Atos 15
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Alguns homens desceram da Judeia e ensinavam os irmãos: “A menos que vocês sejam circuncidados segundo o costume de Moisés, não podem ser salvos.”
1І, поприходивши деякі з Юдеї, навчали братів: що коли не обріжетесь по звичаю Мойсейовому, не можете спасти ся.
2Portanto, quando Paulo e Barnabé tiveram forte divergência e discussão com eles, designaram Paulo, Barnabé e alguns outros deles para subirem a Jerusalém, aos apóstolos e presbíteros, a respeito desta questão.
2Як же почав ся спір і немале змаганнє Павла та Варнави з ними, то постановили, щоб Павел та Варнава і деякі инші з них пійшли до апостолів та старших у Єрусалим ради сього питання.
3Depois de serem enviados pela igreja, passaram tanto pela Fenícia quanto por Samaria, declarando a conversão dos gentios. Eles causaram grande alegria a todos os irmãos.
3Вони ж, послані від церкви, проходили Финикию та Самарию, оповідуючи про наверненнє поган; і зробили великі радощі всїм братам.
4Quando chegaram a Jerusalém, foram recebidos pela igreja, pelos apóstolos e pelos presbíteros, e relataram tudo o que Deus havia feito com eles.
4Прийшовши ж у Єрусалим, прийняті були від церкви і апостолів і старших, і сповістили про все, що Бог з ними зробив.
5Mas alguns da seita dos fariseus que haviam crido se levantaram, dizendo: “É necessário circuncidá-los e ordenar-lhes que guardem a lei de Moisés.”
5Устали ж деякі з єресї Фарисейської, що увірували, кажучи, що треба обрізати їх та наказати, щоб хоронили закон Мойсеїв.
6Os apóstolos e os presbíteros se reuniram para examinar este assunto.
6І зібрались апостоли та старші вглянути в сю річ.
7Depois de muita discussão, Pedro se levantou e lhes disse: “Irmãos, vocês sabem que há muito tempo Deus fez uma escolha entre vocês, para que, por meu intermédio, as nações ouvissem a palavra do Evangelho e cressem.
7Як же постало велике змаганнє, вставши Петр, рече до них: Мужі брати, ви знаєте, що з давнїх днїв Бог між нами вибрав мене, щоб через мої уста погане чули слово благовістя, та й увірували.
8Deus, que conhece o coração, testificou a favor deles, dando-lhes o Espírito Santo, assim como fez conosco.
8І Бог, що знає серця, сьвідкував їм, давши їм Духа сьвятого, як нам,
9Ele não fez distinção alguma entre nós e eles, purificando os seus corações pela fé.
9і не розріжнив нїчого між нами й ними, вірою очистивши серця їх.
10Agora, portanto, por que vocês tentam a Deus, colocando um jugo sobre o pescoço dos discípulos que nem nossos pais nem nós fomos capazes de suportar?
10Тепер же чого спокушуєте Бога, щоб наложив ярмо на шию ученикам, котрого нї батьки наші, нї ми не здолїли носити.
11Mas cremos que somos salvos pela graça do Senhor Jesus, assim como eles.”
11Нї віруємо, що благодаттю Господа Ісуса Христа спасемось, яко ж і вони.
12Toda a multidão ficou em silêncio, e eles ouviam Barnabé e Paulo relatando quais sinais e maravilhas Deus havia feito entre as nações por meio deles.
12Умовкла ж уся громада, й слухала, як Варнава та Павел оповідували про ознаки та чудеса, що зробив Бог через них між поганами.
13Depois que se calaram, Tiago respondeu: “Irmãos, ouçam-me.
13Як же вмовкли вони, озвав ся Яков, говорячи: Мужі брати, вислухайте мене.
14Simeão relatou como Deus primeiro voltou sua atenção para as nações, a fim de tirar delas um povo para o seu nome.
14Симон оповів, як Бог перше зглянув ся, щоб з поган прийняти людей в імя своє.
15Isso concorda com as palavras dos profetas. Como está escrito:
15З сим сходять ся слова пророчі, яко ж писано:
16‘Depois destas coisas eu voltarei. Edificarei novamente o tabernáculo de Davi, que está caído. Edificarei novamente as suas ruínas. Eu o levantarei,
16Після сього знов верну ся, і збудую намет Давидів, що впав, і руїни його збудую знов і поставлю його,
17para que o restante dos homens busque ao Senhor: todos os gentios que são chamados pelo meu nome, diz o Senhor, que faz todas estas coisas.’
17щоб остальні з людей шукали Господа, і всї народи, на котрих призвано імя моє, глаголе Господь, що робить оце все.
18“Todas as obras de Deus são conhecidas por ele desde a eternidade.
18Звісні од віку Богові всї дїла Його.
19Portanto, o meu parecer é que não perturbemos aqueles dentre os gentios que se convertem a Deus,
19То ж суджу, що не треба тим докучати, которі від поган обернулись до Бога;
20mas que escrevamos a eles para que se abstenham das contaminações dos ídolos, da imoralidade sexual, do que é sufocado e do sangue.
20а написати їм, нехай удержують ся від ідолських гидот, та блуду, та давленого, та крови.
