбеск пе чей че мэ юбеск, ши чей че мэ каутэ ку тот динадинсул мэ гэсеск.
17Люблю я тих, що мене люблять, і хто мене шукає, той знайде мене.
18Ку мине сунт богэция ши слава, авуцииле трайниче ши дрептатя.
18І богацтво й слава в мене, всї блага неминущі й справедливість;
19Родул меу есте май бун декыт аурул чел май курат ши венитул меу ынтрече арӂинтул чел май алес.
19Плоди мої лучші золота — золота найчистїйшого, а хісна з мене більше, як із найдобірнїйшого срібла.
20Еу умблу пе каля невиновэцией, пе мижлокул кэрэрилор неприхэнирий,
20Я ходжу шляхами правди, правосуду стежками,
21ка сэ дау о адевэратэ моштенире челор че мэ юбеск ши сэ ле умплу вистиерииле.
21Щоб подати тим, хто мене любить, справдешнє добро, й скарбівнї їх я наповнюю.
22Домнул м-а фэкут чя динтый динтре лукрэриле Луй, ынаинтя челор май векь лукрэрь але Луй.
22Господь мав мене перед розпочатком путей своїх, перш нїж що сотворив, з правіків;
23Еу ам фост ашезатэ дин вешничие, ынаинте де орьче ынчепут, ынаинте де а фи пэмынтул.
23Од вічностї мене він помазав, від почину, перед настаннєм землї.
24Ам фост нэскутэ кынд ынкэ ну ерау адынкурь, нич извоаре ынкэркате ку апе;
24Я родилась, як ще не було безодень, як ще нїде джерела водою не дзюрчали.
25ам фост нэскутэ ынаинте де ынтэриря мунцилор, ынаинте де а фи дялуриле,
25Родилась, як ще з землї не воздвиглись гори, перше нїж горби постали;
26кынд ну ерау ынкэ нич пэмынтул, нич кымпииле, нич чя динтый фэрымэ дин пулберя лумий.
26Як іще він не сотворив нї землї, нї степу, нї грудок тих, що з них злїпивсь круг земний.
27Кынд а ынтокмит Домнул черуриле, еу ерам де фацэ; кынд а трас о заре пе фаца адынкулуй,
27Як розпростирав він небо, була я там. Як він закруглював кружало безоднї,
28кынд а пиронит норий сус ши кынд ау цышнит ку путере извоареле адынкулуй,
28Як хмари в горі згущав, як замикав джерела безоднї (надземної),
29кынд а пус ун хотар мэрий, ка апеле сэ ну трякэ песте порунка Луй, кынд а пус темелииле пэмынтулуй,
29Як давав морю приказ, щоб води не переступали гряниць його, як він підвалини землї закладав, —
30еу ерам мештерул Луй, ла лукру лынгэ Ел, ши ын тоате зилеле ерам десфэтаря Луй, жукынд неынчетат ынаинтя Луй,
30Тодї була я при йому строїтелькою, й була його радістю день за днем, веселячись перед ним увесь час,
31жукынд пе ротоколул пэмынтулуй Сэу ши гэсинду-мь плэчеря ын фиий оаменилор.
31Веселячись на земному крузї його, радість же моя була — дїти людські.
32Ши акум, фиилор, аскултаци-мэ, кэч фериче де чей че пэзеск кэиле меле!
32Проте ж, дїти, слухайте мене; й благословенні ті, хто стежок моїх пильнує.
33Аскултаць ынвэцэтура, ка сэ вэ фачець ынцелепць, ши ну лепэдаць сфатул меу!
33Слухайте науки, й будьте мудрі, та й не одступайте від неї.
34Фериче де омул каре м-аскултэ, каре вегязэ зилник ла порциле меле ши пэзеште прагул уший меле!
34Блажен, хто слухає мене, й невсипущо перебуває день-у-день у воріт моїх, та стоїть на сторожі під дверима в мене!
35Кэч чел че мэ гэсеште, гэсеште вяца ши капэтэ бунэвоинца Домнулуй.
35Бо хто знайшов мене, знайшов життє, й одержить ласку від Господа;
36Дар чел че пэкэтуеште ымпотрива мя ышь ватэмэ суфлетул сэу; тоць чей че мэ урэск пе мине юбеск моартя.”
36Хто ж грішить проти мене, душі своїй той шкодить: всї, що цураються мене, люблять смерть.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.