Toksahkungnawk 9
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Angraeng hnukbang kaminawk to pazih moe, hum han pacaeng, Saul loe kasang qaima khaeah caeh moe,
1Савло ж, ще дишучи грозьбою та вбийством на учеників Господнїх, приступив до архиєрея,
2a caehhaih loklam ah hnuk ih nongpa maw, nongpata maw naeh moe, Jerusalem thongim thungah pakhrak thai hanah, Damaska vangpui ih Sineko ah tarik ih canawk to a hnik.
2і просив від него листів у Дамаск до шкіл, щоб, коли кого знайде, що путя того будуть, чоловіків і жінок, звязавши, поприводив у Єрусалим.
3Anih loe kholong caeh moe, Damaska vangpui phak tom naah, poek ai pui ah van bang hoiah aanghaih mah a taeng boih to toeh pae:
3Ідучи ж був близько Дамаску, аж ось осияло його сьвітло з неба,
4anih loe long ah amtimh, Saul, Saul, tipongah Kai nang pacaekthlaek loe? tiah anih han thuih pae ih lok to a thaih.
4і, впавши на землю, чув голос, глаголючий йому: Савле, Савле, чого мене гониш?
5To naah anih mah, Angraeng, nang loe mi aa? tiah a naa. Angraeng mah, Kai loe nang pacaekthlaek ih Jesu: kamsum pathuih loe nang hanah rai parai, tiah a naa.
5Каже ж: Хто єси, Господи? Господь же рече: Я Ісус, котрого ти гониш. Трудно тобі проти рожна прати (упиратись).
6Anih loe tasoeh hoi dawnraihaih hoiah Angraeng, timaw saksak han na koeh? tiah a naa. Angraeng mah anih khaeah, Angthawk ah loe vangpui thungah caeh ah, toah na sak han koi na thui tih hmang, tiah a naa.
6І затрусившись та стуманївши, каже: Господи, що хочеш, щоб робив я? А Господь до него: Устань, та йди в город; і скажеть ся тобі, що маєш робити.
7Anih hoi nawnto kholong caeh kaminawk loe lokpae ai ah angdoet o sut, lok loe a thaih o, toe mi doeh hnu o ai.
7Люде ж, що йшли з ним, стояли зʼумівшись, чуючи голос, нїкого ж не бачивши.
8Saul loe long hoiah angthawk tahang; a mik padai naah mi doeh hnu thai ai: toe anih to ban ah patawnh o moe, Damaska vangpui thungah caeh o haih.
8Устав же Савло з землї; як же відтворив очі, нїкого не бачив. І вели його за руку, та й привели в Дамаск.
9Anih loe ni thumto thung mikmaeng, buhcaa ai tui doeh nae ai ah oh.
9І був він три днї невидющим, і не їв і не пив.
10To naah Anania, tiah ahmin kaom hnukbang kami maeto Damaska vangpui thungah oh; anih ih ahmin loe Anania; Angraeng mah hnuksakhaih hoiah anih khaeah, Anania, tiah kawk; to naah anih mah, Khenah, Angraeng, haeah ka oh, tiah pathim pae.
10Був же один ученик у Дамаску, на ймя Ананїя; і рече йому Господь у видїннї: Ананїє! Він же каже: Ось я, Господи.
11Angraeng mah anih khaeah, Angthawk ah loe Katoeng, tiah ahmin kaom loklam ah caeh ah, Tarsa vangpui ih Saul, tiah ahmin kaom kami maeto Juda im ah pakrong ah: khenah anih loe vaihi lawkthuih li, tiah a naa.
11Господь же до него: Уставши, йди на улицю, що зветь ся Простою, та й пошукай у Юдиній хатї Тарсянина, на ймя Савла; ось бо він молить ся,
12Anih mah Anania, tiah ahmin kaom kami loe, anih nuiah ban koeng moe, a mik amtuengsak hanah angzoh, tito hnuksakhaih hoiah a hnuk coek boeh.
12І видїв (Савло) у видїннї чоловіка, на ймя Ананїю, що (нїби) ввійшов і положив руку на него, щоб прозрів.
13Anania mah, Angraeng, hae kami mah kawkruk maw Jerusalem ah nang ih kaciim kaminawk pacaekthlaek, tito paroeai kaminawk mah thuih ih lok ka thaih.
13Відказав же Ананїя: Господи, я чув од многих про чоловіка сього, скільки він зла заподїяв сьвятим твоїм у Єрусалимі;
14Anih loe haeah angzoh moe, nang ih ahmin palawk kaminawk boih naeh hanah, kalen koek qaima khae hoi ih sakthaihaih anah to a tawnh, tiah a naa.
14і тут має власть од архиєреїв вязати всїх, хто призиває імя Твоє.
