Oihana 28
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A HOOPAKELEIA ae la, alaila, ike iho la lakou i ka mokupuni, ua kapaia o Melita.
1Спасши ся ж довідались, що остров зветь ся Мелит.
2He mea e ka lokomaikai o ia poe kanaka e ia makou; no ka mea, hoaa iho la lakou i ahi, a hookipa mai la ia makou a pau, no ka ua e haule ana, a no ke anuanu.
2Чужоземцї ж показали нам не мале милосердє: розложивши бо багаттє, прийняли всїх нас задля дощу, що йшов, і задля холоду.
3Lapulapu iho la o Paulo i puapua hoaa, a i kona kau ana ma ke ahi, puka mai la he moonihoawa mailoko mai o ka wela, a pipili iho la i kona lima.
3Як же набрав Павел оберемок хворосту і положив на огнище, вибігши від жару гадина, почепилась на руцї в него.
4A ike mai la kela poe kanaka e i ua mea nihoawa la e kau ana i kona lima, i ae la lakou kekahi i kekahi, Oiaio no he kanaka pepehi kanaka keia, ua pakele no ia i ke kai, aka, o ka mea hoopai, aole ia i ae mai i kona ola.
4Побачивши ж чужоземцї, що зьвірюка висїла з руки його, говорили між собою: Певно сей чоловік убийця, що спас ся з моря, та суд (богів) не дав йому жити.
5Nolaila lulu aku la ia i ua mea nihoawa la iloko o ke ahi, aole hoi i loaa ia ia ka poino.
5Він же, струснувши гадюку в огонь, не дізнав нїякого лиха.
6Kakali iho la lakou i kona pehu ana, a me ka hina ilalo a make koke; a loihi ko lakou kakali ana, aole hoi i ike ia ia e loaa ana i ka poino, huli hou ae la ko lakou manao, i ae la, He akua ka ia.
6Вони ж дожидали, що він має опухнути або зараз упаде мертвий; як же довго дожидались і бачили, що нїякого лиха йому не сталось, перемінивши думки, казали, що се Бог.
7Kokoke ma ia wahi ka aina o ka luna o ia moku, o Popelio kona inoa, nana no i kii mai ia makou, a hookipa maikai aku la i na la ekolu.
7Навкруги ж сього місця були землї першого на острові, на ймя Публия. Він, прийнявши нас, три днї поприятельськи гостив.
8E kaa ana ka makuakane o Popelio i ke kuni, a me ka hi koko. Komo aku la o Paulo io na la, pule aku la, kau iho la i kona lima maluna ona, hoola aku la ia ia.
8І сталось, що батько Публиїв лежав, болїючи на пропасницю та на живіт. Приступивши до него Павел, помоливсь і, положивши руки на него, сцїлив його.
9Nolaila hanaia ae la keia, o kekahi poe e i loohia i ka mai ma ia mokupuni, hele mai la lakou, a hoolaia iho la.
9Як се стало ся, то й инші на острові, що мали недуги, приходили та й сцїлялись.
10Hoomahalo mai la lakou ia makou, me na mahaloia he nui; a holo makou, kau mai la lakou i na mea e pono ai.
10Вони і великою честю пошанували нас, а як ми відпливали, надавали, чого нам треба (було).
11A hala na malama ekolu, holo aku la makou ma kekahi moku no Alokanederia, i ku ma ia mokupuni i ka hooilo, o Diosekouro ka hoailona.
11По трох же місяцях одвезлись ми кораблем Александрийським, надписаним Диоскур, що зимував на острові,
12A pae aku la makou ma Surakausa, a noho iho la i na la ekolu.
12і припливши в Сиракузу, пробули (там) три днї.
13A mailaila aku makou i holo ai a hiki i Regio, a hala kekahi la, pa mai la ka makani, mai ke kukuluhema mai, a ia la ae, hiki makou i Puteoli:
13А звідтіля відпливши, прибули в Регию, і за один день, як настав полуденний вітер, прийшли другого дня в Путеоли,
14A malaila loaa ia makou he mau hoahanau, kaohi mai lakou ia makou e noho me lakou ehiku la; a pela makou i hele aku ai i Roma.
14де знайшовши братів, ублагані були від них перебути у них сїм день; і так прийшли в Рим.
15A lohe mai na hoahanau ia makou, malaila mai la lakou i hele mai ai a Apioporo, a me Teriatubereno, e halawai me makou. A ike o Paulo ia lakou, hoomaikai aku la ia i ke Akua, a hoolana mai.
15Звідтіля, почувши брати про нас, повиходили назустріч нам аж до Апиєвого торгу та Трох Гостинниць. Побачивши їх Павел і подякувавши Богу, набрав ся сьмілости.
16A hiki makou i Roma, haawi aku la ka lunahaneri i ka poe paahao i ke alii o ka poe koa. I aeia'ku la o Paulo e noho kaawale i kona wahi iho, me kekahi koa nana ia i malama aku.
16Як же прийшли ми в Рим, сотник передав вязників воїводї; Павлу ж дозволено жити окроме з воїном, що стеріг його.
