ⲚⲒⲠⲢⲀⲜⲒⲤ 9
Coptic New Testament (Bohairic)Translation
Coptic New Testament (Bohairic)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲤⲀⲨⲖⲞⲤ ⲆⲈ ⲈⲦⲒ ⲈϤⲘⲈϨ ⲚϪⲰⲚⲦ ⲚⲈⲘ ϦⲰⲦⲈⲂ ⲚⲚⲒⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲚⲦⲈⲠϬⲞⲒⲤ ⲀϤⲒ ϢⲀ ⲠⲒⲀⲢⲬⲒⲈⲢⲈⲨⲤ
1Савло ж, ще дишучи грозьбою та вбийством на учеників Господнїх, приступив до архиєрея,
2ⲀϤⲈⲢⲈⲦⲒⲚ ⲚϨⲀⲚⲈⲠⲒⲤⲦⲞⲖⲎ ⲚⲦⲞⲦϤ ⲈⲆⲀⲘⲀⲤⲔⲞⲤ ϢⲀ ⲚⲒⲤⲨⲚⲀⲄⲰⲄⲎ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲎ ⲈⲦⲈϤⲚⲀϪⲈⲘⲞⲨ ⲈⲚⲀ ⲠⲒⲘⲰⲒⲦ ⲚⲈⲚⲒⲢⲰⲘⲒ ⲚⲈⲘ ⲚⲒϨⲒⲞⲘⲒ ⲚⲦⲈϤⲤⲞⲚϨⲞⲨ ⲚⲦⲈϤⲈⲚⲞⲨ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈⲒⲈⲢⲞⲤⲀⲖⲎⲘ.
2і просив від него листів у Дамаск до шкіл, щоб, коли кого знайде, що путя того будуть, чоловіків і жінок, звязавши, поприводив у Єрусалим.
3ⲈⲦⲀϤⲘⲞϢⲒ ⲆⲈ ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲈⲦⲀϤϦⲰⲚⲦ ⲈⲆⲀⲘⲀⲤⲔⲞⲤ ⲚⲞⲨϨⲞϮ ϦⲈⲚⲞⲨϨⲞϮ ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰⲒⲚⲒ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲰϤ ⲚϪⲈⲞⲨⲞⲨⲰⲒⲚⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲦⲪⲈ.
3Ідучи ж був близько Дамаску, аж ось осияло його сьвітло з неба,
4ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤϨⲈⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲠⲒⲔⲀϨⲒ ⲀϤⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲞⲨⲤⲘⲎ ⲈⲤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲤⲀⲞⲨⲖ ⲤⲀⲞⲨⲖ ⲀϦⲞⲔ ⲈⲔϬⲞϪⲒ ⲚⲤⲰⲒ.
4і, впавши на землю, чув голос, глаголючий йому: Савле, Савле, чого мене гониш?
5ⲠⲈϪⲀϤ ⲆⲈ ϪⲈ ⲚⲐⲞⲔ ⲚⲒⲘ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ⲠⲈ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲪⲎ ⲚⲐⲞⲔ ⲈⲦⲈⲔϬⲞϪⲒ ⲚⲤⲰϤ.
5Каже ж: Хто єси, Господи? Господь же рече: Я Ісус, котрого ти гониш. Трудно тобі проти рожна прати (упиратись).
6ⲀⲖⲖⲀ ⲦⲰⲚⲔ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲀⲔ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϮⲠⲞⲖⲒⲤ ⲈⲨⲈⲤⲀϪⲒ ⲚⲈⲘⲀⲔ ⲘⲠⲈⲦⲤϢⲈ ⲚⲦⲈⲔⲀⲒϤ.
6І затрусившись та стуманївши, каже: Господи, що хочеш, щоб робив я? А Господь до него: Устань, та йди в город; і скажеть ся тобі, що маєш робити.
7ⲚⲒⲢⲰⲘⲒ ⲆⲈ ⲈⲚⲀⲨⲘⲞϢⲒ ⲚⲈⲘⲀϤ ⲚⲀⲨⲞϨⲒ ⲈⲢⲀⲦⲞⲨ ⲈⲨⲦⲰⲘⲦ ⲈⲨⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈϮⲤⲘⲎ ⲈⲚⲀⲨⲚⲀⲨ ⲈϨⲖⲒ ⲀⲚ ⲠⲈ.