15Toe Angraeng mah anih khaeah, Caeh ah: anih loe Gentelnawk, siangpahrangnawk hoi Israel caanawk hma ah, Kai ih ahmin phawkung ah ka qoih ih hmuen ah oh:
15Рече ж до него Господь: Іди, бо сей у мене вибрана посудина, щоб нести ймя моє перед поган, і царів і синів Ізраїлевих:
16Ka hmin pongah anih mah kawkruk maw patangkhang tih, tto anih khaeah kam tuengsak han, tiah a naa.
16я бо покажу йому, скільки мусить він за ймя моє терпіти.
17Anania loe caeh moe, imthung ah akun; Saul nuiah ban to koeng moe, kam nawk Saul, haeah nang zoh naah loklam ah nang khaeah kamtueng, Angraeng Jesu mah, na mik to amtueng moe, Kacai Muithla hoi na koi hanah, kai ang patoeh, tiah a naa.
17Пійшовши Ананїя, ввійшов у господу та, положивши на него руки, рече: Савле брате! Господь Ісус, що явивсь тобі в дорозї, котрою йшов єси, післав мене, щоб ти прозрів і сповнив ся Духом сьвятим.
18Akra ai ah Saul ih mik hoiah tanga hin kangkhok baktiah krak moe, a mik to amtueng pae roep, anih loe angthawk moe, tuinuemhaih to hnuk.
18І зараз із очей йому, мов би луска, спало, і прозрів того часу, та й вставши, охрестив ся.
19Buhcaak pacoengah anih loe tha oh let. To pacoengah Saul loe Damaska ah kaom hnukbang kaminawk hoi nawnto atue kasawk ah cam.
19І прийнявши їжу, покрепив ся. Був же Савло з учениками, що в Дамаску, днїв кілька.
20Akra ai ah anih mah Jesu loe Sithaw Capa ni, tiah Kri kawng to Sinekonawk ah taphong.
20І зараз проповідував по школах Христа, що се Син Божий.
21Anih ih lok thaih kaminawk boih dawnrai o, Hae kami loe Jerusalem ah kaom Anih ih ahmin kawk kaminawk pacaekthlaek kami, nihcae to naeh moe, kalen koek qaima khaeah thak han ih na ai maw haeah angzoh? tiah thuih o.
21Дивувались же усї, хто чув, і казали: Чи се не той, що погубляв у Єрусалимі призиваючих се імя, та й сюди на те прийшов, щоб, звязавши їх, вести до архиєреїв?
22Toe Saul loe thacak aep, Damaska vangpui ah kaom Judahnawk ih lok to aek moe, Jesu loe Kri ni, tiah taphong.
22А Савло вбивавсь у силу та в силу, й перемагав Жидів, що жили в Дамаску, доводячи, що се Христос.
23Ni kasawk ah akra pacoengah, Judahnawk mah anih hum hanah patoem o:
23Як же сповнилось доволї днїв, змовили ся Жиди, вбити його.
24toe nihcae mah pacaenghaih to Saul mah panoek. Anih hum thai hanah aqum athun khongkha to toep o.
24Довідав ся ж Савло про змову їх. А вони стерегли воріт день і ніч, щоб його вбити.
25To naah hnukbang kaminawk mah anih to aqum ah lak o, benthang thungah pacaeng o moe, vangpui sipae tapang hoiah anghum o sak tathuk ving.
25Взявши ж його ученики в ночі, спустили через мур у коші.
26Saul Jerusalem phak naah, hnukbang kaminawk hoi nawnto angkom hanah a poek: toe hnukbangnawk mah anih to zit o, anih loe hnukbang kami maeto toeng ni, tito tang o ai.
26Прийшовши ж Савло в Єрусалим, пробував пристати в ученики; та всї боялись його, не діймаючи віри, що він ученик.
27Toe Barnaba mah anih to lak moe, patoeh ih kaminawk khaeah caeh haih, Kawbangah maw Angraeng to loklam ah ka hnuk moe, kawbangah maw Angraeng mah anih khaeah lokthuih pae pacoengah, kawbangah maw zithaih om ai ah Jesu ih ahmin hoiah Damaska vangpui ah tamthanglok a thuih, tito nihcae khaeah thuih pae.
27Варнава ж, прийнявши його, повів до апостолів, і розповів їм, як він дорогою видїв Господа, і як він глаголав йому, та як у Дамаску одважно проповідував імя Ісусове.
28To pacoengah Sual loe nihcae hoi nawnto oh, koeh baktiah Jerusalem ah akun moe, tacawt.
28І ввіходив і виходив з ними в Єрусалимі.
29Anih loe misa sae ai ah Angraeng Jesu ih ahmin hoiah lok to thuih, Grik lok apae kaminawk to lok a aek moe, lok a thuih pae: toe nihcae mah anih to hum hanah pacaeng o.
29І одважно проповідував імя Господа Ісуса й розмовляв і змагав ся з Єленянами; вони ж лагодились убити його.
