Atos 28
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Depois que escapamos, eles descobriram que a ilha se chamava Malta.
1Спасши ся ж довідались, що остров зветь ся Мелит.
2Os nativos demonstraram uma bondade incomum para conosco; pois acenderam uma fogueira e acolheram a todos nós, por causa da chuva que caía e por causa do frio.
2Чужоземцї ж показали нам не мале милосердє: розложивши бо багаттє, прийняли всїх нас задля дощу, що йшов, і задля холоду.
3Mas quando Paulo ajuntou um feixe de gravetos e os colocou no fogo, uma víbora saiu por causa do calor e prendeu-se à sua mão.
3Як же набрав Павел оберемок хворосту і положив на огнище, вибігши від жару гадина, почепилась на руцї в него.
4Quando os nativos viram a criatura pendurada em sua mão, disseram uns aos outros: “Sem dúvida este homem é um assassino, a quem, embora tenha escapado do mar, a Justiça não permitiu que vivesse.”
4Побачивши ж чужоземцї, що зьвірюка висїла з руки його, говорили між собою: Певно сей чоловік убийця, що спас ся з моря, та суд (богів) не дав йому жити.
5No entanto, ele sacudiu a criatura no fogo e não sofreu nenhum mal.
5Він же, струснувши гадюку в огонь, не дізнав нїякого лиха.
6Mas eles esperavam que ele fosse inchar ou cair morto de repente; porém, depois de observarem por muito tempo e verem que nada de mal lhe acontecia, mudaram de ideia e disseram que ele era um deus.
6Вони ж дожидали, що він має опухнути або зараз упаде мертвий; як же довго дожидались і бачили, що нїякого лиха йому не сталось, перемінивши думки, казали, що се Бог.
7Ora, nas vizinhanças daquele lugar havia terras pertencentes ao homem principal da ilha, chamado Públio, o qual nos recebeu e nos hospedou com muita cortesia por três dias.
7Навкруги ж сього місця були землї першого на острові, на ймя Публия. Він, прийнявши нас, три днї поприятельськи гостив.
8O pai de Públio estava de cama, doente com febre e disenteria. Paulo entrou para vê-lo, orou e, impondo as mãos sobre ele, o curou.
8І сталось, що батько Публиїв лежав, болїючи на пропасницю та на живіт. Приступивши до него Павел, помоливсь і, положивши руки на него, сцїлив його.
9Depois disso, os demais que tinham doenças na ilha também vieram e foram curados.
9Як се стало ся, то й инші на острові, що мали недуги, приходили та й сцїлялись.
10Eles também nos prestaram muitas honras; e quando embarcamos, colocaram a bordo as coisas de que precisávamos.
10Вони і великою честю пошанували нас, а як ми відпливали, надавали, чого нам треба (було).
11Após três meses, embarcamos em um navio de Alexandria que havia passado o inverno na ilha, cuja figura de proa era “Os Irmãos Gêmeos”.
11По трох же місяцях одвезлись ми кораблем Александрийським, надписаним Диоскур, що зимував на острові,
12Aportando em Siracusa, ficamos ali três dias.
12і припливши в Сиракузу, пробули (там) три днї.
13Dali, contornando a costa, chegamos a Régio. Depois de um dia, começou a soprar um vento sul, e no segundo dia chegamos a Putéoli,
13А звідтіля відпливши, прибули в Регию, і за один день, як настав полуденний вітер, прийшли другого дня в Путеоли,
14onde encontramos irmãos, e fomos convidados a ficar com eles por sete dias. E assim fomos para Roma.
14де знайшовши братів, ублагані були від них перебути у них сїм день; і так прийшли в Рим.
15Dali os irmãos, quando ouviram falar de nós, vieram ao nosso encontro até a Praça de Ápio e as Três Vendas. Quando Paulo os viu, deu graças a Deus e sentiu-se encorajado.
15Звідтіля, почувши брати про нас, повиходили назустріч нам аж до Апиєвого торгу та Трох Гостинниць. Побачивши їх Павел і подякувавши Богу, набрав ся сьмілости.
16Quando entramos em Roma, o centurião entregou os prisioneiros ao capitão da guarda, mas Paulo recebeu permissão para morar por conta própria, com o soldado que o guardava.
16Як же прийшли ми в Рим, сотник передав вязників воїводї; Павлу ж дозволено жити окроме з воїном, що стеріг його.