7Люде ж, що йшли з ним, стояли зʼумівшись, чуючи голос, нїкого ж не бачивши.
8ⲈⲦⲀϤⲦⲰⲚϤ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲤⲀⲨⲖⲞⲤ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒϪⲈⲚ ⲠⲒⲔⲀϨⲒ ⲚⲀⲨⲞⲨⲎⲚ ⲠⲈ ⲚϪⲈⲚⲈϤⲂⲀⲖ ⲚⲀϤⲚⲀⲨ ⲆⲈ ⲈϨⲖⲒ ⲀⲚ ⲠⲈ ⲀⲨⲀⲘⲀϨⲒ ⲆⲈ ⲚⲦⲈϤϪⲒϪ ⲀⲨⲞⲖϤ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈⲆⲀⲘⲀⲤⲔⲞⲤ.
8Устав же Савло з землї; як же відтворив очі, нїкого не бачив. І вели його за руку, та й привели в Дамаск.
9ⲀϤⲈⲢⲄ ⲚⲈϨⲞⲞⲨ ⲘⲘⲀⲨ ⲚϤⲚⲀⲨ ⲘⲂⲞⲖ ⲀⲚ ⲘⲠⲈϤⲞⲨⲰⲘ ⲞⲨⲆⲈ ⲘⲠⲈϤⲤⲰ.
9І був він три днї невидющим, і не їв і не пив.
10ⲚⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲆⲈ ϦⲈⲚⲆⲀⲘⲀⲤⲔⲞⲤ ⲈⲠⲈϤⲢⲀⲚ ⲠⲈ ⲀⲚⲀⲚⲒⲀⲤ ⲠⲈϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲆⲈ ⲚⲀϤ ϦⲈⲚⲞⲨϨⲞⲢⲀⲘⲀ ϪⲈ ⲀⲚⲀⲚⲒⲀⲤ ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ϨⲎⲠⲠⲈ ⲀⲚⲞⲔ ⲠϬⲞⲒⲤ.
10Був же один ученик у Дамаску, на ймя Ананїя; і рече йому Господь у видїннї: Ананїє! Він же каже: Ось я, Господи.
11ⲠⲈϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲆⲈ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲦⲰⲚⲔ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲀⲔ ⲈⲠⲒϦⲒⲢ ⲈⲦⲈϢⲀⲨⲘⲞⲨϮ ⲈⲢⲞϤ ϪⲈ ⲠⲈⲦⲤⲞⲨⲦⲰⲚ ⲔⲰϮ ϦⲈⲚⲠⲎⲒ ⲚⲞⲨⲒⲞⲨⲆⲀⲒ ⲚⲤⲀⲪⲎ ⲈⲦⲈ ⲠⲈϤⲢⲀⲚ ⲠⲈ ⲤⲀⲨⲖⲞⲤ ⲠⲒⲢⲈⲘⲐⲀⲢⲤⲞⲤ ϨⲎⲠⲠⲈ ⲈⲦⲀϤⲦⲰⲂϨ.
11Господь же до него: Уставши, йди на улицю, що зветь ся Простою, та й пошукай у Юдиній хатї Тарсянина, на ймя Савла; ось бо він молить ся,
12ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲚⲀⲨ ⲈⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ϦⲈⲚⲞⲨϨⲞⲢⲀⲘⲀ ⲈⲠⲈϤⲢⲀⲚ ⲠⲈ ⲀⲚⲀⲚⲒⲀⲤ ⲀϤⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲀϤⲬⲀ ⲚⲈϤϪⲒϪ ϨⲒϪⲰϤ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤⲚⲀⲨ ⲘⲂⲞⲖ
12І видїв (Савло) у видїннї чоловіка, на ймя Ананїю, що (нїби) ввійшов і положив руку на него, щоб прозрів.
13ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲀⲚⲀⲚⲒⲀⲤ ϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲀⲒⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲐⲂⲈ ⲠⲀⲒⲢⲰⲘⲒ ϨⲒⲦⲈⲚ ⲞⲨⲘⲎϢ ⲈⲐⲂⲈ ⲚⲒⲠⲈⲦϨⲰⲞⲨ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲈⲦⲀϤⲀⲒⲦⲞⲨ ⲚⲚⲎ ⲈⲐⲞⲨⲀⲂ ⲚⲦⲀⲔ ϦⲈⲚⲒⲈⲢⲞⲤⲀⲖⲎⲘ.
