Atos 13
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Agora, na igreja que estava em Antioquia, havia alguns profetas e mestres: Barnabé, Simeão, chamado Níger, Lúcio de Cirene, Manaém, irmão de criação de Herodes, o tetrarca, e Saulo.
1Були ж у церкві, що була в Антиохиї, деякі пророки та вчителї: Варнава та Симеон, званий Нигером, та Лукий Киринейський, та Манаіл, зрощений з Іродом четверовластником, та Савло.
2Enquanto eles serviam ao Senhor e jejuavam, o Espírito Santo disse: “Separem-me Barnabé e Saulo para a obra a que os tenho chamado.”
2Як же служили Господеві та постили, рече Дух сьвятий: Відлучіть менї Варнаву та Савла на дїло, до котрого покликав я їх.
3Então, depois de jejuarem, orarem e imporem as mãos sobre eles, os enviaram.
3Тодї вони, попостивши та помолившись і положивши руки на них, відпустили їх.
4Assim, sendo enviados pelo Espírito Santo, eles desceram a Selêucia. De lá, navegaram para Chipre.
4Вони ж, послані від Духа сьвятого, прийшли у Селевкию, а звідтіля відплили в Кипр.
5Quando chegaram a Salamina, proclamaram a palavra de Deus nas sinagogas judaicas. Eles também tinham João como seu auxiliar.
5І, бувши в Саламинї, проповідували слово Боже по школах Жидівських; мали ж і Йоана за слугу.
6Depois de atravessarem a ilha até Pafos, encontraram um certo feiticeiro, um falso profeta, um judeu cujo nome era Barjesus,
6Пройшовши ж остров аж до Пафи, знайшли одного чарівника, Жидівського лжепророка, на ймя Вар-Ісуса,
7que estava com o procônsul, Sérgio Paulo, um homem inteligente. Este homem chamou Barnabé e Saulo, e procurou ouvir a palavra de Deus.
7котрий був у старости Сергія Павла, чоловіка розумного. Сей, покликавши Варнаву та Савла, бажав слухати слово Боже.
8Mas Elimas, o feiticeiro (pois assim é o seu nome por interpretação), resistia-lhes, procurando desviar o procônsul da fé.
8Противив ся ж їм Єлима чарівник (так бо перекладаєть ся імя його), шукаючи одвернути старосту од віри.
9Mas Saulo, que também é chamado Paulo, cheio do Espírito Santo, olhou fixamente para ele
9Савло ж, — (він же) й Павел, сповнившись сьвятим Духом, і подивившись на него,
10e disse: “Ó filho do diabo, cheio de todo engano e de toda astúcia, inimigo de toda a justiça, você não cessará de perverter os retos caminhos do Senhor?
10сказав: Ой ти, повний усякого підступу і всякого зла, сину дияволів, вороже всякої правди! чи (нїколи) не перестанеш розвертати праві дороги Господнї?
11Agora, eis que a mão do Senhor está sobre você, e você ficará cego, não vendo o sol por algum tempo!” Imediatamente uma névoa e escuridão caíram sobre ele. Ele andava de um lado para outro, procurando alguém que o conduzisse pela mão.
11Оце ж рука Господня на тебе, й будеш слїпий, і не бачити меш сонця до часу. І зараз обняв його туман і темрява й слоняючись (мацяючи) шукав, хто б його провів за руку.
12Então o procônsul, quando viu o que havia acontecido, creu, maravilhado com a ensino do Senhor.
12Тодї видївши староста, що сталось, увірував, дивуючись наукою Господньою.
13Agora Paulo e seus companheiros navegaram de Pafos e chegaram a Perge, na Panfília. João separou-se deles e voltou para Jerusalém.
13Пустивши ся ж із Пафи ті, що круг Павла, прийшли в Пергию Панфилську; Йоан же, відлучившись від них, вернувсь у Єрусалим.
14Mas eles, passando de Perge, chegaram a Antioquia da Pisídia. Eles entraram na sinagoga no dia de sábado e se assentaram.
14Вони ж, перейшовши з Пергиї, прибули в Антиохию Писидийську, і ввійшовши в школу субітнього дня, посїдали.
15Após a leitura da lei e dos profetas, os líderes da sinagoga mandaram dizer-lhes: “Irmãos, se vocês têm alguma palavra de exortação para o povo, falem.”
15Як же прочитано з закону та пророків, післала старшина шкільна до них, говорячи: Мужі брати, коли маєте слово утїшення до людей, то промовте.
16Paulo levantou-se e, fazendo um gesto com a mão, disse: “Homens de Israel, e vocês que temem a Deus, ouçam.