17Após três dias, Paulo convocou aqueles que eram os líderes dos judeus. Quando se reuniram, ele lhes disse: “Eu, irmãos, embora não tivesse feito nada contra o povo ou contra os costumes de nossos pais, ainda assim fui entregue como prisioneiro, em Jerusalém, às mãos dos romanos,
17Стало ся ж по трох днях, скликав Павел первих із Жидів, і, як посходились вони, рече до них: Мужі брати, нїчого не зробивши противного народові або звичаям отцївським, передан я, яко вязник, у руки Римлянам.
18os quais, quando me interrogaram, queriam me libertar, porque não havia em mim motivo algum para morte.
18Розпитавши вони мене, хотїли випустити, бо нїякої вини смерти не було в менї.
19Mas quando os judeus se opuseram a isso, fui obrigado a apelar para César, não que eu tivesse algo de que acusar a minha nação.
19Як же противились Жиди, був я змушений покликатись до кесаря, не яко би мав чим обвинувати нарід мій.
20Por esta causa, portanto, pedi para ver e falar com vocês. Pois é por causa da esperança de Israel que estou preso com esta corrente.”
20Тим же скликав я вас, щоб побачити вас та поговорити, бо за надїю Ізраїлеву залїзом сим оковано мене.
21Eles lhe disseram: “Nós não recebemos cartas da Judeia a seu respeito, nem nenhum dos irmãos veio aqui relatar ou falar qualquer mal de você.
21Вони ж промовили до него: Ми анї письма про тебе не одержували з Юдеї, анї прийшовши хто з братів, звістив або сказав про тебе що лихе.
22Mas desejamos ouvir de você o que você pensa. Pois, no que diz respeito a esta seita, sabemos que em toda parte falam contra ela.”
22Та бажаємо від тебе чути, що ти думаєш; бо про сю єресь відоме нам, що всюди противлять ся їй.
23Depois de marcarem um dia com ele, muitas pessoas foram ao seu alojamento. Ele lhes explicava, testificando sobre o Reino de Deus e persuadindo-os a respeito de Jesus, tanto pela lei de Moisés quanto pelos profetas, desde a manhã até a tarde.
23Призначивши ж йому день, поприходили до него в оселю многі, і викладував він їм, сьвідкуючи про царство Боже, і впевняючи їх про Ісуса й з закону Мойсеєвого й з пророків, од ранку до вечера.
24Alguns creram nas coisas que foram ditas, e outros não creram.
24І деякі увірували в слова його, а инші не увірували.
25Como não concordavam entre si, eles partiram, depois que Paulo disse uma palavra: “Bem falou o Espírito Santo aos nossos pais, por meio do profeta Isaías,
25І, будучи в незгодї між собою, розійшлись, як промовив Павел одно слово: що добре промовив сьвятий Дух через Ісаїю пророка до батьків ваших,
26dizendo: ‘Vá a este povo e diga: ouvindo, vocês ouvirão, mas de modo algum entenderão. Vendo, vocês verão, mas de modo algum perceberão.
26глаголючи: Йди до людей сих та скажи: Слухом будете слухати, та й не зрозумієте, і дивлячись будете дивитись, та й не побачите:
27Pois o coração deste povo se tornou insensível. Seus ouvidos estão pesados para ouvir. Eles fecharam os seus olhos. Para que não vejam com os olhos, ouçam com os ouvidos, entendam com o coração, e se convertam, e então eu os cure.’
27бо серце сього народу затвердїло, й ушима тяжко чують, і очі свої позаплющували, щоб не видїли очима, і ушима не чули, і серцем не розуміли, і не навернулись, щоб я сцїлив їх.
28“Saibam, portanto, que a salvação de Deus é enviada às nações, e elas ouvirão.”
28Відоме ж нехай вам буде, що послане поганам спасеннє Боже вони чути муть.
29Quando ele disse estas palavras, os judeus partiram, discutindo intensamente entre si.
29І, як промовив сї слова, пійшли Жиди, маючи велике змаганнє між собою.
30Paulo permaneceu dois anos inteiros em sua própria casa alugada e recebia a todos os que vinham a ele,
30Пробував же Павел цїлих два роки в найнятій хатї своїй, і приймав усїх, хто приходив до него,
31pregando o Reino de Deus e ensinando as coisas a respeito do Senhor Jesus Cristo com toda a ousadia, sem impedimento.
31проповідуючи царство Боже і навчаючи про Господа Ісуса Христа з усією сьміливостю, без заборони.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.