13Відказав же Ананїя: Господи, я чув од многих про чоловіка сього, скільки він зла заподїяв сьвятим твоїм у Єрусалимі;
14ⲞⲨⲞϨ ϦⲈⲚⲠⲀⲒⲔⲈⲘⲀ ⲞⲚ ⲞⲨⲞⲚⲦⲈϤ ⲈⲢϢⲒϢⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲈⲚ ⲚⲒⲀⲢⲬⲒⲈⲢⲈⲨⲤ ⲈⲤⲰⲚϨ ⲚⲞⲨⲞⲚ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲦⲦⲰⲂϨ ⲘⲠⲈⲔⲢⲀⲚ.
14і тут має власть од архиєреїв вязати всїх, хто призиває імя Твоє.
15ⲠⲈϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲆⲈ ϪⲈ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲀⲔ ϪⲈ ⲞⲨⲤⲔⲈⲨⲞⲤ ⲚⲤⲰⲦⲠ ⲚⲎⲒ ⲠⲈ ⲪⲀⲒ ⲈϤⲚⲀⲦⲰⲞⲨⲚ ϦⲀ ⲠⲀⲢⲀⲚ ⲘⲠⲈⲘⲐⲞ ⲚⲚⲒⲈⲐⲚⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲞⲨⲢⲰⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲚⲈⲚϢⲎⲢⲒ ⲘⲠⲒⲤⲖ.
15Рече ж до него Господь: Іди, бо сей у мене вибрана посудина, щоб нести ймя моє перед поган, і царів і синів Ізраїлевих:
16ⲀⲚⲞⲔ ⲄⲀⲢ ϮⲚⲀⲦⲀⲘⲞϤ ⲈⲚⲒⲘⲔⲀⲨϨ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲈⲦⲈϤⲚⲀϬⲒⲦⲞⲨ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲠⲀⲢⲀⲚ.
16я бо покажу йому, скільки мусить він за ймя моє терпіти.
17ⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲀⲚⲀⲚⲒⲀⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϢⲈ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲠⲒⲎⲒ ⲀϤⲬⲀ ⲚⲈϤϪⲒϪ ⲈϪⲰϤ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲤⲀⲞⲨⲖ ⲠⲀⲤⲞⲚ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲠⲈⲦⲀϤⲦⲀⲞⲨⲞⲒ ⲪⲎ ⲈⲦⲀϤⲞⲨⲞⲚϨϤ ⲈⲢⲞⲔ ϨⲒ ⲠⲒⲘⲰⲒⲦ ⲈⲦⲈⲔⲚⲎⲞⲨ ϨⲒⲰⲦϤ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈⲔⲚⲀⲨ ⲘⲂⲞⲖ ⲚⲦⲈⲔⲘⲞϨ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲞⲨⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲈϤⲞⲨⲀⲂ.
17Пійшовши Ананїя, ввійшов у господу та, положивши на него руки, рече: Савле брате! Господь Ісус, що явивсь тобі в дорозї, котрою йшов єси, післав мене, щоб ти прозрів і сповнив ся Духом сьвятим.
18ⲞⲨⲞϨ ⲚⲬⲰⲖⲈⲘ ⲀⲨϨⲈⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲈϤⲂⲀⲖ ⲚϪⲈϨⲀⲚⲔⲎⲔⲤ ⲀϤⲚⲀⲨ ⲘⲂⲞⲖ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲦⲰⲚϤ ⲀϤϬⲒⲰⲘⲤ
18І зараз із очей йому, мов би луска, спало, і прозрів того часу, та й вставши, охрестив ся.
19ⲈⲦⲀϤϬⲒ ⲚⲞⲨϦⲢⲈ ⲀϤϪⲈⲘϪⲞⲘ ⲀϤϢⲰⲠⲒ ⲆⲈ ⲚϨⲀⲚⲈϨⲞⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲈⲦϦⲈⲚ ⲆⲀⲘⲀⲤⲔⲞⲤ.
19І прийнявши їжу, покрепив ся. Був же Савло з учениками, що в Дамаску, днїв кілька.
