ⲚⲒⲠⲢⲀⲜⲒⲤ 22
Coptic New Testament (Bohairic)Translation
Coptic New Testament (Bohairic)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲚⲒⲢⲰⲘⲒ ⲚⲒⲤⲚⲎⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲒⲒⲞϮ ⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲦⲀⲀⲠⲞⲖⲞⲄⲒⲀ ⲈⲦⲈ ⲚⲦⲎⲒ ϢⲀⲢⲰⲦⲈⲚ ϮⲚⲞⲨ.
1Мужі брати й батьки, вислухайте тепер моє оправданнє перед вами.
2ⲈⲦⲀⲨⲤⲰⲦⲈⲘ ⲆⲈ ϪⲈ ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚⲰⲞⲨ ϦⲈⲚϮⲀⲤⲠⲒ ⲘⲘⲈⲦϨⲈⲂⲢⲈⲞⲤ ⲘⲀⲖⲖⲞⲚ ⲆⲈ ⲀⲨⲬⲀⲢⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ
2Почувши ж, що Жидівською мовою говорив до них, ще більш утихомирились.)
3ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ⲘⲈⲚ ⲀⲚⲞⲔ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲚⲒⲞⲨⲆⲀⲒ ⲀⲨⲘⲀⲤⲦ ϦⲈⲚⲦⲀⲢⲤⲞⲤ ⲚⲦⲈϮⲔⲨⲖⲒⲔⲒⲀ ⲈⲀⲨϢⲀⲚⲞⲨϢⲦ ϦⲈⲚⲦⲀⲒⲠⲞⲖⲒⲤ ϦⲀⲦⲈⲚ ⲚⲈⲚϬⲀⲖⲀⲨϪ ⲚⲄⲀⲘⲀⲖⲒⲎⲖ ⲪⲀⲒ ⲈⲦⲀϤⲦⲤⲀⲂⲞⲒ ⲈⲠⲦⲀϪⲢⲞ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲘⲞⲤ ⲚⲦⲈⲚⲈⲚⲒⲞϮ ⲈⲒⲞⲒ ⲚⲢⲈϤⲬⲞϨ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲔⲀⲦⲀ ⲪⲢⲎϮ ϨⲰⲦⲈⲚ ⲈⲦⲈⲦⲈⲚⲞⲒ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲘⲪⲞⲞⲨ.
3І рече: Я справдї чоловік Жидовин, роджений у Тарсї Киликийському, зрощений же у сьому городї при ногах Гамалиїла, навчений добре отцївського закону, бувши ревнителем Бога, якож ви всї тепер.
4ⲈⲀⲒϬⲞϪⲒ ⲚⲤⲀⲠⲀⲒⲘⲰⲒⲦ ϢⲀ ⲈϦⲢⲎⲒ ⲈⲪⲘⲞⲨ ⲈⲒⲤⲰⲚϨ ⲚϨⲀⲚⲢⲰⲘⲒ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚϨⲒⲞⲘⲒ ⲈⲒϨⲒⲞⲨⲒ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲈⲠϢⲦⲈⲔⲞ.
4Я сей путь гонив до смерти, вяжучи та віддаючи в темницї чоловіків і жінок;
5ⲘⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲈ ⲠⲒⲀⲢⲬⲒⲈⲢⲈⲨⲤ ⲞⲒ ⲘⲘⲈⲐⲢⲈ ⲚⲎⲒ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲠⲢⲈⲤⲂⲨⲦⲈⲢⲞⲤ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲚⲎ ⲈⲦⲀⲒϬⲒ ⲈⲠⲒⲤⲦⲞⲖⲎ ⲚⲦⲞⲦⲞⲨ ϢⲀ ⲚⲒⲤⲚⲎⲞⲨ ⲚⲀⲒⲚⲀ ⲆⲈ ⲈⲆⲀⲘⲀⲤⲔⲞⲤ ⲈⲒⲚⲒ ⲚⲚⲒⲔⲈⲬⲰⲞⲨⲚⲒ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲈⲨⲤⲞⲚϨ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈⲒⲈⲢⲞⲤⲀⲖⲎⲘ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲤⲈϮⲘⲔⲀϨ ⲚⲰⲞⲨ.
5яко ж і архиєрей засьвідкує менї, і вся старшина, від котрих і листи взявши до братів, ішов я в Дамаск, щоб звязавши привести у Єрусалим тих, що там були, щоб скарано їх.
6ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲆⲈ ⲘⲘⲞⲒ ⲈⲒⲘⲞϢⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲒϦⲰⲚⲦ ⲈⲆⲀⲘⲀⲤⲔⲞⲤ ⲘⲠⲔⲰϮ ⲘⲘⲈⲢⲒ ⲚⲞⲨϨⲞϮ ϦⲈⲚⲞⲨϨⲞϮ ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰⲒⲚⲒ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲰⲒ ⲚϪⲈⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲚⲞⲨⲰⲒⲚⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲦⲪⲈ.
6Стало ся ж менї, як ішов я і наближавсь до Дамаску, о полуднї зразу осияло мене велике сьвітло з неба.
7ⲀⲒϨⲈⲒ ⲆⲈ ⲈⲠⲈⲤⲎⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲒⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲞⲨⲤⲘⲎ ⲈⲤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲎⲒ ϪⲈ ⲤⲀⲞⲨⲖ ⲤⲀⲞⲨⲖ ⲀϦⲞⲔ ⲔϬⲞϪⲒ ⲚⲤⲰⲒ.
7І впав я на землю, і почув голос, глаголючий менї: Савле, Савле, чого мене гониш?
8ⲀⲚⲞⲔ ⲆⲈ ⲀⲒⲈⲢⲞⲨⲰ ϪⲈ ⲚⲐⲞⲔ ⲚⲒⲘ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲠⲈϪⲀϤ ⲆⲈ ⲚⲎⲒ ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ⲠⲈ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲠⲒⲚⲀⲌⲰⲢⲈⲞⲤ ⲪⲎ ⲚⲐⲞⲔ ⲈⲦⲈⲔϬⲞϪⲒ ⲚⲤⲰϤ.
8Я ж озвавсь: Хто єси, Господи? І рече до мене: Я Ісус Назорей, котрого ти гониш.
9ⲚⲎ ⲆⲈ ⲈⲚⲀⲨⲚⲈⲘⲎⲒ ⲚⲀⲨⲚⲀⲨ ⲘⲈⲚ ⲈⲠⲒⲞⲨⲰⲒⲚⲒ ⲘⲠⲞⲨⲤⲰⲦⲈⲘ ⲆⲈ ⲈⲦⲤⲘⲎ ⲘⲠⲈⲦⲤⲀϪⲒ ⲚⲈⲘⲎⲒ.
9Ті ж, що були зо мною, видїли сьвітло і полякались; голосу ж не чули, що глаголав менї.
10ⲠⲈϪⲎⲒ ⲆⲈ ϪⲈ ⲞⲨ ⲠⲈϮⲚⲀⲀⲒϤ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲎⲒ ϪⲈ ⲦⲰⲚⲔ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲀⲔ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈⲆⲀⲘⲀⲤⲔⲞⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲤⲈⲚⲀⲤⲀϪⲒ ⲚⲈⲘⲀⲔ ⲘⲘⲀⲨ ⲈⲐⲂⲈ ϨⲰⲂ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲦⲀⲨⲐⲀϢⲞⲨ ⲚⲀⲔ ⲈⲐⲢⲈⲔⲀⲒⲦⲞⲨ.
10Сказав же я: Що робити менї, Господи? Господь же рече до мене: Уставши йди в Дамаск; а там скажеть ся тобі про все, що постановлено тобі робити.
11ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲆⲈ ⲚϮⲚⲀⲨ ⲘⲂⲞⲖ ⲀⲚ ⲚⲦⲈⲚ ⲠⲰⲞⲨ ⲘⲠⲒⲞⲨⲰⲒⲚⲒ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲀⲨⲀⲘⲞⲚⲒ ⲆⲈ ⲚⲦⲀϪⲒϪ ⲚϪⲈⲚⲎ ⲈⲐⲚⲈⲘⲎⲒ ⲀⲒⲒ ⲈⲆⲀⲘⲀⲤⲔⲞⲤ.
11Як же не бачив я від сяєва того сьвітла, то ведений за руку від тих, що були зо мною, увійшов я в Дамаск.
12ⲞⲨⲀⲒ ⲆⲈ ϪⲈ ⲀⲚⲀⲚⲒⲀⲤ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲈϤⲈⲢϨⲞϮ ⲔⲀⲦⲀ ⲠⲒⲚⲞⲘⲞⲤ ⲈⲨⲈⲢⲘⲈⲐⲢⲈ ϦⲀⲢⲞϤ ⲚϪⲈⲚⲒⲒⲞⲨⲆⲀⲒ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲈⲦϢⲞⲠ ⲘⲘⲀⲨ.
