Přísloví 7
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Synu můj, ostříhej řečí mých, a přikázaní má schovej u sebe.
1Сину мій! хорони слова мої, й заповідї мої ховай у себе.
2Ostříhej přikázaní mých, a živ budeš, a naučení mého jako zřítelnice očí svých.
2Хорони заповідї мої й жий, і науку мою, як зїницї очей твоїх.
3Přivaž je na prsty své, napiš je na tabuli srdce svého.
3Понавязуй їх на палцї собі, й понаписуй їх на скрижалях серця твого.
4Rci moudrosti: Sestra má jsi ty, a rozumnost přítelkyní jmenuj,
4Скажи премудростї: Ти сестра моя! а розум назви рідним (братом).
5Aby tě ostříhala od ženy cizí, od postranní, jenž řečmi svými lahodí.
5Щоб вони давали острах тобі від жінки чужої, що мягкими словами промовляє.
6Nebo z okna domu svého okénkem vyhlédaje,
6Ось, я раз дивився кріз крату в вікно у моїй домівцї,
7Viděl jsem mezi hloupými, spatřil jsem mezi mládeží mládence bláznivého.
7Та й побачив серед недосьвідних, — постеріг між молодими людьми нерозумного молодика,
8Kterýž šel po ulici vedlé úhlu jejího, a cestou k domu jejímu kráčel,
8Що йшов близенько її переулок і простував до будинку її при дорозї,
9V soumrak, u večer dne, ve tmách nočních a v mrákotě.
9В вечірні сумерки, в нічній темряві й мороцї.
10A aj, žena potkala ho v ozdobě nevěstčí a chytrého srdce,
10І ось — зустріч йому йде молодиця в блудничій одежі, і хитрим серцем,
11Štěbetná a opovážlivá, v domě jejím nezůstávají nohy její,
11Щебетлива й невгавуща; ноги її не втерплять перебувати в домівцї в себе:
12Jednak vně, jednak na ulici u každého úhlu úklady činící.
12То на улицї, то на майдані, і переулках кує вона зраду.
13I chopila jej, a políbila ho, a opovrhši stud, řekla jemu:
13От і обняла його, поцїлувала та й каже без сорома в лицї:
14Oběti pokojné jsou u mne, dnes splnila jsem slib svůj.
14В мене мирна жертва: сьогоднї я сповнила обітницї мої;
15Protož vyšla jsem vstříc tobě, abych pilně hledala tváři tvé, i nalezla jsem tě.
15Тим і вийшла на зустріч тобі, щоб тебе відшукати, та й — знайшла тебе;
16Koberci jsem obestřela lůže své, s řezbami a prostěradly Egyptskými,
16Постелю мою вслала я килимами, квічастими тканинами з Египту;
17Vykadila jsem pokojík svůj mirrou a aloe a skořicí.
17Почивальню мою запашила я миррою, алоєм та цинамоном;
18Poď, opojujme se milostí až do jitra, obveselíme se v milosti.
18Ходи ж, будем до самого ранку впиватись пестощами, насолоджуватись любовю;
19Nebo není muže doma, odšel na cestu dalekou.
19Мужа бо дома нема, — вибравсь у далеку дорогу;
20Pytlík peněz vzal s sebou, v jistý den vrátí se do domu svého.
20Сакву грошей забрав він із собою, вернеться, як місяць у повнї засьвітить.
21I naklonila ho mnohými řečmi svými, a lahodností rtů svých přinutila jej.
21Так і приманила його ласкавим щебетаннєм, взяла гору над ним солодкими словами.
22Šel za ní hned, jako vůl k zabití chodívá, a jako blázen v pouta, jimiž by trestán byl.
22Як стій, пійшов він за нею, як ійде віл під обух, наче пес на ланцюг, наче олень під вистріл,
23Dokudž nepronikla střela jater jeho, pospíchal jako pták k osídlu, nevěda, že ono bezživotí jeho jest.
23Покіль стріла не пробє печінок йому наскрізь; так бідна пташка летить на сїло, й не знає, що воно їй на погибель.
24Protož nyní, synové, slyšte mne, a pozorujte řečí úst mých.
24Слухайте ж, дїти, мене, приникайте до слів уст моїх.
25Neuchyluj se k cestám jejím srdce tvé, aniž se toulej po stezkách jejích.
25Нехай не надиться твоє серце на її дороги, не блукайся стежками її:
26Nebo mnohé zranivši, porazila, a silní všickni zmordováni jsou od ní.
26Многих вона зранила й повалила й много сильних убила;
27Cesty pekelné dům její, vedoucí do skrýší smrti.
27Дом її — се битий шлях у преисподню, ведучий в саме мешканнє смертї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.