ΚΑΤΑ ΙΩΑΝΝΗΝ 17
Greek New Testament: Byzantine Text (Robinson–Pierpont 2018)Original language
Greek New Testament: Byzantine Text (Robinson–Pierpont 2018)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ταυτα ελαλησεν ο ιησουσ και επηρεν τουσ οφθαλμουσ αυτου εισ τον ουρανον και ειπεν πατερ εληλυθεν η ωρα δοξασον σου τον υιον ινα και ο υιοσ σου δοξαση σε
1Се глаголав Ісус, і зняв очі свої на небо, й рече: Отче! прийшла година; прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе.
2καθωσ εδωκασ αυτω εξουσιαν πασησ σαρκοσ ινα παν ο δεδωκασ αυτω δωσει αυτοισ ζωην αιωνιον
2Яко ж дав єси Йому власть над усяким тїлом, щоб усїм, що дав єси Йому, дав вічнє життє.
3αυτη δε εστιν η αιωνιοσ ζωη ινα γινωσκωσιν σε τον μονον αληθινον θεον και ον απεστειλασ ιησουν χριστον
3Се ж життє вічнє в тому, щоб знали Тебе, єдиного справдешного Бога, та кого післав єси, Ісуса Христа.
4εγω σε εδοξασα επι τησ γησ το εργον ετελειωσα ο δεδωκασ μοι ινα ποιησω
4Я прославив Тебе на землї: дїло кінчав я, що дав єси менї робити.
5και νυν δοξασον με συ πατερ παρα σεαυτω τη δοξη η ειχον προ του τον κοσμον ειναι παρα σοι
5А тепер прослав мене Ти, Отче, у Тебе самого славою, що мав я в Тебе, перш нїж сьвіту бути.
6εφανερωσα σου το ονομα τοισ ανθρωποισ ουσ δεδωκασ μοι εκ του κοσμου σοι ησαν και εμοι αυτουσ δεδωκασ και τον λογον σου τετηρηκασιν
6Обявив я імя Твоє людям, що дав єси менї з сьвіта. Твої були вони, а Ти менї їх дав; і слово Твоє хоронили вони.
7νυν εγνωκαν οτι παντα οσα δεδωκασ μοι παρα σου εστιν
7Тепер зрозуміли вони, що, скільки дав єси менї, все від Тебе.
8οτι τα ρηματα α δεδωκασ μοι δεδωκα αυτοισ και αυτοι ελαβον και εγνωσαν αληθωσ οτι παρα σου εξηλθον και επιστευσαν οτι συ με απεστειλασ
8Бо слова, що дав єси менї, дав я їм; і вони прийняли й зрозуміли справдї, що від Тебе прийшов я, і увірували, що Ти мене післав.
9εγω περι αυτων ερωτω ου περι του κοσμου ερωτω αλλα περι ων δεδωκασ μοι οτι σοι εισιν
9Я про них молю, не про сьвіт молю, а про тих, що дав єси менї, бо вони Твої.
10και τα εμα παντα σα εστιν και τα σα εμα και δεδοξασμαι εν αυτοισ
10І все моє Твоє, і Твоє моє, і я прославив ся в них.
11και ουκετι ειμι εν τω κοσμω και ουτοι εν τω κοσμω εισιν και εγω προσ σε ερχομαι πατερ αγιε τηρησον αυτουσ εν τω ονοματι σου ω δεδωκασ μοι ινα ωσιν εν καθωσ ημεισ
11І вже більш я не в сьвітї, а сї в сьвітї, і я до Тебе йду. Отче сьвятий, збережи їх в імя Твоє, тих, котрих дав єси менї, щоб були одно, яко ж ми.
12οτε ημην μετ αυτων εν τω κοσμω εγω ετηρουν αυτουσ εν τω ονοματι σου ουσ δεδωκασ μοι εφυλαξα και ουδεισ εξ αυτων απωλετο ει μη ο υιοσ τησ απωλειασ ινα η γραφη πληρωθη
12Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось.