12Ананїя ж, чоловік один побожний по закону, доброї слави у всїх тамешнїх Жидів,
13ⲈⲦⲀϤⲒ ⲆⲈ ϢⲀⲢⲞⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲞϨⲒ ⲈⲢⲀⲦϤ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲎⲒ ϪⲈ ⲤⲀⲞⲨⲖ ⲠⲀⲤⲞⲚ ⲀⲚⲀⲨ ⲘⲂⲞⲖ ⲀⲚⲞⲔ ⲆⲈ ϨⲰ ϦⲈⲚϮⲞⲨⲚⲞⲨ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲀⲒⲤⲞⲘⲤ ⲈⲢⲞϤ.
13прийшовши до мене і ставши, рече менї: Савле брате, прозри. І я тієї ж години побачив його.
14ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲪⲚⲞⲨϮ ⲚⲦⲈⲚⲈⲚⲒⲞϮ ⲀϤⲈⲢϢⲞⲢⲠ ⲚⲤⲰⲦⲠⲔ ⲈⲈⲘⲒ ⲈⲠⲈⲦⲈϨⲚⲀϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲚⲀⲨ ⲈⲠⲒⲐⲘⲎⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲞⲨⲤⲘⲎ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲢⲰϤ.
14Він же рече: Бог отцїв наших вибрав тебе розуміти волю Його, й видїти Праведника, й чути голос із уст Його.
15ϪⲈ ⲬⲚⲀϢⲰⲠⲒ ⲚⲀϤ ⲘⲘⲈⲐⲢⲈ ϦⲀⲦⲈⲚ ⲢⲰⲘⲒ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲐⲂⲈ ⲚⲎ ⲈⲦⲀⲔⲚⲀⲨ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲔⲤⲞⲐⲘⲞⲨ.
15Бо будеш сьвідком Йому перед усїма людьми у тому, що ти бачив і чув єси.
16ⲞⲨⲞϨ ϮⲚⲞⲨ ⲞⲨ ⲠⲈⲦⲈⲔⲚⲀⲀⲒϤ ⲦⲰⲚⲔ ϬⲒⲰⲘⲤ ⲞⲨⲞϨ ϪⲞⲔⲘⲈⲔ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲈⲔⲚⲞⲂⲒ ⲈⲔⲦⲰⲂϨ ⲘⲠⲈϤⲢⲀⲚ.
16А тепер чого гаєш ся? уставши охрестись, та обмий гріхи твої, призвавши імя Господнє.
17ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲆⲈ ⲈⲦⲀⲒⲔⲞⲦⲦ ⲈⲒⲈⲢⲞⲤⲀⲖⲎⲘ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲒⲈⲢⲠⲢⲞⲤⲈⲨⲬⲈⲤⲐⲈ ϦⲈⲚⲠⲒⲈⲢⲪⲈⲒ ⲀⲒϢⲰⲠⲒ ϦⲈⲚⲞⲨⲦⲰⲘⲦ.
17І сталось, як вернувсь я в Єрусалим та моливсь у церкві, то був у захопленню,
18ⲀⲒⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞϤ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲎⲒ ϪⲈ ⲀⲘⲞⲨ ⲚⲬⲰⲖⲈⲘ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲒⲈⲢⲞⲤⲀⲖⲎⲘ ϪⲈ ⲞⲨⲎⲒ ⲤⲈⲚⲀϬⲒ ⲘⲈⲦⲘⲈⲐⲢⲈ ⲚⲦⲞⲦⲔ ⲀⲚ ⲈⲐⲂⲎⲦ.
18і видїв Його, глаголючого менї: Поспіши та вийди боржій з Єрусалиму, бо не приймуть сьвідчення твого про мене.
19ⲀⲚⲞⲔ ϨⲰ ⲠⲈϪⲎⲒ ϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲤⲈⲈⲘⲒ ϪⲈ ⲚⲀⲒϨⲒⲞⲨⲒ ⲈⲠϢⲦⲈⲔⲞ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲒϨⲒⲞⲨⲒ ⲔⲀⲦⲀ ⲤⲨⲚⲀⲄⲰⲄⲎ ⲚⲚⲎ ⲈⲐⲚⲀϨϮ ⲈⲢⲞⲔ.
