John 17
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1These words spake Jesus, and lifted up his eyes to heaven, and said, Father, the hour is come; glorify thy Son, that thy Son also may glorify thee:
1Се глаголав Ісус, і зняв очі свої на небо, й рече: Отче! прийшла година; прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе.
2As thou hast given him power over all flesh, that he should give eternal life to as many as thou hast given him.
2Яко ж дав єси Йому власть над усяким тїлом, щоб усїм, що дав єси Йому, дав вічнє життє.
3And this is life eternal, that they might know thee the only true God, and Jesus Christ, whom thou hast sent.
3Се ж життє вічнє в тому, щоб знали Тебе, єдиного справдешного Бога, та кого післав єси, Ісуса Христа.
4I have glorified thee on the earth: I have finished the work which thou gavest me to do.
4Я прославив Тебе на землї: дїло кінчав я, що дав єси менї робити.
5And now, O Father, glorify thou me with thine own self with the glory which I had with thee before the world was.
5А тепер прослав мене Ти, Отче, у Тебе самого славою, що мав я в Тебе, перш нїж сьвіту бути.
6I have manifested thy name unto the men which thou gavest me out of the world: thine they were, and thou gavest them me; and they have kept thy word.
6Обявив я імя Твоє людям, що дав єси менї з сьвіта. Твої були вони, а Ти менї їх дав; і слово Твоє хоронили вони.
7Now they have known that all things whatsoever thou hast given me are of thee.
7Тепер зрозуміли вони, що, скільки дав єси менї, все від Тебе.
8For I have given unto them the words which thou gavest me; and they have received them , and have known surely that I came out from thee, and they have believed that thou didst send me.
8Бо слова, що дав єси менї, дав я їм; і вони прийняли й зрозуміли справдї, що від Тебе прийшов я, і увірували, що Ти мене післав.
9I pray for them: I pray not for the world, but for them which thou hast given me; for they are thine.
9Я про них молю, не про сьвіт молю, а про тих, що дав єси менї, бо вони Твої.
10And all mine are thine, and thine are mine; and I am glorified in them.
10І все моє Твоє, і Твоє моє, і я прославив ся в них.
11And now I am no more in the world, but these are in the world, and I come to thee. Holy Father, keep through thine own name those whom thou hast given me, that they may be one, as we are .
11І вже більш я не в сьвітї, а сї в сьвітї, і я до Тебе йду. Отче сьвятий, збережи їх в імя Твоє, тих, котрих дав єси менї, щоб були одно, яко ж ми.
12While I was with them in the world, I kept them in thy name: those that thou gavest me I have kept, and none of them is lost, but the son of perdition; that the scripture might be fulfilled.
12Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось.
13And now come I to thee; and these things I speak in the world, that they might have my joy fulfilled in themselves.
13Тепер же до Тебе йду, і се глаголю в сьвітї, щоб мали радість мою повну в собі.
14I have given them thy word; and the world hath hated them, because they are not of the world, even as I am not of the world.
14Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидїв їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта.
15I pray not that thou shouldest take them out of the world, but that thou shouldest keep them from the evil.
15Не молю, щоб узяв їх із сьвіта, а щоб зберіг їх од зла.
16They are not of the world, even as I am not of the world.
16Не з сьвіта вони, яко ж я не з сьвіта.
17Sanctify them through thy truth: thy word is truth.
17Освяти їх правдою Твоєю; слово Твоє правда.
18As thou hast sent me into the world, even so have I also sent them into the world.
18Як мене післав єси в сьвіт, і я післав їх у сьвіт.
19And for their sakes I sanctify myself, that they also might be sanctified through the truth.
19І за них я посьвячую себе, щоб і вони були осьвячені правдою.
20Neither pray I for these alone, but for them also which shall believe on me through their word;
20Не про сих же тільки молю, а також і про тих, що задля слова їх увірують у мене,
21That they all may be one; as thou, Father, art in me, and I in thee, that they also may be one in us: that the world may believe that thou hast sent me.
21щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.
22And the glory which thou gavest me I have given them; that they may be one, even as we are one:
22І славу, що дав єси менї, дав я їм, щоб були одно, яко ж ми одно.
23I in them, and thou in me, that they may be made perfect in one; and that the world may know that thou hast sent me, and hast loved them, as thou hast loved me.
23Я в них і Ти в менї, щоб були звершені в одно, і щоб зрозумів сьвіт, що Ти мене післав єси і полюбив їх, яко ж мене полюбив єси.
24Father, I will that they also, whom thou hast given me, be with me where I am; that they may behold my glory, which thou hast given me: for thou lovedst me before the foundation of the world.
24Отче, которих дав єси менї, хочу, щоб, де я, і вони були зо мною, щоб видїли славу мою, що дав єси менї; бо полюбив єси мене перш основання сьвіта.
25O righteous Father, the world hath not known thee: but I have known thee, and these have known that thou hast sent me.
25Отче праведний, і сьвіт Тебе не пізнав, я ж пізнав Тебе, і сї пізнали, що Ти мене післав.
26And I have declared unto them thy name, and will declare it : that the love wherewith thou hast loved me may be in them, and I in them.
26І я обявив їм імя Твоє, і обявляти му, щоб любов, якою любив єси мене, в них була, а я в них.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.