Евангелие от Иоанна 17
Synodal Translation (Синодальный перевод)Translation
Synodal Translation (Синодальный перевод)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1После сих слов Иисус возвел очи Свои на небо и сказал: Отче! пришел час, прославь Сына Твоего, да и Сын Твой прославит Тебя,
1Се глаголав Ісус, і зняв очі свої на небо, й рече: Отче! прийшла година; прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе.
2так как Ты дал Ему власть над всякою плотью, да всему, что Ты дал Ему, даст Он жизнь вечную.
2Яко ж дав єси Йому власть над усяким тїлом, щоб усїм, що дав єси Йому, дав вічнє життє.
3Сия же есть жизнь вечная, да знают Тебя, единого истинного Бога, и посланного Тобою Иисуса Христа.
3Се ж життє вічнє в тому, щоб знали Тебе, єдиного справдешного Бога, та кого післав єси, Ісуса Христа.
4Я прославил Тебя на земле, совершил дело, которое Ты поручил Мне исполнить.
4Я прославив Тебе на землї: дїло кінчав я, що дав єси менї робити.
5И ныне прославь Меня Ты, Отче, у Тебя Самого славою, которую Я имел у Тебя прежде бытия мира.
5А тепер прослав мене Ти, Отче, у Тебе самого славою, що мав я в Тебе, перш нїж сьвіту бути.
6Я открыл имя Твое человекам, которых Ты дал Мне от мира; они были Твои, и Ты дал их Мне, и они сохранили слово Твое.
6Обявив я імя Твоє людям, що дав єси менї з сьвіта. Твої були вони, а Ти менї їх дав; і слово Твоє хоронили вони.
7Ныне уразумели они, что все, что Ты дал Мне, от Тебя есть,
7Тепер зрозуміли вони, що, скільки дав єси менї, все від Тебе.
8ибо слова, которые Ты дал Мне, Я передал им, и они приняли, и уразумели истинно, что Я исшел от Тебя, и уверовали, что Ты послал Меня.
8Бо слова, що дав єси менї, дав я їм; і вони прийняли й зрозуміли справдї, що від Тебе прийшов я, і увірували, що Ти мене післав.
9Я о них молю: не о всем мире молю, но о тех, которых Ты дал Мне, потому что они Твои.
9Я про них молю, не про сьвіт молю, а про тих, що дав єси менї, бо вони Твої.
10И все Мое Твое, и Твое Мое; и Я прославился в них.
10І все моє Твоє, і Твоє моє, і я прославив ся в них.
11Я уже не в мире, но они в мире, а Я к Тебе иду. Отче Святый! соблюди их во имя Твое, тех, которых Ты Мне дал, чтобы они были едино, как и Мы.
11І вже більш я не в сьвітї, а сї в сьвітї, і я до Тебе йду. Отче сьвятий, збережи їх в імя Твоє, тих, котрих дав єси менї, щоб були одно, яко ж ми.
12Когда Я был с ними в мире, Я соблюдал их во имя Твое; тех, которых Ты дал Мне, Я сохранил, и никто из них не погиб, кроме сына погибели, да сбудется Писание.
12Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось.
13Ныне же к Тебе иду, и сие говорю в мире, чтобы они имели в себе радость Мою совершенную.
13Тепер же до Тебе йду, і се глаголю в сьвітї, щоб мали радість мою повну в собі.
14Я передал им слово Твое; и мир возненавидел их, потому что они не от мира, как и Я не от мира.
14Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидїв їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта.
15Не молю, чтобы Ты взял их из мира, но чтобы сохранил их от зла.
15Не молю, щоб узяв їх із сьвіта, а щоб зберіг їх од зла.
16Они не от мира, как и Я не от мира.
16Не з сьвіта вони, яко ж я не з сьвіта.
17Освяти их истиною Твоею; слово Твое есть истина.
17Освяти їх правдою Твоєю; слово Твоє правда.
18Как Ты послал Меня в мир, так и Я послал их в мир.
18Як мене післав єси в сьвіт, і я післав їх у сьвіт.
19И за них Я посвящаю Себя, чтобы и они были освящены истиною.
19І за них я посьвячую себе, щоб і вони були осьвячені правдою.
20Не о них же только молю, но и о верующих в Меня по слову их,
20Не про сих же тільки молю, а також і про тих, що задля слова їх увірують у мене,
21да будут все едино, как Ты, Отче, во Мне, и Я в Тебе, так и они да будут в Нас едино, - да уверует мир, что Ты послал Меня.
21щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.
22И славу, которую Ты дал Мне, Я дал им: да будут едино, как Мы едино.
22І славу, що дав єси менї, дав я їм, щоб були одно, яко ж ми одно.
23Я в них, и Ты во Мне; да будут совершены воедино, и да познает мир, что Ты послал Меня и возлюбил их, как возлюбил Меня.
23Я в них і Ти в менї, щоб були звершені в одно, і щоб зрозумів сьвіт, що Ти мене післав єси і полюбив їх, яко ж мене полюбив єси.
24Отче! которых Ты дал Мне, хочу, чтобы там, где Я, и они были со Мною, да видят славу Мою, которую Ты дал Мне, потому что возлюбил Меня прежде основания мира.
24Отче, которих дав єси менї, хочу, щоб, де я, і вони були зо мною, щоб видїли славу мою, що дав єси менї; бо полюбив єси мене перш основання сьвіта.
25Отче праведный! и мир Тебя не познал; а Я познал Тебя, и сии познали, что Ты послал Меня.
25Отче праведний, і сьвіт Тебе не пізнав, я ж пізнав Тебе, і сї пізнали, що Ти мене післав.
26И Я открыл им имя Твое и открою, да любовь, которою Ты возлюбил Меня, в них будет, и Я в них.
26І я обявив їм імя Твоє, і обявляти му, щоб любов, якою любив єси мене, в них була, а я в них.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.