20ⲞⲨⲞϨ ⲤⲀⲦⲞⲦϤ ⲀϤϨⲒⲰⲒϢ ⲚⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϦⲈⲚⲚⲒⲤⲨⲚⲀⲄⲰⲄⲎ ϪⲈ ⲪⲀⲒ ⲠⲈ ⲠϢⲎⲢⲒ ⲘⲪⲚⲞⲨϮ.
20І зараз проповідував по школах Христа, що се Син Божий.
21ⲚⲀⲨⲦⲰⲘⲦ ⲆⲈ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲠⲈ ⲚϪⲈⲚⲎ ⲈⲦⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲘⲎ ⲪⲀⲒ ⲀⲚ ⲠⲈ ⲪⲎ ⲈⲚⲀϤϢⲐⲞⲢⲦⲈⲢ ⲚⲚⲎ ⲈⲦⲦⲰⲂϨ ⲘⲠⲀⲒⲢⲀⲚ ϦⲈⲚⲒⲈⲢⲞⲤⲀⲖⲎⲘ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲒ ⲈⲠⲀⲒⲘⲀ ⲈⲠⲀⲒϨⲰⲂ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤⲤⲞⲚϨⲞⲨ ⲚⲦⲈϤϬⲒⲦⲞⲨ ⲈϨⲢⲎⲒ ϢⲀ ⲚⲒⲀⲢⲬⲒⲈⲢⲈⲨⲤ.
21Дивувались же усї, хто чув, і казали: Чи се не той, що погубляв у Єрусалимі призиваючих се імя, та й сюди на те прийшов, щоб, звязавши їх, вести до архиєреїв?
22ⲤⲀⲨⲖⲞⲤ ⲆⲈ ⲘⲀⲖⲖⲞⲚ ⲚⲀϤⲚⲎⲞⲨ ⲚϪⲈⲘϪⲞⲘ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϤϢⲐⲞⲢⲦⲈⲢ ⲚⲚⲒⲞⲨⲆⲀⲒ ⲈⲦϦⲈⲚ ⲆⲀⲘⲀⲤⲔⲞⲤ ⲈϤⲦⲀⲘⲞ ⲘⲘⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲪⲀⲒ ⲠⲈ ⲠⲬⲢⲒⲤⲦⲞⲤ.
22А Савло вбивавсь у силу та в силу, й перемагав Жидів, що жили в Дамаску, доводячи, що се Христос.
23ⲈⲦⲀⲨϪⲰⲔ ⲆⲈ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϪⲈⲞⲨⲘⲎϢ ⲚⲈϨⲞⲞⲨ ⲀⲨⲈⲢ ⲞⲨⲤⲞϬⲚⲒ ⲚϪⲈⲚⲒⲒⲞⲨⲆⲀⲒ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲤⲈϦⲞⲐⲂⲈϤ.
23Як же сповнилось доволї днїв, змовили ся Жиди, вбити його.
24ⲀⲨⲦⲀⲘⲈ ⲤⲀⲨⲖⲞⲤ ⲆⲈ ⲈⲠⲞⲨⲤⲞϬⲚⲒ ⲚⲀⲨⲀⲢⲈϨ ⲆⲈ ⲈⲚⲒⲠⲨⲖⲎ ⲘⲠⲒⲈϨⲞⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲠⲒⲈϪⲰⲢϨ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲤⲈϦⲞⲐⲂⲈϤ.
24Довідав ся ж Савло про змову їх. А вони стерегли воріт день і ніч, щоб його вбити.
25ⲀⲨⲞⲖϤ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲚⲒⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲚϪⲰⲢϨ ⲀⲨⲬⲀϤ ⲈϦⲢⲎⲒ ϦⲈⲚⲞⲨⲂⲒⲢ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒϪⲈⲚ ⲠⲒⲤⲞⲂⲦ.
25Взявши ж його ученики в ночі, спустили через мур у коші.
26ⲈⲦⲀϤⲒ ⲆⲈ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈⲒⲈⲢⲞⲤⲀⲖⲎⲘ ⲚⲀϤϬⲰⲚⲦ ⲘⲘⲞϤ ⲈⲦⲞⲘϤ ⲈⲚⲒⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨⲈⲢϨⲞϮ ϦⲀⲦⲈϤϨⲎ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲠⲈ ⲚⲤⲈⲦⲈⲚϨⲞⲨⲦ ⲘⲘⲞϤ ⲀⲚ ϪⲈ ⲞⲨⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲠⲈ.