19А я сказав: Господи, вони знають, що я вкидав у темницї та бив по школах тих, що вірували в Тебе.
20ⲞⲨⲞϨ ϨⲞⲦⲈ ⲈⲨⲚⲀⲪⲰⲚ ⲈⲂⲞⲖ ⲘⲠⲤⲚⲞϤ ⲚⲤⲦⲈⲪⲀⲚⲞⲤ ⲠⲈⲔⲘⲀⲢⲦⲨⲢⲞⲤ ⲀⲚⲞⲔ ϨⲰ ⲚⲀⲒⲞϨⲒ ⲈⲢⲀⲦ ⲈⲒϮⲘⲀϮ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲒⲀⲢⲈϨ ⲈⲚⲒϨⲂⲰⲤ ⲚⲦⲈⲚⲎ ⲈⲚⲀⲨϦⲰⲦⲈⲂ ⲘⲘⲞϤ.
20І як пролилась кров Стефана, сьвідка Твого, я сам стояв і похваляв убийство його, стережучи одежі убийцїв його.
21ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲎⲒ ϪⲈ ⲘⲞϢⲒ ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ϮⲚⲀⲞⲨⲞⲢⲠⲔ ⲈϨⲀⲚⲈⲐⲚⲞⲤ ⲈⲨⲞⲨⲎⲞⲨ.
21І рече до мене: Іди: бо я до поган далеко пішлю тебе.
22ⲚⲀⲨⲤⲰⲦⲈⲘ ⲆⲈ ⲈⲢⲞϤ ϢⲀ ⲠⲀⲒⲤⲀϪⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨϬⲒⲤⲒ ⲚⲦⲞⲨⲤⲘⲎ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲀⲖⲒ ⲪⲀⲒ ⲘⲪⲢⲎϮ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒϪⲈⲚ ⲠⲔⲀϨⲒ ⲞⲨ ⲄⲀⲢ ϤⲈⲘⲠϢⲀ ⲚⲰⲚϦ ⲀⲚ.
22Слухали ж його аж до сього слова, а тепер зняли голос свій, кажучи: Геть із землї такого! не жити йому.
23ⲈⲨⲰϢ ⲆⲈ ⲈⲂⲞⲖ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲨⲤⲒϮ ⲚⲚⲞⲨϨⲂⲰⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲨⲤⲈⲦ ϢⲰⲒϢ ⲈⲠⲒⲀⲎⲢ.
23Як же кричали вони та кидали одежу, та підкидали порохом на воздух,
24ⲀϤⲈⲢⲔⲈⲖⲈⲨⲒⲚ ⲚϪⲈⲠⲒⲬⲒⲖⲒⲀⲢⲬⲞⲤ ⲈⲐⲢⲞⲨϬⲒⲦϤ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈϮⲠⲀⲢⲈⲘⲂⲞⲖⲎ ⲈⲀϤϪⲞⲤ ⲈⲐⲢⲞⲨϮⲘⲔⲀϨ ⲚⲀϤ ϦⲈⲚϨⲀⲚⲘⲀⲤⲦⲒⲄⲜ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤⲈⲘⲒ ϪⲈ ⲈⲐⲂⲈⲞⲨ ⲚⲖⲰⲒϪⲒ ⲤⲈⲰϢ ⲈⲂⲞⲖ ⲘⲠⲀⲒⲢⲎϮ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲰϤ.
24звелїв тисячник вести його в замок, і казав бійкою допитуватись у него, щоб дознатись, чого так гукають на него.
25ϨⲞⲦⲈ ⲆⲈ ⲈⲦⲀⲨϬⲞⲖⲔϤ ϦⲈⲚⲚⲒϦⲰⲔ ⲠⲈϪⲈ ⲠⲀⲨⲖⲞⲤ ⲘⲠⲒⲈⲔⲀⲦⲞⲚⲦⲀⲢⲬⲞⲤ ⲈⲚⲀϤⲞϨⲒ ⲈⲢⲀⲦϤ ϪⲈ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲚⲢⲰⲘⲈⲞⲤ ⲚϤⲈⲢ ⲠⲔⲈϨⲰⲞⲨⲒ ⲘⲠϨⲀⲠ ⲀⲚ ⲠⲈⲦⲤϢⲈ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲠⲈ ⲈⲈⲢⲘⲀⲤⲦⲒⲄⲄⲞⲒⲚ ⲘⲘⲞϤ.
