Јован 2
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1И трећи дан би свадба у Кани галилејској, и онде беше мати Исусова.
1А третього дня було весїллє в Канї Галилейській; і була мати Ісусова там;
2А позван беше и Исус и ученици Његови на свадбу.
2запрошено ж і Ісуса, й учеників Його на весїллє.
3И кад неста вина, рече мати Исусова Њему: Немају вина.
3І, як не ставало вина, каже мати Ісусова до Него: Вина не мають.
4Исус јој рече: Шта је мени до тебе жено? Још није дошао мој час.
4Рече їй Ісус: Що менї й тобі, жено? ще не прийшла година моя.
5Рече мати Његова слугама: Шта год вам рече учините.
5Каже Його мати слугам: Що вам скаже, робіть.
6А онде беше шест водених судова од камена, постављених по обичају јеврејског чишћења, који узимаху по два или по три ведра.
6Стояло ж там шість камяних водників про очищеннє Жидівське, що містили відер по два або по три.
7Рече им Исус: Напуните судове воде. И напунише их до врха.
7Рече їм Ісус: Поналивайте водники водою. І поналивали їх аж по верх.
8И рече им: Захватите сад и носите куму. И однесоше.
8І рече їм: Черпайте тепер, та й несїть до старости. І понесли.
9А кад окуси кум од вина које је постало од воде, и не знаше откуда је (а слуге знаху које су захватиле воду), зовну кум женика,
9Як же покоштував староста води, що сталась вином (а не знав, звідкіля, слуги ж знали, що черпали воду), кличе жениха староста,
10и рече му: Сваки човек најпре добро вино износи, а кад се опију онда рђавије; а ти си чувао добро вино досле.
10і каже йому: Кожен чоловік перш добре вино ставить, а як підопють, тодї гірше; ти ж додержав добре вино аж досї.
11Ово учини Исус почетак чудесима у Кани галилејској, и показа славу своју; и ученици Његови вероваше Га.
11Сей почин ознак зробив Ісус у Канї Галилейській, і показав славу свою; і вірували в Него ученики Його.
12Потом сиђе у Капернаум, Он и мати Његова, и браћа Његова, и ученици Његови, и онде стајаше не много дана.
12Після сього пійшов у Капернаум, Він і мати Його, й брати Його, й ученики Його; і там пробували небагато днїв.
13И близу беше пасха јеврејска, и изиђе Исус у Јерусалим.
13А була близько пасха у Жидів, і пійшов у Єрусалим Ісус,
14И нађе у цркви где седе они што продаваху волове и овце и голубове, и који новце мењаху.
14і знайшов у церкві продаючих воли, й вівцї, і голуби, й міняльників сидячих.
15И начинивши бич од узица, изгна све из цркве, и овце и волове; и мењачима просу новце и столове испремета;
15І, зробивши джгута з мотузків, повиганяв усїх із церкви, й вівцї й воли, а міняльникам порозсипав гроші, і столи поперевертав;
16и рече онима што продаваху голубове: Носите то одавде, и не чините од дома Оца мог дом трговачки.
16а тим, що голуби продавали, рече: Візьміть се звідсїля; не робіть дому Отця мого домом торговим.
17А ученици се Његови опоменуше да у писму стоји: Ревност за кућу Твоју изједе ме.
17Згадали ж ученики Його, що написано: Ревність дому твого зʼїла мене.
18А Јевреји одговарајући рекоше Му: Какав нам знак показујеш, да то можеш чинити?
18Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Що за знак покажеш нам, що се робиш?
19Исус одговори и рече им: Развалите ову цркву, и за три дана ћу је подигнути.
19Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три днї підніму вам її.
20А Јевреји рекоше: Четрдесет и шест година грађена је ова црква, а ти за три дана да је подигнеш?
20Казали тодї Жиди: Сорок і шість років будовано церкву сю, а Ти в три днї піднімеш її?
21А Он говораше за цркву тела свог.
21Він же глаголав про церкву тїла свого.
22А кад уста из мртвих, опоменуше се ученици Његови да ово говораше, и вероваше писму и речи коју рече Исус.
22Як же встав з мертвих, згадали ученики Його, що Він се глаголав їм; і вірували писанню і слову, що глаголав Ісус.
23А кад беше у Јерусалиму на празник пасхе, многи вероваше у име Његово, видећи чудеса Његова која чињаше.
23Як же був у Єрусалимі у пасху на сьвята, многі увірували в імя Його, побачивши чудеса Його, що робив.
24Али Исус не повераваше им себе; јер их све знаше,
24Сам же Ісус не звіряв ся їм, тим що знав усїх:
25и не требаше Му да ко сведочи за човека; јер сам знаше шта беше у човеку.
25бо не треба було Йому, щоб хто сьвідкував про чоловіка, бо Він знав, що було в чоловіку.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.