Atos 5
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Mas um certo homem chamado Ananias, com Safira, sua mulher, vendeu uma propriedade,
1Один же чоловік, на ймя Ананїя, з Сафирою, жінкою своєю, продав маєток,
2e reteve parte do valor, com o conhecimento de sua mulher; trouxe apenas uma parte e a colocou aos pés dos apóstolos.
2та й приховав з цїни, за довідом жінки своєї, та, принїсши якусь частину, положив у ногах у апостолів.
3Mas Pedro disse: “Ananias, por que Satanás encheu o seu coração para mentir ao Espírito Santo e reter parte do valor da terra?
3Петр же рече: Ананїє, чого сповнив сатана серце твоє, щоб обманити сьвятого Духа та приховати з цїни за землю?
4Enquanto a guardava, não continuava sendo sua? E depois de vendida, não estava em seu poder? Como você pôde conceber isso em seu coração? Você não mentiu aos homens, mas a Deus.”
4Хиба, що ти мав, не твоє воно було? й продане, не в твоїй властї було? На що положив єси в твоєму серцї дїло таке? Ти обманив не людей, а Бога.
5Ananias, ouvindo estas palavras, caiu e morreu. E grande temor tomou conta de todos os que ouviram essas coisas.
5Почувши ж Ананїя слова сї, упав без духу; й обняв страх великий усїх, що чули се.
6Os jovens se levantaram, envolveram o seu corpo, o levaram para fora e o sepultaram.
6Уставши молодцї, взяли його і винїсши поховали.
7Cerca de três horas depois, sua mulher, não sabendo o que havia acontecido, entrou.
7І сталось, годин через три після сього ввійшла й жінка його, не знаючи, що стало ся.
8Pedro lhe perguntou: “Diga-me se vocês venderam a terra por tanto.” Ela disse: “Sim, por tanto.”
8Озвав ся ж до неї Петр: Скажи менї, чи за стільки віддали землю? Вона ж каже: Так, за стільки.
9Mas Pedro lhe perguntou: “Como é que vocês concordaram entre si em tentar o Espírito do Senhor? Eis que os pés daqueles que sepultaram o seu marido estão à porta, e eles a levarão para fora.”
9Петр же рече до неї: Як се, що змовились ви спокусити Духа Господнього? Ось коло дверей ноги тих, що поховали чоловіка твого; то й тебе винесуть.
10Imediatamente ela caiu aos pés dele e morreu. Os jovens entraram e a encontraram morta, e a levaram para fora e a sepultaram ao lado de seu marido.
10Упала ж зараз у ноги йому, та й зітхнула духа. І ввійшовши молодцї, знайшли її мертву, й винїсши, поховали коло чоловіка її.
11Grande temor tomou conta de toda a igreja e de todos os que ouviram essas coisas.
11І обняв страх великий усю церкву і всїх, що чули про се.
12Por meio dos apóstolos, muitos sinais e maravilhas eram realizados entre o povo. Todos estavam unânimes no Pórtico de Salomão.
12Руками ж апостолськими дїялись ознаки й чудеса в народї многі (і були однодушні всї в ходнику Соломоновім.
13Nenhum dos outros ousava juntar-se a eles; no entanto, o povo os honrava.
13З инших же нїхто не важив ся приставати до них, тільки величав їх народ.
14Mais crentes eram acrescentados ao Senhor, multidões de homens e mulheres.
14І прибувало все більш віруючих у Господа, — множество чоловіків і жінок.)
15Eles até levavam os doentes para as ruas e os colocavam em macas e leitos, para que, ao passar Pedro, ao menos a sua sombra cobrisse alguns deles.
15Так що виносили на улицї недужих, і клали на постелях та ліжках, щоб як ійти ме Петр, хоч тїнь отїнила кого з них.
16A multidão também se reunia das cidades ao redor de Jerusalém, trazendo pessoas doentes e aqueles que eram atormentados por espíritos imundos; e todos eles eram curados.
16Сходилось же множество з околичних городів у Єрусалим, приносячи недужих та мучених від нечистих духів, і всї сцїлялись.
17Então o sumo sacerdote e todos os que estavam com ele, isto é, os saduceus, encheram-se de inveja
17Уставши ж архиєрей і всї, що з ним (тодїшня єресь Садукейська), сповнились завистю,
18e prenderam os apóstolos, colocando-os na prisão pública.
18і наложили руки свої на апостолів, та й посадили їх у громадську темницю.
19Mas um anjo do Senhor abriu as portas da prisão de noite, e os levou para fora e disse:
19Ангел же Господень одчинив уночі двері темничні, і вивівши рече:
20“Vão, apresentem-se no templo e falem ao povo todas as palavras desta vida.”
20Ійдїть, і ставши промовляйте в церкві до народу всї слова життя сього.
21Quando ouviram isso, entraram no templo ao amanhecer e começaram a ensinar. Mas o sumo sacerdote e os que estavam com ele chegaram e convocaram o conselho, com todo o senado dos filhos de Israel, e mandaram à prisão para que os trouxessem.
21Вислухавши ж ввійшли вранцї в церкву, та й навчали. Прийшовши ж архиєрей і ті, що з ним, скликали раду і всю старшину синів Ізраїлевих, і післали в вязницю привести їх.
22Mas os guardas que foram não os encontraram na prisão. Eles voltaram e relataram:
22Слуги ж прийшовши, не знайшли їх у темницї, і вернувшись, оповіли,
23“Encontramos a prisão bem fechada e trancada, e os guardas em pé diante das portas, mas quando as abrimos, não encontramos ninguém lá dentro!”