17A hala na la ekolu, hoakoakoa iho la o Paulo i ka poe koikoi o na Iudaio. A pau lakou i ka hoakoakoaia, i aku la ia ia lakou, E na kanaka, na hoahanau, aole au i hana i kekahi mea i kuee i na kanaka, a me na aoao o na makua; aka ua haawi paaia'ku la au ma Ierusalema i na lima o ko Roma.
17Стало ся ж по трох днях, скликав Павел первих із Жидів, і, як посходились вони, рече до них: Мужі брати, нїчого не зробивши противного народові або звичаям отцївським, передан я, яко вязник, у руки Римлянам.
18A hookolokolo mai lakou ia'u, manao iho la e kuu mai, no ka mea, aole he mea ia'u i ku i ka make.
18Розпитавши вони мене, хотїли випустити, бо нїякої вини смерти не було в менї.
19A papa aku la na Iudaio, kaohiia au e hoopii ia Kaisam, aole hoi o'u mea e hoopii aku ai i ko'u lahuikanaka.
19Як же противились Жиди, був я змушений покликатись до кесаря, не яко би мав чим обвинувати нарід мій.
20No keia mea, i kii aku nei au ia oukou, i ike aku au, a e kamailio aku ia oukou; no ka mea, ua paa au i keia kaulahao no ka manaolana o ka Iseraela.
20Тим же скликав я вас, щоб побачити вас та поговорити, бо за надїю Ізраїлеву залїзом сим оковано мене.
21I mai la lakou ia ia, Aole i loaa ia makou ka palapala mai Iudea mai nou, aole hoi i hoike mai a olelo mai paha kekahi o na hoahanau i hele mai, i hewa ou.
21Вони ж промовили до него: Ми анї письма про тебе не одержували з Юдеї, анї прийшовши хто з братів, звістив або сказав про тебе що лихе.
22Ke makemake nei no hoi makou e hoolohe ia oe i kou manao; no ka mea, ua ike no makou i keia aoao, ua olelo ku e ia i na wahi a pau.
22Та бажаємо від тебе чути, що ти думаєш; бо про сю єресь відоме нам, що всюди противлять ся їй.
23A i ko lakou hoakaka ana i ka la, alaila hele mai la na mea he nui loa io na la, i kona wahi; hoakaka aku la oia, a mai kakahiaka a ahiahi kona hoike ana aku i ke aupuni o ke Akua, a me ka hooikaika aku ma na mea o Iesu, ma ke kanawai ia Mose, a ma ka na kaula.
23Призначивши ж йому день, поприходили до него в оселю многі, і викладував він їм, сьвідкуючи про царство Боже, і впевняючи їх про Ісуса й з закону Мойсеєвого й з пророків, од ранку до вечера.
24Manaoio iho la kekahi poe i na mea i oleloia mai, a hoomaloka kekahi poe.
24І деякі увірували в слова його, а инші не увірували.
25A i ka like pu ole ana o ko lakou manao kekahi i kekahi, hele aku lakou, mahope iho o ka hai ana aku o Paulo i kahi olelo hou; Pololei wale ka olelo a ka Uhane Hemolele, ma o Isaia la, o ke kaula, i ko kakou poe kupuna,
25І, будучи в незгодї між собою, розійшлись, як промовив Павел одно слово: що добре промовив сьвятий Дух через Ісаїю пророка до батьків ваших,
26I ka i ana mai, E hele i keia poe kanaka, a e i aku, I ka lohe ana, e lohe auanei oukou, aole nae e ike i ke ano; i ka ike ana, e ike auanei oukou, aole nae e hoomaopopo.
26глаголючи: Йди до людей сих та скажи: Слухом будете слухати, та й не зрозумієте, і дивлячись будете дивитись, та й не побачите:
27Ua manoanoa hoi ka naau o keia poe kanaka, kaumaha ko lakou pepeiao ke lohe, ua hoopili i ko lakou maka; o ike lakou me na maka, a lohe me na pepeiao, a ike hoi ka naau, a e huli mai, a hoola aku au ia lakou.
27бо серце сього народу затвердїло, й ушима тяжко чують, і очі свої позаплющували, щоб не видїли очима, і ушима не чули, і серцем не розуміли, і не навернулись, щоб я сцїлив їх.
28No ia mea, e ike pono oukou, ua hoounaia'ku ke ola o ke Akua i ko na aina e, a e hoolohe mai no lakou.
28Відоме ж нехай вам буде, що послане поганам спасеннє Боже вони чути муть.
29A i kana hai ana aku i keia mau mea, hele aku la na Iudaio, a nui loa iho la ko lakou hoopaapaa ana ia lakou iho.
29І, як промовив сї слова, пійшли Жиди, маючи велике змаганнє між собою.
30Noho iho la o Paulo a hala na makahiki elua, iloko o kona hale hoolimalimaia, e hookipa ana i ka poe a pau i hele aku io na la,
30Пробував же Павел цїлих два роки в найнятій хатї своїй, і приймав усїх, хто приходив до него,
31Me ka hai mai i ke aupuni o ke Akua, a me ka hoike mai i na mea e pili i ka Haku ia Iesu Kristo, me ka wiwo ole, a me ka papa ole ia aku.
31проповідуючи царство Боже і навчаючи про Господа Ісуса Христа з усією сьміливостю, без заборони.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.