30To tamthang to nawkamyanawk mah panoek o naah, anih to Sisaria vangpui ah caeh o haih tathuk, to ahmuen hoiah anih to Tarsa ah patoeh o.
30Довідавшись же брати, привели його в Кесарию, та й вислали його в Тарс.
31To pacoengah loe Judea prae, Kalili prae hoi Samaria prae thungah kaom kricabunawk boih kamong ah oh o moe, Sithaw bokhaih bangah doeh hmacawn o; Angraeng zithaih hoiah khosak o moe, Kacai Muithla zaehhoihaih rang hoiah kami angpung o.
31Церкви ж по всїй Юдеї і Галилеї і Самариї мали впокій, будуючись і ходячи в страсї Господнїм, а потїхою сьвятого Духа намножувались.
32Piter loe prae maeto pacoeng maeto ah kholong caeh, Lydda vangpui ah kaom kaciim kaminawk khaeah doeh caeh tathuk.
32Стало ся ж, як переходив Петр усї, прийшов і до сьвятих, що проживали в Лиддї.
33Toah Aeneas, tiah ahmin kaom saning tazetto thung iihkhun nuiah kangsong, ngan dueh nathaih tawn kami maeto a hnuk.
33Знайшов же там одного чоловіка, на ймя Єнея, що на ліжку лежав вісїм років, будучи розслабленим.
34Piter mah anih khaeah, Aeneas, Jesu Kri mah ngan ang tuisak boeh: angthawk ah loe kahni to la ah, tiah a naa. To naah Aeneas loe angthawk roep.
34І рече йому Петр: Єнею, оздоровлює тебе Ісус Христос; устань, та й постели собі. І зараз устав.
35Lydda hoi Sharon ah kaom kaminawk boih mah hnuk o naah, Angraeng khaeah angqoi o.
35І бачили його всї, що жили в Лиддї та в Саронї, котрі навернулись до Господа.
36Joppa vangpui ah loe Tibitha (Dorka, tiah thuih koehhaih ih ni) tiah ahmin kaom hnukbang kami maeto oh: to nongpata loe kahoih hmuen to sak moe, hmuen paekhaih hoi akoep kami ah oh.
36Була ж в Йоппиї одна учениця, на ймя Тавита, що перекладом зветь ся: Сарна. Ся була повна добрих учинків і милостинї, що робила.
37To naah, anih loe ngannat moe, duek ving: a qok to tui hoi pasaeh o pacoengah, ranui ih asom ah a suek o.
37Стало ся ж, що тими днями занедужавши, вмерла вона. Обмивши ж її, положили в гірницї.
38Lydda vangpui loe Joppa vangpui hoi anghnai daek, hnukbang kaminawk mah, Piter Lydda vangpui ah oh ti, tiah thaih o naah, anih khaeah kami long hnetto patoeh o, nihcae hoi nawnto karangah caeh pae hanah tahmenhaih a hnik o.
38Як же близько була Лидда від Йоппиї, то ученики, почувши, що Петр там, післали двох чоловіків до него, просячи, щоб не загаявсь прийти до них.
39To naah Piter loe angthawk moe, nihnik hoi nawnto caeh. A phak naah, anih to im ranui ih asom ah caeh o haih: lamhmainawk boih a taengah angdoet o moe, qah o, nihcae hoi nawnto oh naah Dorka mah sak ih tlangqui hoi kahninawk to patuek pae o.
39Устав же Петр, та й пійшов з ними. Як же прийшов, повели його в гірницю; і обступили його всї вдовицї, плачучи й показуючи одежу й шматтє, що їм посправляла, бувши з ними, Сарна.
40Piter mah nihcae to imthung hoi tacawtsak boih, khokkhu cangkrawn moe, lawk a thuih; kadueh qok bangah anghae moe, Tabitha, angthawk ah, tiah a naa. To naah nongpata loe mikpadai: nongpata mah Piter to hnuk naah, angthawk moe, anghnut.
40Випровадивши ж Петр усїх і приклонивши колїна, молив ся, і, обернувшись до тїла, рече: Тавито, встань. Вона ж відкрила очі свої і, побачивши Петра, сїла.
41Piter mah anih ih ban to patawnh moe, pathawk tahang; kaciim kaminawk hoi lamhmainawk to a kawk moe, nihcae khaeah kahing let nongpata to a paek.
41Подавши їй руку, підвів її; покликавши ж сьвятих та вдовиць, поставив її перед ними живу.
42To tamthang loe Joppa vangpui boih ah amthang, paroeai kaminawk mah Angraeng to tang o.
42І знане се стало по всїй Йоппиї, і многі увірували в Господа.
43Piter loe Joppa vangpui ah Simon, tiah ahmin kaom, moihin hui kami ih im ah, ni kasawk ah cam.
43Стало ся ж, що доволї днїв пробував він у Йоппиї у одного Симона кожомяки (гарбаря).
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.