23говорячи: Що темницю знайшли ми замкнену з усякою осторожністю і сторожів знадвору стоячих перед дверима, та відчинивши, нїкого в серединї не знайшли.
24Ora, quando o sumo sacerdote, o capitão do templo e os principais sacerdotes ouviram estas palavras, ficaram muito perplexos a respeito deles e sobre o que aquilo poderia significar.
24Почувши ж слова сї священик і старшина церковний та архиєреї, сумнївались, що б воно таке було.
25Alguém chegou e lhes disse: “Os homens que vocês colocaram na prisão estão no templo, em pé e ensinando o povo.”
25Прийшовши ж один, сповістив їх, кажучи: Що ось чоловіки, що ви повкидали в темницю, стоять у церкві і навчають народ.
26Então o capitão foi com os guardas e os trouxe sem violência, pois tinham medo de que o povo os apedrejasse.
26Тодї прийшовши старшина з слугами, привели їх без примусу; боялись бо народу, щоб не покаменував їх.
27Quando os trouxeram, eles os apresentaram perante o conselho. O sumo sacerdote os interrogou,
27І привівши їх, поставили перед радою; і спитав їх архиєрей,
28dizendo: “Não lhes ordenamos estritamente que não ensinassem neste nome? Eis que vocês encheram Jerusalém com o seu ensino, e querem nos responsabilizar pelo sangue deste homem.”
28кажучи: Чи не заказом же заказувано вам навчати в імя се? І ось сповнили ви Єрусалим наукою вашою, і хочете навести на нас кров Чоловіка того.
29Mas Pedro e os apóstolos responderam: “Devemos obedecer a Deus antes que aos homens.
29Озвав ся ж Петр і апостоли, і рекли: Більше треба коритись Богу, нїж людям.
30O Deus de nossos pais ressuscitou a Jesus, a quem vocês mataram, pendurando-o num madeiro.
30Бог отцїв наших підняв Ісуса, що Його ви вбили, повісивши на дереві.
31Deus o exaltou com a sua destra para ser Príncipe e Salvador, para dar o arrependimento a Israel, e a remissão de pecados.
31Сього підняв Бог правицею своєю в Князя і Спаса, щоб дати покаяннє Ізраїлеві і оставленнє гріхів.
32Nós somos suas testemunhas destas coisas; e assim também é o Espírito Santo, que Deus deu àqueles que lhe obedecem.”
32І сьвідки Його в словах сих ми й Дух сьвятий, котрого дав Бог тим, хто корить ся Йому.
33Mas eles, quando ouviram isso, ficaram furiosos, e estavam determinados a matá-los.
33Вони ж почувши запалали гнївом, і радились, щоб повбивати їх.
34Mas levantou-se no conselho um fariseu chamado Gamaliel, mestre da lei, honrado por todo o povo, e mandou que os apóstolos fossem retirados por um pouco de tempo.
34Уставши ж у радї один Фарисей, на ймя Гамалиїл, учитель закону, поважаний від усього народу, звелїв на часину вивести апостолів,
35Ele lhes disse: “Homens de Israel, tenham cuidado com o que estão prestes a fazer a estes homens.
35і каже своїм: Мужі Ізраїлські, вважайте на людей сих, що маєте робити.
36Pois antes destes dias levantou-se Teudas, afirmando ser alguém importante; a quem se juntou um número de homens, cerca de quatrocentos. Ele foi morto; e todos, quantos lhe obedeciam, foram dispersos e reduzidos a nada.
36Бо перед сими днями встав був Тевда, кажучи, що він хтось такий; до него пристало число людей з чотириста; його вбито, і всї, хто слухав його, розійшлись і обернулись у нїщо.
37Depois deste homem, levantou-se Judas, o galileu, nos dias do recenseamento, e levou algumas pessoas a segui-lo. Ele também pereceu, e todos, quantos lhe obedeciam, foram espalhados.
37Після сього встав був Юда Галилейський під час переписї, і потяг за собою доволї народу. І сей загинув, і всї, хто слухав його, розсипались.
38Agora eu lhes digo: afastem-se destes homens e deixem-nos em paz. Pois se este conselho ou esta obra é de homens, será desfeita.
38А тепер кажу вам: Відступіть ся від людей сих і оставте їх; бо коли від людей рада ся або дїло се, то обернеть ся в нїщо;
39Mas se é de Deus, vocês não poderão desfazê-la, e acabarão até lutando contra Deus!”
39коли ж від Бога, то не здолїєте його знївечити, та щоб іще й противниками Божими не зробитись вам.
40Eles concordaram com ele. Chamando os apóstolos, eles os açoitaram e lhes ordenaram que não falassem no nome de Jesus, e os deixaram ir.
40Послухали ж його, і, покликавши апостолів та побивши, заказали їм говорити в імя Ісусове, та й відпустили їх.
41Eles, portanto, saíram do Sinédrio, regozijando-se por terem sido considerados dignos de sofrer desonra pelo nome de Jesus.
41Вони ж пішли веселі з перед ради, що за імя Його удостоїлись бути зневаженими.
42Todos os dias, no templo e em casa, eles não paravam de ensinar e pregar a Jesus, o Cristo.
42І по всяк день не переставали вони і в церкві і по домах навчати й благовіствувати Ісуса Христа.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.