21Pois Moisés, desde as gerações antigas, tem em cada cidade quem o pregue, sendo lido nas sinagogas todos os sábados.”
21Мойсей бо від стародавнїх родів має проповідуючих його по городах, і читаний по школах що-суботи.
22Então pareceu bem aos apóstolos e aos presbíteros, com toda a igreja, escolher homens dentre eles e enviá-los a Antioquia com Paulo e Barnabé: Judas, chamado Barsabás, e Silas, homens proeminentes entre os irmãos.
22Зволили тодї апостоли і старші і вся церква вибраних мужів з між себе післати в Антиохию з Павлом та Варнавою: Юду, названого Варсавою, та Силу, мужів-проводирів між братами,
23Por meio deles, enviaram esta carta: “Os apóstolos, os presbíteros e os irmãos, aos irmãos dentre os gentios em Antioquia, na Síria e na Cilícia: saudações.
23написавши через руки їх так: Апостоли та старші і брати — братам з поган, що в Антиохиї, і Сириї і Киликиї, радуйте ся.
24Visto que ouvimos que alguns que saíram de nós os perturbaram com palavras, abalando vocês, dizendo: ‘Vocês devem ser circuncidados e guardar a lei’, aos quais não demos nenhum mandamento;
24Яко ж чули ми, що деякі з між нас вийшовши, потрівожили вас словами і захитали душі ваші, говорячи, щоб обрізувались та хоронили закон, чого ми їм не наказували;
25pareceu-nos bem, depois de chegarmos a um acordo, escolher homens e enviá-los a vocês com os nossos amados Barnabé e Paulo,
25то зволилось нам, зібравшим ся однодушно вибраних мужів післати до вас з любими нашими Варнавою та Павлом,
26homens que arriscaram suas vidas pelo nome de nosso Senhor Jesus Cristo.
26людьми, що віддавали душі свої за імя Господа нашого Ісуса Христа.
27Portanto, enviamos Judas e Silas, que lhes confirmarão pessoalmente as mesmas coisas.
27Післали ми оце Юду та Силу, котрі й самі розкажуть про те словом.
28Pois pareceu bem ao Espírito Santo e a nós não impor a vocês nenhum fardo maior do que estas coisas necessárias:
28Зволилось бо сьвятому Духу та й нам, нїякої тяготи більш не накладувати вам, опріч сього конечного:
29que se abstenham das coisas sacrificadas aos ídolos, do sangue, das coisas sufocadas e da imoralidade sexual; das quais, se vocês se guardarem, farão bem. Passem bem.”
29щоб удержувались від жертів ідолам, та крови, та давленого, та блуду. Від чого оберегаючи себе, добре робити мете. Бувайте здорові.
30Então, quando foram despedidos, desceram para Antioquia. Reuniram a comunidade e entregaram a carta.
30Послані ж прийшли в Антиохию і, зібравши громаду, подали посланнє.
31Quando a leram, alegraram-se com o encorajamento.
31Прочитавши ж (ті), зрадїли від сього потїшення.
32Judas e Silas, que também eram profetas, encorajaram os irmãos com muitas palavras e os fortaleceram.
32Юда ж та Сила, будучи самі пророками, многими словами втїшали братів і утверджували.
33Depois de passarem algum tempo lá, foram despedidos em paz pelos irmãos para os apóstolos.
33Пробувши ж (там якийсь) час, відпущені були з упокоєм од братів до апостолів.
no verse 34 in this text
34Зволив же Сила зостатись там.
35Mas Paulo e Barnabé permaneceram em Antioquia, ensinando e pregando a palavra do Senhor, com muitos outros também.
35Павел же та Варнава пробували в Антиохиї, навчаючи та благовіствуючи слово Господнє з многими иншими.
36Após alguns dias, Paulo disse a Barnabé: “Voltemos agora e visitemos nossos irmãos em todas as cidades nas quais proclamamos a palavra do Senhor, para ver como eles estão.”
36По кількох же днях рече Павел до Варнави: Вернувшись одвідаємо братів наших по всїх городах, де проповідували ми слово Господнє, як вони мають ся.
37Barnabé queria levar também João, que era chamado Marcos.
37Варнава ж раяв узяти з собою Йоана, званого Марком.
38Mas Paulo não considerava apropriado levar alguém que havia se afastado deles na Panfília, e não tinha ido com eles para fazer a obra.
38Павло ж не удостоїв брати з собою того, хто одлучивсь од них з Памфилиї, і не пійшов з ними на дїло.
39Então a contenda tornou-se tão acalorada que eles se separaram um do outro. Barnabé levou Marcos consigo e navegou para Chipre,
39Постала ж ріжниця, так, що вони розлучились між собою; і Варнава, взявши Марка, поплив у Кипр,
40mas Paulo escolheu Silas e partiu, depois de ser confiado pelos irmãos à graça de Deus.
40Павел же, вибравши Силу, пійшов, переданий благодатї Божій від братів,
41Ele passou pela Síria e pela Cilícia, fortalecendo as igrejas.
41і проходив Сирию і Киликию, утверджаючи церкви.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.