13νυν δε προσ σε ερχομαι και ταυτα λαλω εν τω κοσμω ινα εχωσιν την χαραν την εμην πεπληρωμενην εν αυτοισ
13Тепер же до Тебе йду, і се глаголю в сьвітї, щоб мали радість мою повну в собі.
14εγω δεδωκα αυτοισ τον λογον σου και ο κοσμοσ εμισησεν αυτουσ οτι ουκ εισιν εκ του κοσμου καθωσ εγω ουκ ειμι εκ του κοσμου
14Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидїв їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта.
15ουκ ερωτω ινα αρησ αυτουσ εκ του κοσμου αλλ ινα τηρησησ αυτουσ εκ του πονηρου
15Не молю, щоб узяв їх із сьвіта, а щоб зберіг їх од зла.
16εκ του κοσμου ουκ εισιν καθωσ εγω εκ του κοσμου ουκ ειμι
16Не з сьвіта вони, яко ж я не з сьвіта.
17αγιασον αυτουσ εν τη αληθεια σου ο λογοσ ο σοσ αληθεια εστιν
17Освяти їх правдою Твоєю; слово Твоє правда.
18καθωσ εμε απεστειλασ εισ τον κοσμον καγω απεστειλα αυτουσ εισ τον κοσμον
18Як мене післав єси в сьвіт, і я післав їх у сьвіт.
19και υπερ αυτων εγω αγιαζω εμαυτον ινα και αυτοι ωσιν ηγιασμενοι εν αληθεια
19І за них я посьвячую себе, щоб і вони були осьвячені правдою.
20ου περι τουτων δε ερωτω μονον αλλα και περι των πιστευοντων δια του λογου αυτων εισ εμε
20Не про сих же тільки молю, а також і про тих, що задля слова їх увірують у мене,
21ινα παντεσ εν ωσιν καθωσ συ πατερ εν εμοι καγω εν σοι ινα και αυτοι εν ημιν εν ωσιν ινα ο κοσμοσ πιστευση οτι συ με απεστειλασ
21щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.
22και εγω την δοξαν ην δεδωκασ μοι δεδωκα αυτοισ ινα ωσιν εν καθωσ ημεισ εν εσμεν
22І славу, що дав єси менї, дав я їм, щоб були одно, яко ж ми одно.
23εγω εν αυτοισ και συ εν εμοι ινα ωσιν τετελειωμενοι εισ εν και ινα γινωσκη ο κοσμοσ οτι συ με απεστειλασ και ηγαπησασ αυτουσ καθωσ εμε ηγαπησασ
23Я в них і Ти в менї, щоб були звершені в одно, і щоб зрозумів сьвіт, що Ти мене післав єси і полюбив їх, яко ж мене полюбив єси.
24πατερ ουσ δεδωκασ μοι θελω ινα οπου ειμι εγω κακεινοι ωσιν μετ εμου ινα θεωρωσιν την δοξαν την εμην ην εδωκασ μοι οτι ηγαπησασ με προ καταβολησ κοσμου
24Отче, которих дав єси менї, хочу, щоб, де я, і вони були зо мною, щоб видїли славу мою, що дав єси менї; бо полюбив єси мене перш основання сьвіта.
25πατερ δικαιε και ο κοσμοσ σε ουκ εγνω εγω δε σε εγνων και ουτοι εγνωσαν οτι συ με απεστειλασ
25Отче праведний, і сьвіт Тебе не пізнав, я ж пізнав Тебе, і сї пізнали, що Ти мене післав.
26και εγνωρισα αυτοισ το ονομα σου και γνωρισω ινα η αγαπη ην ηγαπησασ με εν αυτοισ η καγω εν αυτοισ
26І я обявив їм імя Твоє, і обявляти му, щоб любов, якою любив єси мене, в них була, а я в них.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.