Atos 19
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Enquanto Apolo estava em Corinto, Paulo, depois de passar pelas regiões do interior, chegou a Éfeso e encontrou certos discípulos.
1Стало ся ж, як був Аполос у Коринтї, пройшовши Павел верхні сторони, прибув у Єфес, і, знайшовши деяких учеників,
2Ele lhes disse: “Vocês receberam o Espírito Santo quando creram?” Eles lhe disseram: “Não, nós nem sequer ouvimos que existe um Espírito Santo.”
2рече до них: Чи прийняли ви Духа сьвятого, увірувавши? Вони ж сказали йому: Ба й не чували, чи є Дух сьвятий.
3Ele disse: “Em que, então, vocês foram batizados?” Eles disseram: “No batismo de João.”
3І рече до них: У що ж ви хрестились? Вони ж казали: В Йоанове хрещеннє.
4Paulo disse: “João, de fato, batizou com o batismo de arrependimento, dizendo ao povo que eles deviam crer naquele que viria depois dele, isto é, em Cristo Jesus.”
4Рече ж Павел: Йоан хрестив хрещеннєм покаяння, глаголючи людям, щоб у Грядущого за ним вірували, се єсть в Христа Ісуса.
5Quando ouviram isso, foram batizados no nome do Senhor Jesus.
5Почувши ж се, хрестились в імя Господа Ісуса.
6Quando Paulo lhes impôs as mãos, o Espírito Santo veio sobre eles, e falaram em outras línguas e profetizaram.
6І, як положив на них Павел руки, зійшов Дух сьвятий на них, і заговорили мовами, і пророкували.
7Eram ao todo cerca de doze homens.
7Було ж усїх до дванайцяти чоловік.
8Ele entrou na sinagoga e falou ousadamente por um período de três meses, argumentando e procurando persuadi-los a respeito do Reino de Deus.
8Увійшовши ж у школу, промовляв одважно три місяцї, розмовляючи і доводячи про царство Боже.
9Mas quando alguns se endureceram e foram desobedientes, falando mal do Caminho diante do povo, ele se retirou deles e separou os discípulos, argumentando diariamente na escola de Tirano.
9Як же деякі закаменїли, й не слухали, злословлячи путь (Господень) перед народом, відступив од них і відлучив учеників, та й що-дня розмовляв в школї одного Тирана.
10Isso continuou por dois anos, de modo que todos os que habitavam na Ásia ouviram a palavra do Senhor Jesus, tanto judeus como gregos.
10Се дїялось два роки, так що всї, що проживали в Азиї, слухали слово Господа Ісуса, — Жиди й Єленяне.
11Deus realizava milagres extraordinários por meio de Paulo,
11І не малі чудеса робив Бог руками Павловими,
12de modo que até lenços ou aventais eram levados do seu corpo aos enfermos, e as doenças os deixavam, e os espíritos malignos saíam.
12так що на недужих вкладали з тїла його хустки або рушники, й покидали їх недуги, й злі духи виходили з них.
13Mas alguns dos judeus itinerantes, exorcistas, tentaram invocar o nome do Senhor Jesus sobre os que tinham espíritos malignos, dizendo: “Nós ordenamos a vocês, em nome de Jesus, a quem Paulo prega.”
13Почали ж деякі з тиняючих ся Жидів-заклинателїв іменувати над маючими духів лукавих імя Господа Ісуса, говорячи: Заклинаємо вас Ісусом, котрого Павел проповідує.
14Havia sete filhos de um certo Ceva, um principal sacerdote judeu, que faziam isso.
14Було ж якихсь сїм синів Скеви Жидовина архиєрея, що се робили.
15O espírito maligno respondeu: “A Jesus eu conheço, e a Paulo eu conheço, mas quem são vocês?”
15Та дух лукавий озвавшись, казав: Ісуса знаю, і Павла знаю; ви ж хто такі?
16O homem em quem estava o espírito maligno saltou sobre eles, dominou-os e prevaleceu contra eles, de modo que fugiram daquela casa nus e feridos.
16І кинувсь на них чоловік, що в йому був дух лукавий, і, опанувавши їх, подужав їх так, що нагі й зранені повтїкали з того дому.
17Isso se tornou conhecido de todos, tanto judeus como gregos, que habitavam em Éfeso. Todos ficaram cheios de temor, e o nome do Senhor Jesus era engrandecido.
17Стало ся ж се відоме всїм Жидам і Єленянам, що жили в Єфесї; і попав страх на всїх їх, і величано імя Господа Ісуса.
18Muitos também dos que tinham crido vinham, confessando e declarando as suas práticas.
18І многі з вірних приходили, і визнавали, і виявляли учинки свої.
19Muitos dos que praticavam artes mágicas reuniram os seus livros e os queimaram à vista de todos. Eles calcularam o seu preço, e verificaram que chegava a cinquenta mil moedas de prata.
19Доволї ж багато з тих, що робили чари, позносивши книги свої, попалили перед усїма; і злїчено цїну їх, і налїчено пятьдесять тисяч срібняків.
20Assim a palavra do Senhor crescia e se tornava poderosa.
20Так потужно росло слово Господнє і укріплялось.
21Ora, depois que essas coisas terminaram, Paulo decidiu, no Espírito, passar pela Macedônia e pela Acaia e depois ir a Jerusalém, dizendo: “Depois de ter estado lá, devo ver também Roma.”
21Як же се сповнилось, постановив Павел у дусї, пройшовши через Македонию та Ахаю, ійти в Єрусалим, говорячи, що, побувши там, мушу й Рим побачити.
