Дела апостолска 6
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1А у ове дане, кад се умножише ученици, подигоше Грци вику на Јевреје што се њихове удовице заборављаху кад се делише храна сваки дан.
1У тиї ж днї, як намножилось учеників, було наріканнє Єленян на Євреїв, що у щоденному служенню не дбають про вдовиць їх.
2Онда дванаесторица дозвавши мноштво ученика, рекоше: Није прилично нама да оставимо реч Божју па да служимо око трпеза.
2Прикликавши ж дванайцять (апостоли) громаду учеників, рекли: Не личить нам, покинувши слово Боже, служити при столах.
3Нађите дакле, браћо, међу собом седам поштених људи, пуних Духа Светог и премудрости, које ћемо поставити над овим послом.
3Вигледїть же, брати, сїм мужів із вас доброї слави, повних Духа сьвятого та мудрости, котрих поставимо на сю потріб.
4А ми ћемо у молитви и у служби речи остати.
4Ми ж у молитві і в служенню слова пробувати мем.
5И ова реч би угодна свему народу. И изабраше Стефана, човека напуњена вере и Духа Светог, и Филипа, и Прохора, и Никанора, и Тимона, и Пармена, и Николу покрштењака из Антиохије.
5І вподобалось слово всїй громадї; і вибрали Стефана, чоловіка, повного віри і Духа сьвятого, та Филипа, та Прохора, та Никанора, та Тимона, та Пармена, та Миколая, нововірця з Антиохиї,
6Ове поставише пред апостоле и они помоливши се Богу метнуше руке на њих.
6котрих поставили перед апостолами, і помолившись положили вони руки на них.
7И реч Божја растијаше, и множаше се врло број ученика у Јерусалиму. И свештеници многи покораваху се вери.
7І росло слово Боже, і намножувалось число учеників у Єрусалимі вельми, й велике множество сьвящеників покорилось вірі.
8А Стефан пун вере и силе чињаше знаке и чудеса велика међу људима.
8Стефан же, повний віри й сили, робив чудеса і ознаки великі між народом.
9Тада усташе неки из зборнице која се зове ливерћанска и кириначка и александријска и оних који беху из Киликије и Азије, и препираху се са Стефаном.
9Устали ж деякі з школи, званої Либертинцїв, та Киринейцїв, та Александрийцїв і тих, що з Киликиї та Азиї, перепитуючись із Стефаном.
10И не могаху противу стати премудрости и Духу којим говораше.
10І не здолїли встояти проти премудрости й духа, яким глаголав.
11Тада подговорише људе те казаше: Чусмо га где хули на Мојсија и на Бога.
11Тодї підʼустили вони людей, щоб казали, що чули ми його, як він промовляв слова хульні на Мойсея і Бога.
12И побунише народ и старешине и књижевнике, и нападоше и ухватише га, и доведоше га на сабор.
12І підбурили народ, і старшину, й письменників, і напавши схопили його, і привели в раду,
13И изведоше лажне сведоке који говораху: Овај човек не престаје хулити на ово свето место и на закон.
13і поставили кривих сьвідків, що казали: Сей чоловік не перестає слова хульні говорити проти місця сього сьвятого і проти закону:
14Јер га чусмо где говори: Овај Исус Назарећанин развалиће ово место, и измениће обичаје које нам остави Мојсије.
14чули бо ми, як він казав, що Ісус Назорей зруйнує місце се й перемінить, звичаї, котрі Мойсей передав нам.
15И погледавши на њ сви који сеђаху на сабору видеше лице његово као лице анђела.
15І дивлячись пильно на него всї, що сидїли в радї, видїли лице його як-би лице ангела.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.