16Вставши ж Павел і повівши рукою, рече: Мужі Ізраїлські і богобоязливі, слухайте:
17O Deus deste povo escolheu nossos pais, e exaltou o povo enquanto habitavam como estrangeiros na terra do Egito, e com braço poderoso, ele os tirou de lá.
17Бог народу Ізраїлського вибрав отцїв наших, і підняв угору народ, як був він захожим у землї Єгипецькій, і рамям високим вивів їх з неї.
18Por um período de cerca de quarenta anos, ele os suportou no deserto.
18І до сорока лїт годував їх у пустинї.
19Quando ele destruiu sete nações na terra de Canaã, ele lhes deu a terra delas como herança por cerca de quatrocentos e cinquenta anos.
19А зруйнувавши сїм народів у землї Канаанській, попаював їм землю їх.
20Depois destas coisas, ele lhes deu juízes até o profeta Samuel.
20А після сього лїт з чотириста й пятьдесять давав (їм) суддїв до Самуїла пророка.
21Depois eles pediram um rei, e Deus lhes deu Saul, filho de Quis, um homem da tribo de Benjamim, por quarenta anos.
21А потім забажали вони царя, і дав їм Бог Саула, сина Кисового, чоловіка з роду Беняминового, на сорок лїт.
22Quando ele o removeu, levantou-lhes Davi para ser o seu rei, de quem também testemunhou: 'Achei Davi, filho de Jessé, um homem segundo o meu coração, que fará toda a minha vontade.'
22А відсунувши його, підняв їм Давида за царя, котрому сьвідкуючи, рече: Знайшов я Давида сина Єссеєвого, чоловіка по серцю моєму, котрий вчинить усю волю мою.
23Da descendência deste homem, Deus trouxe salvação a Israel, de acordo com a sua promessa,
23Із його ж насїння підняв Бог по обітуванню Ізраїлеві Спасителя Ісуса,
24antes da sua vinda, quando João primeiro pregou o batismo de arrependimento a Israel.
24перед котрого приходом проповідував Йоан хрещеннє покаяння всьому народові Ізраїлевому.
25Quando João estava terminando a sua missão, ele dizia: 'Quem vocês pensam que eu sou? Eu não sou ele. Mas eis que vem um depois de mim, de cujos pés não sou digno de desamarrar as sandálias.'
25Сповнивши ж Йоан путь свій, рече: Хто я, думаєте ви? Се не я. А ось іде за мною, котрому я недостоєн обувє ніг розвязати.
26“Irmãos, descendentes de Abraão, e aqueles entre vocês que temem a Deus, a palavra desta salvação é enviada a vocês.
26Мужі брати, синове роду Авраамового, і всї богобоязливі між вами, вам слово спасення сього послано.
27Pois aqueles que habitam em Jerusalém, e os seus governantes, por não o conhecerem, nem as vozes dos profetas que são lidas todos os sábados, as cumpriram ao condená-lo.
27Ті бо, що жили в Єрусалимі, і князї їх, не зрозумівши сього і голосів пророчих, читаних що-суботи, сповнили їх, осудивши Його,
28Embora não achassem nele nenhuma causa para morte, ainda assim pediram a Pilatos que ele fosse morto.
28і, не знайшовши нїякої вини смерти, просили Пилата убити Його.
29Quando cumpriram todas as coisas que estavam escritas a respeito dele, eles o tiraram do madeiro e o colocaram em um túmulo.
29Як же скінчилось усе, що про Него писано, знявши з дерева, положили у гробі;
30Mas Deus o ressuscitou dentre os mortos,
30Бог же воскресив Його з мертвих.
31e ele foi visto por muitos dias por aqueles que subiram com ele da Galileia para Jerusalém, os quais são suas testemunhas para o povo.
31Многі днї являв ся Він тим, що поприходили з Ним з Галилеї в Єрусалим; вони сьвідки Його перед людьми.
32Nós lhes anunciamos esta boa notícia: a promessa feita aos pais,
32А ми вам благовіствуємо обітуваннє, дане отцям,
33que Deus a cumpriu para nós, seus filhos, ao ressuscitar a Jesus. Como também está escrito no salmo segundo: 'Tu és meu Filho. Hoje eu te gerei.'
33що його Бог сповнив нам, дїтям їх, піднявши Ісуса, як і в другій псальмі написано: Син мій єси Ти; я сьогоднї родив Тебе.
34“Quanto ao fato de tê-lo ressuscitado dentre os mortos, para nunca mais retornar à corrupção, ele falou assim: 'Eu lhes darei as santas e fiéis bênçãos de Davi.'