26Прийшовши ж Савло в Єрусалим, пробував пристати в ученики; та всї боялись його, не діймаючи віри, що він ученик.
27ⲂⲀⲢⲚⲀⲂⲀⲤ ⲆⲈ ⲀϤⲀⲘⲀϨⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲀϤⲈⲚϤ ϢⲀ ⲚⲒⲀⲠⲞⲤⲦⲞⲖⲞⲤ ⲀϤⲤⲀϪⲒ ⲚⲈⲘⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲚⲀϢ ⲚⲢⲎϮ ⲀϤⲚⲀⲨ ⲈⲠϬⲞⲒⲤ ϨⲒ ⲠⲒⲘⲰⲒⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲤⲀϪⲒ ⲚⲈⲘⲀϤ ⲞⲨⲞϨ ϪⲈ ⲚⲀϢ ⲚⲢⲎϮ ⲀϤⲞⲨⲞⲚϨϤ ϦⲈⲚⲆⲀⲘⲀⲤⲔⲞⲤ ϦⲈⲚⲪⲢⲀⲚ ⲚⲒⲎⲤⲞⲨⲤ.
27Варнава ж, прийнявши його, повів до апостолів, і розповів їм, як він дорогою видїв Господа, і як він глаголав йому, та як у Дамаску одважно проповідував імя Ісусове.
28ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϤϦⲈⲚ ⲒⲈⲢⲞⲤⲀⲖⲎⲘ ⲠⲈ ⲈϤⲚⲀ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲚⲈⲘ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲈⲘⲰⲞⲨ ⲈϤⲞⲨⲰⲚϨ ⲘⲘⲞϤ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲪⲢⲀⲚ ⲘⲠϬⲞⲒⲤ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ.
28І ввіходив і виходив з ними в Єрусалимі.
29ⲚⲀϤⲤⲀϪⲒ ⲆⲈ ⲠⲈ ⲚⲀϤϢⲒⲚⲒ ⲚⲚⲒⲞⲨⲈⲒⲚⲒⲚ ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲚⲀⲨⲞⲨⲰϢ ⲈⲒⲚⲒ ⲚⲚⲞⲨϪⲒϪ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲰϤ ⲈϦⲞⲐⲂⲈϤ.
29І одважно проповідував імя Господа Ісуса й розмовляв і змагав ся з Єленянами; вони ж лагодились убити його.
30ⲈⲦⲀⲨⲈⲘⲒ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲚⲒⲤⲚⲎⲞⲨ ⲀⲨⲈⲚϤ ⲈⲔⲈⲤⲀⲢⲒⲀ ⲀⲨⲞⲨⲞⲢⲠϤ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈⲐⲀⲢⲤⲞⲤ.
30Довідавшись же брати, привели його в Кесарию, та й вислали його в Тарс.
31ϮⲈⲔⲔⲖⲎⲤⲒⲀ ⲘⲈⲚ ⲞⲨⲚ ⲚⲦⲈϮⲒⲞⲨⲆⲈⲀ ⲦⲎⲢⲤ ⲚⲈⲘ ϮⲄⲀⲖⲒⲖⲈⲀ ⲚⲈⲘ ⲦⲤⲀⲘⲀⲢⲒⲀ ⲚⲈⲞⲨⲞⲚ ⲚⲦⲰⲞⲨ ⲚⲞⲨϨⲒⲢⲎⲚⲎ ⲘⲘⲀⲨ ⲈⲨⲔⲎⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲨⲘⲎⲚ ϦⲈⲚϮϨⲞϮ ⲚⲦⲈⲠϬⲞⲒⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨⲚⲎⲞⲨ ⲚⲀⲒⲀⲒ ϦⲈⲚⲠⲒⲐⲰⲦ ⲚϨⲎⲦ ⲚⲦⲈⲠⲒⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲈⲐⲞⲨⲀⲂ.
31Церкви ж по всїй Юдеї і Галилеї і Самариї мали впокій, будуючись і ходячи в страсї Господнїм, а потїхою сьвятого Духа намножувались.
32ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲆⲈ ⲈⲢⲈ ⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲚⲀⲤⲒⲚⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲈⲚ ⲚⲒⲤⲚⲎⲞⲨ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲀϤⲒ ϢⲀ ⲚⲒⲀⲄⲒⲞⲤ ⲈⲦϢⲞⲠ ϦⲈⲚⲖⲨⲆⲆⲀ.
32Стало ся ж, як переходив Петр усї, прийшов і до сьвятих, що проживали в Лиддї.
33ⲀϤϪⲈⲘ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲆⲈ ⲘⲘⲀⲨ ⲈⲠⲈϤⲢⲀⲚ ⲠⲈ ⲈⲚⲈⲀ ⲈⲀϤⲈⲢ ⲎⲚⲢⲞⲘⲠⲒ ⲈϤϢⲦⲎⲞⲨⲦ ϨⲒϪⲈⲚ ⲞⲨϬⲖⲞϪ ⲪⲀⲒ ⲆⲈ ⲚⲀϤϢⲎⲖ ⲈⲂⲞⲖ ⲠⲈ.
33Знайшов же там одного чоловіка, на ймя Єнея, що на ліжку лежав вісїм років, будучи розслабленим.
34ⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲈⲚⲈⲀ ϤⲦⲀⲖϬⲞ ⲘⲘⲞⲔ ⲚϪⲈⲠⲬⲢⲒⲤⲦⲞⲤ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲦⲰⲚⲔ ⲪⲰⲢϢ ϦⲀⲢⲞⲔ ⲤⲀⲦⲞⲦϤ ⲀϤⲦⲰⲚϤ.
34І рече йому Петр: Єнею, оздоровлює тебе Ісус Христос; устань, та й постели собі. І зараз устав.
35ⲀⲨⲚⲀⲨ ⲆⲈ ⲈⲢⲞϤ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲚϪⲈⲚⲎ ⲈⲦϢⲞⲠ ϦⲈⲚⲖⲨⲆⲆⲀ ⲚⲈⲘ ⲤⲀⲢⲰⲚ ⲚⲎ ⲈⲦⲀⲨⲔⲞⲦⲞⲨ ⲈⲠϬⲞⲒⲤ.
35І бачили його всї, що жили в Лиддї та в Саронї, котрі навернулись до Господа.
36ⲚϦⲢⲎⲒ ⲆⲈ ϦⲈⲚⲒⲞⲠⲠⲎ ⲚⲈⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲚⲤϨⲒⲘⲒ ⲘⲘⲀⲨ ⲈⲠⲈⲤⲢⲀⲚ ⲠⲈ ⲦⲀⲂⲒⲐⲀ ⲐⲎ ⲈⲦⲈϢⲀⲨⲞⲨⲀϨⲘⲈⲤ ⲚⲤⲈⲘⲞⲨϮ ⲈⲢⲞⲤ ϪⲈ ϮϬⲀϨⲤⲒ ⲐⲀⲒ ⲚⲀⲤⲘⲈϨ ⲚϨⲰⲂ ⲚⲀⲄⲀⲐⲞⲚ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲘⲈⲐⲚⲀⲎⲦ ⲈⲚⲀⲤⲒⲢⲒ ⲘⲘⲰⲞⲨ.
36Була ж в Йоппиї одна учениця, на ймя Тавита, що перекладом зветь ся: Сарна. Ся була повна добрих учинків і милостинї, що робила.
37ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲆⲈ ϦⲈⲚⲚⲒⲈϨⲞⲞⲨ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲀⲤϢⲰⲚⲒ ⲀⲤⲘⲞⲨ ⲈⲦⲀⲨϪⲞⲔⲘⲈⲤ ⲆⲈ ⲀⲨⲬⲀⲤ ϦⲈⲚⲠⲒⲘⲀ ⲈⲦⲤⲀⲠϢⲰⲒ.
37Стало ся ж, що тими днями занедужавши, вмерла вона. Обмивши ж її, положили в гірницї.
38ⲚⲀⲢⲈ ⲖⲨⲆⲆⲀ ⲆⲈ ⲚⲀⲤϦⲈⲚⲦ ⲈⲒⲞⲠⲠⲎ ⲠⲈ ⲚⲒⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲞⲨⲚ ⲈⲦⲀⲨⲤⲰⲦⲈⲘ ϪⲈ ϤⲘⲘⲀⲨ ⲚϪⲈⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲀⲨⲞⲨⲰⲢⲠ ⲚⲢⲰⲘⲒ Ⲃ- ϨⲀⲢⲞϤ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲈⲨⲦⲰⲂϨ ⲘⲘⲞϤ ϪⲈ ⲘⲠⲈⲢϬⲚⲀⲨ ⲈⲒ ϨⲀⲢⲞⲚ.
