Провербеле 23
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Дакэ стай ла масэ ла унул дин чей марь, я сяма че ай динаинте:
1Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
2пуне-ць ун куцит ын гыт, дакэ ешть пря лаком.
2Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
3Ну пофти мынкэруриле луй алесе, кэч сунт о хранэ ыншелэтоаре!
3На ласощі його не надься: се оманлива страва.
4Ну те кинуи ка сэ те ымбогэцешть, ну-ць пуне причеперя ын ачаста!
4В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.
5Абя ць-ай арункат окий спре еа, ши ну май есте; кэч богэция ышь фаче арипь ши, ка вултурул, ышь я зборул спре черурь.
5Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
6Ну мынка пыня челуй пизмаш ши ну пофти мынкэруриле луй алесе,
6Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
7кэч ел есте ка унул каре ышь фаче сокотелиле ын суфлет! „Мэнынкэ ши бя”, ыць ва зиче ел, дар инима луй ну есте ку тине.
7Бо які нещирі мисли в його, такий і він: „Іж і пий!‟ — припрошує він, а серце його не при тобі.
8Буката пе каре ай мынкат-о о вей вэрса ши кувинтеле плэкуте пе каре ле вей спуне сунт пердуте.
8Шматок, що зʼїв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
9Ну ворби ла урекя челуй небун, кэч ел несокотеште кувинтеле тале ынцелепте!
9При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
10Ну мута хотарул вэдувей ши ну интра ын огорул орфанилор,
10Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
11кэч Рэзбунэторул лор есте путерник: Ел ле ва апэра причина ымпотрива та.
11Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.
12Дескиде-ць инима ла ынвэцэтурэ ши урекиле ла кувинтеле штиинцей!
12Прихили серце твоє до науки, й уши твої — до слів розумних.
13Ну круца копилул де мустраре, кэч, дакэ-л вей лови ку нуяуа, ну ва мури!
13Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною — він не вмре;
14Ловинду-л ку нуяуа, ый скоць суфлетул дин Локуинца морцилор.
14Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
15Фиуле, дакэ-ць ва фи инима ынцеляптэ, инима мя се ва букура;
15Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
16ши лэунтрул меу се ва весели кынд бузеле тале вор спуне че есте бине.
16Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
17Сэ ну-ць пизмуяскэ инима пе чей пэкэтошь, чи сэ айбэ тотдяуна фрикэ де Домнул,
17Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;
18кэч есте о рэсплатэ ши ну ци се ва тэя нэдеждя.
18Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
19Аскултэ, фиуле, ши фий ынцелепт; ындряптэ-ць инима пе каля чя дряптэ!
19Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
20Ну фи принтре чей че бяу вин, нич принтре чей че се ымбуйбэ ку карне!
20Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, —
21Кэч бецивул ши чел че се дедэ ла ымбуйбаре сэрэческ, ши аципиря те фаче сэ порць здренце.
21Пяницї бо й немірні зʼубожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
22Аскултэ пе татэл тэу, каре те-а нэскут, ши ну несокоти пе мамэ-та кынд а ымбэтрынит.
22Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
23Кумпэрэ адевэрул – ши ну-л винде –, ынцелепчуня, ынвэцэтура ши причеперя.
23Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
24Татэл челуй неприхэнит се веселеште ши чел че дэ наштере унуй ынцелепт се букурэ.
24Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
25Сэ се букуре татэл тэу ши мама та, сэ се веселяскэ чя каре те-а нэскут.
25Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
26Фиуле, дэ-Мь инима та ши сэ гэсяскэ плэчере окий тэй ын кэиле Меле!
26Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
27Кэч курва есте о гроапэ адынкэ ши стрэина, о фынтынэ стрымтэ.
27Блудниця — се глибока пропасть; тїсний колодїзь — чужая жінка;
28Еа пындеште ка ун хоц ши мэреште ынтре оамень нумэрул челор стрикаць.
28Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
29Але куй сунт ваетеле? Але куй сунт офтэриле? Але куй сунт неынцелеӂериле? Але куй сунт плынӂериле? Але куй сунт рэнириле фэрэ причинэ? Ай куй сунт окий роший?
29У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
30Але челор че ынтырзие ла вин ши се дук сэ голяскэ пахарул ку вин аместекат.
30У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
31Ну те уйта ла вин кынд курӂе рошу ши фаче мэргэритаре ын пахар; ел алунекэ ушор,
31Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
32дар пе урмэ ка ун шарпе мушкэ ши ынцяпэ ка ун басилиск.
32Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
33Окий ци се вор уйта дупэ фемеиле алтора ши инима ыць ва ворби простий.
33Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
34Вей фи ка ун ом кулкат ын мижлокул мэрий, ка ун ом кулкат пе вырфул унуй катарг.
34І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;
35„М-а ловит …, дар ну мэ доаре!… М-а бэтут…, дар ну симт нимик! Кынд мэ вой трези? Май вряу вин!”
35Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.