34А що воскресив Його з мертвих, так, що більш не вернеть ся на зотлїннє, то так глаголав: дам вам сьвятий Давидів завіт.
35Por isso ele também diz em outro salmo: 'Não permitirás que o teu Santo veja a corrupção.'
35Тим і в иншій (псальмі) глаголе: Не даси Сьвятому твоєму видїти зотлїння.
36Pois Davi, depois de ter servido ao propósito de Deus em sua própria geração, adormeceu, foi sepultado com seus pais, e viu a corrupção.
36Давид бо, послуживши своєму родові, Божою волею уснув, і положено його до батьків його, і ввидїв зотлїннє;
37Mas aquele a quem Deus ressuscitou não viu a corrupção.
37Той же, що Його Бог підняв, не видїв зотлїння.
38Saibam, portanto, irmãos, que por meio deste homem é proclamada a vocês a remissão de pecados;
38Відоме ж нехай буде вам, мужі брати, що через Него вам прощеннє гріхів проповідуєть ся;
39e por meio dele todo aquele que crê é justificado de todas as coisas, de tudo aquilo de que vocês não puderam ser justificados pela lei de Moisés.
39і від чого не могли ви у законї Мойсейовім оправдити ся, у Тому всякий віруючий оправдуєть ся.
40Tenham cuidado, portanto, para que não venha sobre vocês o que foi dito nos profetas:
40Гледїть же, щоб не прийшло на вас те, що сказано в пророків:
41'Vejam, seus escarnecedores! Maravilhem-se e pereçam, pois eu realizo uma obra em seus dias, uma obra na qual vocês de modo algum crerão, se alguém a declarar a vocês.'”
41Дивіть ся, гордівники, та дивуйтесь, та й пощезайте, бо дїло роблю я в днї ваші, дїло, котрому не увірили б, коли б хто розказував вам.
42Então, quando os judeus saíram da sinagoga, os gentios imploraram que estas palavras lhes fossem pregadas no sábado seguinte.
42Як же виходили вони з школи, просили їх погане, щоб і другої суботи говорили слова сї.
43Quando a congregação se desfez, muitos dos judeus e dos prosélitos devotos seguiram Paulo e Barnabé; os quais, falando-lhes, os exortavam a continuar na graça de Deus.
43Як же розійшлась школа, тодї многі з Жидів і побожних нововірцїв ішли слїдом за Павлом та Варнавою, котрі, розмовляючи з ними, напоминали їх, щоб пробували в благодатї Божій.
44No sábado seguinte, quase toda a cidade se reuniu para ouvir a palavra de Deus.
44А другої суботи мало не ввесь город зібрав ся слухати слово Боже.
45Mas quando os judeus viram as multidões, encheram-se de inveja, e contradiziam o que Paulo dizia, e blasfemavam.
45Видївши ж Жиди народ, сповнились завистю, і перечили речам Павла та хулили.
46Paulo e Barnabé falaram ousadamente, e disseram: “Era necessário que a palavra de Deus fosse falada primeiro a vocês. Visto que vocês a rejeitam, e se julgam indignos da vida eterna, eis que nos voltamos para os gentios.
46Озвавшись Павел та Варнава, сказали сьміливо: До вас треба було перше промовити слово Боже; коли ж відкинули ви його і вважаєте себе за недостойних життя вічнього, то ось обертаємось до поган.
47Pois assim o Senhor nos ordenou, dizendo: 'Eu te coloquei como luz para os gentios, para que leves a salvação até os confins da terra.'”
47Так бо заповів нам Господь: Я поставив тебе сьвітлом поганам, щоб був ти на спасеннє до краю землї.
48Quando os gentios ouviram isso, alegraram-se e glorificaram a palavra de Deus. E creram todos quantos estavam ordenados para a vida eterna.
48Слухаючи ж погане, зрадїли, і прославляли слово Господнє, і увірували, скільки було їх призначено до вічнього життя.
49A palavra do Senhor se espalhava por toda a região.
49Розносило ся ж слово Боже по всїй тій сторонї.
50Mas os judeus instigaram as mulheres devotas e de alta posição e os principais homens da cidade, e provocaram uma perseguição contra Paulo e Barnabé, e os expulsaram de seus territórios.
50Жиди ж наустили побожних та поважних жінок і перших у городї, і підняли гоненнє на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із гряниць своїх.
51Mas eles sacudiram o pó dos seus pés contra eles, e foram para Icônio.
51Вони ж обтрусивши порох од ніг своїх на них, пійшли в Іконию.
52Os discípulos estavam cheios de alegria e do Espírito Santo.
52Ученики ж сповнились радощами та сьвятим Духом.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.