Oihana 22
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1E NA kanaka, na hoahanan, a me na makua, e hoolohe mai oukou i ka'u olelo hoakaka ia oukou.
1Мужі брати й батьки, вислухайте тепер моє оправданнє перед вами.
2(A lohe lakou i kana olelo ana mai ia lakou ma ka olelo Hebera, hooneoneo loa iho la lakou; a i mai la ia,)
2Почувши ж, що Жидівською мовою говорив до них, ще більш утихомирились.)
3He kanaka Iudaio no wau i hanauia ma Tareso i Kilikia, ma keia kulanakauhale nae au i hauaiia'i, ma na wawae o Gamaliela, ua aoia au mamuli o ke kanawai ikaika o na makua: ikaika loa no hoi au i ke Akua, e like me oukou i keia la.
3І рече: Я справдї чоловік Жидовин, роджений у Тарсї Киликийському, зрощений же у сьому городї при ногах Гамалиїла, навчений добре отцївського закону, бувши ревнителем Бога, якож ви всї тепер.
4Hana ino aku au a make ko keia aoao, me ka paa aku i na kane a me na wahine, a me ka haawi ia lakou i na halepaahao.
4Я сей путь гонив до смерти, вяжучи та віддаючи в темницї чоловіків і жінок;
5Ua ike pono ke kahuna nui, a me ka papa a pau o na lunakahiko; na lakou ka'u palapala i loaa mai ai no na hoahanau, a hele au ma Damaseko, e lawe mai i ka poe paa malaila i Ierusalema, i hoopaiia lakou.
5яко ж і архиєрей засьвідкує менї, і вся старшина, від котрих і листи взявши до братів, ішов я в Дамаск, щоб звязавши привести у Єрусалим тих, що там були, щоб скарано їх.
6A i ko'u hele ana a kokoke i Damaseko, i ke awakea, anapu koke mai la ka malamalama nui, mai ka lani mai, a puni au.
6Стало ся ж менї, як ішов я і наближавсь до Дамаску, о полуднї зразу осияло мене велике сьвітло з неба.
7A hina iho la au i ka lepo, a lohe aku la au i ka leo, i ka i ana mai ia'u, E Saulo, e Saulo, no ke aha la oe e hoomaau mai nei ia'u?
7І впав я на землю, і почув голос, глаголючий менї: Савле, Савле, чого мене гониш?
8I aku la au, E ka Haku e, owai oe? I mai la kela ia'u, O Iesu no wau no Nazareta, ka mea au e hoomaau mai nei.
8Я ж озвавсь: Хто єси, Господи? І рече до мене: Я Ісус Назорей, котрого ти гониш.
9A ike aku la ka poe me au i ka malamalama, a makau iho la; aole lakou i lohe i ka leo o ka mea i olelo mai ai ia'u.
9Ті ж, що були зо мною, видїли сьвітло і полякались; голосу ж не чули, що глаголав менї.
10I aku la au, E ka Haku e, heaha ka'u e hana'i? I mai la ka Haku ia'u, E ku, a e hele i Damaseko, a malaila e haiia mai ai ia oe na mea a pau i hoomakaukauia'i nau e hana'i.
10Сказав же я: Що робити менї, Господи? Господь же рече до мене: Уставши йди в Дамаск; а там скажеть ся тобі про все, що постановлено тобі робити.
11A i ka hiki ole ana ia'u ke ike, no ka nani o ia malamalama, alakai lima ia'ku au e ko'u poe hoahele, a hiki i Dameseko.
11Як же не бачив я від сяєва того сьвітла, то ведений за руку від тих, що були зо мною, увійшов я в Дамаск.
12A o Anania, he kanaka haipule ma ke kanawai, i hoike pono ia e na Iudaio a pau i noho ilaila,
12Ананїя ж, чоловік один побожний по закону, доброї слави у всїх тамешнїх Жидів,
13Oia ka i hele mai ia'u, ku mai, i mai ia'u, E Saulo, e ke kaikaina, e ike oe. Ia hora no ike aku la au ia ia.
13прийшовши до мене і ставши, рече менї: Савле брате, прозри. І я тієї ж години побачив його.
14I mai la ia, Ua koho mai ke Akua o ko kakou poe kupuna ia oe, i ike oe i kona makemake, a e ike aku hoi i ka Mea pono, a e lohe hoi i ka leo o kona waha.
14Він же рече: Бог отцїв наших вибрав тебе розуміти волю Його, й видїти Праведника, й чути голос із уст Його.
15No ka mea, e lilo ana oe i mea hoike nona i kanaka a pau, ma na mea au i ike ai, a i lohe ai no hoi.
15Бо будеш сьвідком Йому перед усїма людьми у тому, що ти бачив і чув єси.
