Фаптеле 6
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ын зилеле ачеля, кынд с-а ынмулцит нумэрул ученичилор, евреий каре ворбяу гречеште кыртяу ымпотрива евреилор, пентру кэ вэдувеле лор ерау трекуте ку ведеря ла ымпэрцяла ажутоарелор де тоате зилеле.
1У тиї ж днї, як намножилось учеників, було наріканнє Єленян на Євреїв, що у щоденному служенню не дбають про вдовиць їх.
2Чей дойспрезече ау адунат мулцимя ученичилор ши ау зис: „Ну есте потривит пентру ной сэ лэсэм Кувынтул луй Думнезеу ка сэ служим ла месе.
2Прикликавши ж дванайцять (апостоли) громаду учеників, рекли: Не личить нам, покинувши слово Боже, служити при столах.
3Де ачея, фрацилор, алеӂець динтре вой шапте бэрбаць ворбиць де бине, плинь де Духул Сфынт ши ынцелепчуне, пе каре ый вом пуне ла служба ачаста.
3Вигледїть же, брати, сїм мужів із вас доброї слави, повних Духа сьвятого та мудрости, котрих поставимо на сю потріб.
4Яр ной вом стэруи некурмат ын ругэчуне ши ын проповэдуиря Кувынтулуй.”
4Ми ж у молитві і в служенню слова пробувати мем.
5Ворбиря ачаста а плэкут ынтреӂий адунэрь. Ау алес пе Штефан, бэрбат плин де крединцэ ши де Духул Сфынт, пе Филип, пе Прохор, пе Никанор, пе Тимон, пе Пармена ши пе Николае, ун прозелит дин Антиохия.
5І вподобалось слово всїй громадї; і вибрали Стефана, чоловіка, повного віри і Духа сьвятого, та Филипа, та Прохора, та Никанора, та Тимона, та Пармена, та Миколая, нововірця з Антиохиї,
6Й-ау адус ынаинтя апостолилор, каре, дупэ че с-ау ругат, шь-ау пус мыниле песте ей.
6котрих поставили перед апостолами, і помолившись положили вони руки на них.
7Кувынтул луй Думнезеу се рэспындя тот май мулт, нумэрул ученичилор се ынмулця мулт ын Иерусалим ши о маре мулциме де преоць веняу ла крединцэ.
7І росло слово Боже, і намножувалось число учеників у Єрусалимі вельми, й велике множество сьвящеників покорилось вірі.
8Штефан ера плин де хар ши де путере ши фэчя минунь ши семне марь ын нород.
8Стефан же, повний віри й сили, робив чудеса і ознаки великі між народом.
9Уний дин синагога нумитэ а Избэвицилор, а Чириненилор ши а Александринилор, ымпреунэ ку ниште иудей дин Чиличия ши дин Асия, ау ынчепут о чартэ де ворбе ку Штефан,
9Устали ж деякі з школи, званої Либертинцїв, та Киринейцїв, та Александрийцїв і тих, що з Киликиї та Азиї, перепитуючись із Стефаном.
10дар ну путяу сэ стя ымпотрива ынцелепчуний ши Духулуй ку каре ворбя ел.
10І не здолїли встояти проти премудрости й духа, яким глаголав.
11Атунч ау пус ла кале пе ниште оамень сэ зикэ: „Ной л-ам аузит ростинд кувинте де хулэ ымпотрива луй Мойсе ши ымпотрива луй Думнезеу.”
11Тодї підʼустили вони людей, щоб казали, що чули ми його, як він промовляв слова хульні на Мойсея і Бога.
12Ау ынтэрытат нородул, пе бэтрынь ши пе кэртурарь, ау нэвэлит асупра луй, ау пус мына пе ел ши л-ау дус ын собор.
12І підбурили народ, і старшину, й письменників, і напавши схопили його, і привели в раду,
13Ау скос ниште марторь минчиношь, каре ау зис: „Омул ачеста ну ынчетязэ сэ спунэ кувинте де хулэ ымпотрива ачестуй локаш сфынт ши ымпотрива Леӂий.
13і поставили кривих сьвідків, що казали: Сей чоловік не перестає слова хульні говорити проти місця сього сьвятого і проти закону:
14Ын адевэр, л-ам аузит зикынд кэ ачест Исус дин Назарет ва дэрыма локашул ачеста ши ва скимба обичеюриле пе каре ни ле-а дат Мойсе.”
14чули бо ми, як він казав, що Ісус Назорей зруйнує місце се й перемінить, звичаї, котрі Мойсей передав нам.
15Тоць чей че шедяу ын собор с-ау уйтат цинтэ ла Штефан, ши фаца луй ли с-а арэтат ка о фацэ де ынӂер.
15І дивлячись пильно на него всї, що сидїли в радї, видїли лице його як-би лице ангела.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.