22Tendo enviado à Macedônia dois dos que o serviam, Timóteo e Erasto, ele mesmo ficou na Ásia por um tempo.
22Піславши ж у Македонию двох послугуючих йому, Тимотея та Єраста, сам пробув (який ся) час ув Азиї.
23Por aquele tempo, surgiu grande tumulto por causa do Caminho.
23Стала ся ж часу того немала трівога про Господень путь.
24Pois um certo homem chamado Demétrio, um ourives que fazia santuários de prata de Ártemis, proporcionava muito trabalho aos artífices,
24Один бо, на ймя Димитрий, золотар, що робив срібні храми Артемиди, давав ремесникам немалий заробіток.
25Ele reuniu esses artífices e outros trabalhadores do mesmo ofício, e disse: “Senhores, vocês sabem que deste negócio temos a nossa riqueza.
25Зібравши їх і инших сього дїла робітників, каже: Люде, ви знаєте, що з сього заробітку прожиток наш;
26Vocês veem e ouvem que não somente em Éfeso, mas em quase toda a Ásia, este Paulo tem persuadido e desviado muita gente, dizendo que aquilo que é feito por mãos humanas não é deus.
26та бачите й чуєте, що не то в Єфесї, а мало не по всїй Азиї сей Павел, пересьвідчивши, одвернув багато народу, говорячи, що нема богів рукотворних.
27Não somente há o perigo de que este nosso ofício caia em descrédito, mas também de que o templo da grande deusa Ártemis seja considerado como nada e a sua majestade seja destruída, a qual toda a Ásia e o mundo adoram.”
27І не тільки се ремеслу нашому грозить, прийти в упадок, та щоб і храм великої богинї Артемиди не обернувсь у нїщо, і не пропало величчє тієї, котрій вся Азия і вселенна покланяєть ся.
28Quando ouviram isso, encheram-se de ira e clamaram, dizendo: “Grande é a Ártemis dos efésios!”
28Вислухавши се і сповнившись гнївом, закричали, говорячи: Велика Артемида Єфеська!
29A cidade toda se encheu de confusão, e eles correram todos juntos para o teatro, arrastando consigo Gaio e Aristarco, homens da Macedônia, companheiros de viagem de Paulo.
29І ввесь город був повен заколоту; і кинулись однодушно до театру, схопивши Гайя та Аристарха, Македонян, подорожнїх товаришів Павлових.
30Quando Paulo quis entrar para o meio do povo, os discípulos não o permitiram.
30Як же хотїв Павел увійти між народ, не пустили його ученики.
31Alguns também dos asiarcas, sendo seus amigos, mandaram avisá-lo e rogaram-lhe que não se aventurasse no teatro.
31І деякі з Азийської старшини, бувши йому приятелями, піславши до него, благали, щоб не йшов до театру.
32Uns, portanto, gritavam uma coisa, e outros, outra, pois a assembleia estava em confusão. A maioria deles não sabia por que se haviam reunido.
32Инші ж що инше гукали; була бо громада заколочена, і більша з них (часть) не знала, чого посходились.
33Eles tiraram Alexandre do meio da multidão, os judeus o empurrando para a frente. Alexandre fez sinal com a mão e queria apresentar sua defesa ao povo.
33З народу ж вивели Александра, і Жиди попихали його наперед. Александр же, махнувши рукою, хотїв був оправдуватись перед народом.
34Mas quando perceberam que ele era judeu, todos a uma só voz, durante cerca de duas horas, clamaram: “Grande é a Ártemis dos efésios!”
34Як же довідались, що він Жидовин, то всї гукали в один голос годин зо дві: Велика Артемида Єфеська!
35Quando o escrivão da cidade apaziguou a multidão, ele disse: “Homens de Éfeso, quem não sabe que a cidade dos efésios é a guardiã do templo da grande deusa Ártemis, e da imagem que caiu de Zeus?
35Утихомиривши ж писар народ, каже: Мужі Єфеські, що б то був за чоловік, котрий не знав би, що город Єфес шануватель великої богинї Артемиди і Диопета!
36Visto, pois, que estas coisas não podem ser negadas, vocês devem ficar calmos e não fazer nada precipitado.
36А коли нїчого проти сього не можна сказати, то треба вам угамуватись і нїчого нерозважно не робити.
37Pois vocês trouxeram estes homens aqui, os quais não são roubadores de templos nem blasfemadores da sua deusa.
37Привели бо ви чоловіків сих, що нї сьвятого не крали, нї богинї вашої не хулили.
38Se, portanto, Demétrio e os artífices que estão com ele têm uma queixa contra alguém, os tribunais estão abertos e há procônsules. Que eles apresentem acusações uns contra os outros.
38Коли ж Димитрий та ремісники що з ним, мають з ким справу, то (на се) суддї судять і є старости; нехай позивають один одного.
39Mas se vocês buscam algo sobre outros assuntos, isso será resolvido na assembleia regular.
39А коли чого иншого допевняєтесь, то у законному зборі розсудить ся.
40Pois, de fato, corremos o perigo de sermos acusados a respeito do tumulto de hoje, sem que haja motivo algum para isso. Não seríamos capazes de justificar esta confusão.”
40Бо ще опасуємось, щоб не обвинувачено нас за сегоднїшню бучу, не маючи жадної причини, котрою могли б оправдити се збіговище.
41Depois de dizer isso, ele encerrou a assembleia.
41І, се промовивши, розпустив громаду.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.