16Ano hoi, e aha ana? E ku iluna, e bapetizoia, e holoi aku i kou hewa, a e hea aku i ka inoa o ka Haku.
16А тепер чого гаєш ся? уставши охрестись, та обмий гріхи твої, призвавши імя Господнє.
17A i ko'u hoi hou ana mai i Ierusalema nei, i ka'u pule ana maloko o ka luakini, loaa ia'u ka hihio;
17І сталось, як вернувсь я в Єрусалим та моливсь у церкві, то був у захопленню,
18A ike aku la au ia ia i ka i ana mai ia'u, E wiki oe, a e hele koke oe mawaho o Ierusalema nei; no ka mea, aole lakou nei e malama mai i ka mea au e hoike aku ai no'u.
18і видїв Його, глаголючого менї: Поспіши та вийди боржій з Єрусалиму, бо не приймуть сьвідчення твого про мене.
19I aku la au, E ka Haku e, ua ike no lakou, owau no ka mea i hookomo iloko o ka halepaahao, a hahau aku la maloko o na halehalawai, i ka manaoio aku ia oe:
19А я сказав: Господи, вони знають, що я вкидав у темницї та бив по школах тих, що вірували в Тебе.
20A i hookaheia'i hoi ke koko o Setepano, o kou mea hoike, e ku ana no wau malaila me ka ae aku i kona make, a na'u no i malama ka aahu o ka poe i pepehi ia ia.
20І як пролилась кров Стефана, сьвідка Твого, я сам стояв і похваляв убийство його, стережучи одежі убийцїв його.
21I mai la kela ia'u, O hele; no ka mea, e hoouna aku ana au ia oe i kahi loihi aku, i ko na aina e.
21І рече до мене: Іди: бо я до поган далеко пішлю тебе.
22Hoolohe aku la lakou ia ia a hiki i keia hua, alaila hookiekie loa ae la lakou i ko lakou leo, i ae la, E kiola aku ia ia pela, mai ka honua aku; no ka mea, aole ia e pono ke ola.
22Слухали ж його аж до сього слова, а тепер зняли голос свій, кажучи: Геть із землї такого! не жити йому.
23I ko lakou kahea ana pela, hemo aku la lakou i ko lakou aahu, a kuehuehu aku la lakou i ka lepo iluna ma ka lewa;
23Як же кричали вони та кидали одежу, та підкидали порохом на воздух,
24Kauoha ae la ka lunatausani e kai ia ia iloko o ka pakaua, kauoha ae la, e hoopoipoi ia ia me ka hahau aku, i ike pono ia i ke kumu a lakou i uwauwa'i ia ia.
24звелїв тисячник вести його в замок, і казав бійкою допитуватись у него, щоб дознатись, чого так гукають на него.
25Hikii iho la lakou ia ia i na kaula ill, i aku la o Paulo i kekahi lunahaneri e ku ana ilaila, He mea pono anei ke hahau oukou i ka Roma, me ka hooku ole mai i ka hala?
25Як же розтягнуто (вязано) його реміннєм, рече Павел до сотника стоячого: Хиба годить ся вам чоловіка Римлянина, та й несудженого, бити?
26A lohe ka lunahaneri, hele aku la ia a hai aku la i ka lunatausani, i aku la, Heaha kau e hana nei? no ka mea, he Roma keia.
26Почувши ж сотник, приступивши до тисячника, сповістив, говорячи: Дивись, що хочеш робити; чоловік бо сей Римлянин.
27Alaila, hele mai la ka lunatausani, i mai la ia ia, E hai mai oe ia'u, he Roma anei oe? I aku la ia, Ae.
27Прийшовши тисячник промовив до него: Скажи менї, чи Римлянин єси ти? Він же рече: Так.
28I mai la ua lunatausani la, He kumukuai nui ko'u i loaa mai ai ia'u keia kupa ana. I aku la o Paulo, Ua hanauia mai au, pela.
28І відказав тисячник: За велику суму здобув я се горожанство. Павел же рече: Я ж і родивсь (у йому).
29Nolaila haalele koke iho la ka poe hoopoipoi ia ia; a ike ka lunatausani, he Roma ia, makau iho la no ia, no kona hoopaa ana ia ia.
29Зараз тодї відступили від него ті, що мали в него допитуватись; і тисячник злякав ся, довідавшись, що се Римлянин, і що він його закував.
30A ia la ae manao iho la ia e ike pono i kona mea i hoopiiia'i e na Iudaio, wehe ae la oia ia ia, a kauoha aku la i ua kahuna nui, a me ka ahalunakanawai a pau, e hele mai, a alakai mai la oia ia Paulo, a hooku iho la ia ia imua o lakou.
30Назавтра ж, хотївши довідатись певно, за що винуватять його, зняв з него кайдани, і звелїв прийти архиєреям і всїй радї їх і, вивівши Павла, поставив перед ними.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.