38Як же близько була Лидда від Йоппиї, то ученики, почувши, що Петр там, післали двох чоловіків до него, просячи, щоб не загаявсь прийти до них.
39ⲀϤⲦⲰⲚϤ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲀϤⲘⲞϢⲒ ⲚⲈⲘⲰⲞⲨ ⲈⲦⲀϤⲒ ⲆⲈ ⲀⲨⲞⲖϤ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈⲚⲒⲘⲀ ⲈⲦⲤⲀⲠϢⲰⲒ ⲀⲨⲞϨⲒ ⲈⲢⲀⲦⲞⲨ ⲚⲀϨⲢⲀϤ ⲚϪⲈⲚⲒⲬⲎⲢⲀ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲈⲨⲢⲒⲘⲒ ⲈⲨⲦⲀⲘⲞ ⲘⲘⲞϤ ⲈⲚⲒϢⲐⲎⲚ ⲚⲈⲘ ⲚⲒϨⲂⲰⲤ ⲈⲤⲐⲀⲘⲒⲞ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲈⲤϢⲞⲠ ⲚⲈⲘⲰⲞⲨ ⲚϪⲈϮϬⲀϨⲤⲒ.
39Устав же Петр, та й пійшов з ними. Як же прийшов, повели його в гірницю; і обступили його всї вдовицї, плачучи й показуючи одежу й шматтє, що їм посправляла, бувши з ними, Сарна.
40ⲀϤϨⲒⲦⲞⲨ ⲈⲂⲞⲖ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲚϪⲈⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲈⲦⲀϤϨⲒⲦϤ ϨⲒϪⲈⲚ ⲚⲈϤⲔⲈⲖⲒ ⲀϤⲦⲰⲂϨ ⲈⲦⲀϤⲔⲞⲦϤ ⲈⲠⲒⲤⲰⲘⲀ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲦⲀⲂⲒⲐⲀ ⲦⲰⲞⲨⲚⲒ ⲚⲐⲞⲤ ⲆⲈ ⲀⲤⲞⲨⲰⲚ ⲚⲚⲈⲤⲂⲀⲖ ⲈⲦⲀⲤⲚⲀⲨ ⲆⲈ ⲈⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲀⲤϨⲈⲘⲤⲒ.
40Випровадивши ж Петр усїх і приклонивши колїна, молив ся, і, обернувшись до тїла, рече: Тавито, встань. Вона ж відкрила очі свої і, побачивши Петра, сїла.
41ⲀϤϮⲦⲞⲦⲤ ⲆⲈ ⲀϤⲦⲀϨⲞⲤ ⲈⲢⲀⲦⲤ ⲈⲦⲀϤⲘⲞⲨϮ ⲆⲈ ⲈⲚⲒⲀⲄⲒⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲬⲎⲢⲀ ⲀϤⲦⲀϨⲞⲤ ⲚⲰⲞⲨ ⲈⲤⲞⲚϦ.
41Подавши їй руку, підвів її; покликавши ж сьвятих та вдовиць, поставив її перед ними живу.
42ⲀⲠⲀⲒϨⲰⲂ ⲆⲈ ⲞⲨⲞⲚϨ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲒⲞⲠⲠⲎ ⲦⲎⲢⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲞⲨⲘⲎϢ ⲀⲨⲚⲀϨϮ ⲈⲠϬⲞⲒⲤ.
42І знане се стало по всїй Йоппиї, і многі увірували в Господа.
43ⲀϤϢⲰⲠⲒ ⲆⲈ ⲚⲞⲨⲘⲎϢ ⲚⲈϨⲞⲞⲨ ϦⲈⲚⲒⲞⲠⲠⲎ ϦⲀⲦⲈⲚ ⲞⲨⲀⲒ ϪⲈ ⲤⲒⲘⲰⲚ ⲠⲒⲂⲀⲔϢⲀⲢ.
43Стало ся ж, що доволї днїв пробував він у Йоппиї у одного Симона кожомяки (гарбаря).
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.