Romans 7
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Know you not, brethren, (for I speak to them that know the law,) that the law hath dominion over a man, as long as it liveth?
1Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?
2For the woman that hath an husband, whilst her husband liveth is bound to the law. But if her husband be dead, she is loosed from the law of her husband.
2Бо мужня жона з живим мужем звязана законом; як же вмре муж її, тодї вона відзволена від мужа.
3Therefore, whilst her husband liveth, she shall be called an adulteress, if she be with another man: but if her husband be dead, she is delivered from the law of her husband; so that she is not an adulteress, if she be with another man.
3Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коли ж умре муж її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.
4Therefore, my brethren, you also are become dead to the law, by the body of Christ; that you may belong to another, who is risen again from the dead, that we may bring forth fruit to God.
4Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тїлом Христовим, щоб бути вам Иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.
5For when we were in the flesh, the passions of sins, which were by the law, did work in our members, to bring forth fruit unto death.
5Як були бо ми в тїлї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смертї.
6But now we are loosed from the law of death, wherein we were detained; so that we should serve in newness of spirit, and not in the oldness of the letter.
6Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.
7What shall we say, then? Is the law sin? God forbid. But I do not know sin, but by the law; for I had not known concupiscence, if the law did not say: Thou shalt not covet.
7Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.
8But sin taking occasion by the commandment, wrought in me all manner of concupiscence. For without the law sin was dead.
8Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.
9And I lived some time without the law. But when the commandment came, sin revived,
9Я ж колись жив окроме закону; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.
10And I died. And the commandment that was ordained to life, the same was found to be unto death to me.
10І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.
11For sin, taking occasion by the commandment, seduced me, and by it killed me.
11Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.
12Wherefore the law indeed is holy, and the commandment holy, and just, and good.
12Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.
13Was that then which is good, made death unto me? God forbid. But sin, that it may appear sin, by that which is good, wrought death in me; that sin, by the commandment, might become sinful above measure.
13Хиба ж добро принесло менї смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.
14For we know that the law is spiritual; but I am carnal, sold under sin.
14Знаємо бо, що закон духовний, я ж тїлесний, проданий під гріх.
15For that which I work, I understand not. For I do not that good which I will; but the evil which I hate, that I do.
15Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.
16If then I do that which I will not, I consent to the law, that it is good.
16Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.
17Now then it is no more I that do it, but sin that dwelleth in me.
17Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в менї.
18For I know that there dwelleth not in me, that is to say, in my flesh, that which is good. For to will, is present with me; but to accomplish that which is good, I find not.
18Знаю бо, що не живе в менї (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотїннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).
19For the good which I will, I do not; but the evil which I will not, that I do.
19Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.
20Now if I do that which I will not, it is no more I that do it, but sin that dwelleth in me.
20Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже не я те роблю, а гріх, що домує в менї.
21I find then a law, that when I have a will to do good, evil is present with me.
21Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.
22For I am delighted with the law of God, according to the inward man:
22Бо я кохаюсь у законї Божому по нутряному чоловікові,
23But I see another law in my members, fighting against the law of my mind, and captivating me in the law of sin, that is in my members.
23бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і підневолює мене законові гріха, що в членах моїх.
24Unhappy man that I am, who shall deliver me from the body of this death?
24Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тїла смерти сієї?
25The grace of God, by Jesus Christ our Lord. Therefore, I myself, with the mind serve the law of God; but with the flesh, the law of sin.
25Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тїлом же закону гріховному.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.