25Як же розтягнуто (вязано) його реміннєм, рече Павел до сотника стоячого: Хиба годить ся вам чоловіка Римлянина, та й несудженого, бити?
26ⲈⲦⲀϤⲤⲰⲦⲈⲘ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲠⲒⲈⲔⲀⲦⲞⲚⲦⲀⲢⲬ ⲞⲤ ⲀϤϢⲈ ϢⲀ ⲠⲒⲬⲒⲖⲒⲀⲢⲬⲞⲤ ⲀϤⲦⲀⲘⲞϤ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲞⲨ ⲠⲈⲦⲈⲔⲚⲀⲀⲒϤ ⲠⲒⲢⲰⲘⲒ ⲄⲀⲢ ⲞⲨⲢⲰⲘⲈⲞⲤ ⲠⲈ.
26Почувши ж сотник, приступивши до тисячника, сповістив, говорячи: Дивись, що хочеш робити; чоловік бо сей Римлянин.
27ⲀϤⲒ ⲆⲈ ϢⲀⲢⲞϤ ⲚϪⲈⲠⲒⲬⲒⲖⲒⲀⲢⲬⲞⲤ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲀϪⲞⲤ ⲚⲎⲒ ϪⲈ ⲚⲐⲞⲔ ⲞⲨⲢⲰⲘⲈⲞⲤ ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲀϨⲀ.
27Прийшовши тисячник промовив до него: Скажи менї, чи Римлянин єси ти? Він же рече: Так.
28ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚϪⲈⲠⲒⲬⲒⲖⲒⲀⲢⲬⲞⲤ ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ⲀⲒϢⲰⲠ ⲚⲦⲀⲒⲠⲞⲖⲎⲦⲒⲀ ⲚⲎⲒ ϦⲀ ⲞⲨⲘⲎ ϢⲚⲔⲈⲪⲀⲖⲈⲞⲚ ⲠⲀⲨⲖⲞⲤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ⲈⲦⲀⲨⲘⲀⲤⲦ ⲚϦⲎⲦⲤ.
28І відказав тисячник: За велику суму здобув я се горожанство. Павел же рече: Я ж і родивсь (у йому).
29ⲤⲀⲦⲞⲦⲞⲨ ⲞⲨⲚ ⲀⲨϨⲈⲚⲞⲨ ⲤⲀⲂⲞⲖ ⲘⲘⲞϤ ⲚϪⲈⲚⲎ ⲈⲦϮⲘⲔⲀϨ ⲚⲀϤ ⲞⲨⲞϨ Ⲁ- ⲠⲒⲬⲒⲖⲒⲀⲢⲬⲞⲤ ⲈⲢϨⲞϮ ⲈⲦⲀϤⲈⲘⲒ ϪⲈ ⲞⲨⲢⲰⲘⲈⲞⲤ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ϪⲈ ⲀϤⲤⲞⲚϨϤ.
29Зараз тодї відступили від него ті, що мали в него допитуватись; і тисячник злякав ся, довідавшись, що се Римлянин, і що він його закував.
30ⲠⲈϤⲢⲀⲤϮ ⲆⲈ ⲈϤⲞⲨⲰϢ ⲈⲈⲘⲒ ⲈⲠⲒⲦⲀϪⲢⲞ ϪⲈ ⲈⲐⲂⲈⲞⲨ ⲀⲨⲈⲢⲔⲀⲦⲎⲄⲞⲢⲒⲚ ⲈⲢⲞϤ ⲚϪⲈⲚⲒⲒⲞⲨⲆⲀⲒ ⲀϤⲂⲞⲖϤ ⲈⲂⲞⲖ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲞⲨⲀϨⲤⲀϨⲚⲒ ⲈⲐⲢⲞⲨⲒ ⲚϪⲈⲚⲒⲀⲢⲬⲒⲈⲢⲈⲨⲤ ⲚⲈⲘ ⲠⲒⲘⲀ ⲚϮϨⲀⲠ ⲦⲎⲢϤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲈⲚ ⲠⲀⲨⲖⲞⲤ ⲈⲠⲈⲤⲎⲦ ⲀϤⲦⲀϨⲞϤ ⲈⲢⲀⲦϤ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ.
30Назавтра ж, хотївши довідатись певно, за що винуватять його, зняв з него кайдани, і звелїв прийти архиєреям і всїй радї їх і, вивівши Павла, поставив перед ними.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.