Romans 10
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Brethren, the will of my heart, indeed, and my prayer to God, is for them unto salvation.
1Браттє, бажаннє мого серця і молитва (йде) до Бога за Ізраїля про спасеннє.
2For I bear them witness, that they have a zeal of God, but not according to knowledge.
2Сьвідкую бо їм, що ревність Божу мають, та не по розуму.
3For they, not knowing the justice of God, and seeking to establish their own, have not submitted themselves to the justice of God.
3Не розуміючи бо праведностї Божої, і шукаючи свою праведність поставити, праведностї Божій не корили ся.
4For the end of the law is Christ, unto justice to every one that believeth.
4Кінець бо закону — Христос, на праведність кожному віруючому.
5For Moses wrote, that the justice which is of the law, the man that shall do it, shall live by it.
5Мойсей пише про праведність, що від закону: що которий чоловік робити ме се, жити ме ним.
6But the justice which is of faith, speaketh thus: Say not in thy heart, Who shall ascend into heaven? that is, to bring Christ down;
6А та, що од віри, праведність, так говорить: Не кажи в серцї твоїм: Хто зійде на небо? (се єсть: Христа звести додолу;)
7Or who shall descend into the deep? that is, to bring up Christ again from the dead.
7або: Хто зійде в безодню? (се єсть: Христа з мертвих угору звести.)
8But what saith the scripture? The word is nigh thee, even in thy mouth, and in thy heart. This is the word of faith, which we preach.
8А що ж глаголе (писаннє)? Близько тебе слово в устах твоїх і в серцї твоїм, се єсть слово віри, що ми проповідуємо;
9For if thou confess with thy mouth the Lord Jesus, and believe in thy heart that God hath raised him up from the dead, thou shalt be saved.
9щоб, коли визнавати меш устами твоїми Господа Ісуса, і вірувати меш в серцї твоїм, що Бог Його підняв з мертвих, ти спас ся.
10For, with the heart, we believe unto justice; but, with the mouth, confession is made unto salvation.
10Серцем бо віруєть ся на праведність, устами ж визнаєть ся на спасеннє.
11For the scripture saith: Whosoever believeth in him, shall not be confounded.
11Глаголе бо писаннє: Всяк, хто вірує в Него, не осоромить ся.
12For there is no distinction of the Jew and the Greek: for the same is Lord over all, rich unto all that call upon him.
12Бо нема ріжницї між Жидовином і Греком; Він бо Господь усїх, богатий для всїх, хто призиває Його.
13For whosoever shall call upon the name of the Lord, shall be saved.
13Всяк бо, хто призове імя Господнє, спасеть ся.
14How then shall they call on him, in whom they have not believed? Or how shall they believe him, of whom they have not heard? And how shall they hear, without a preacher?
14Як же призивати муть Того, в кого не увірували? як же вірувати муть, про кого не чули, як же чути муть без проповідаючого?
15And how shall they preach unless they be sent, as it is written: How beautiful are the feet of them that preach the gospel of peace, of them that bring glad tidings of good things!
15А як же проповідати муть, коли не будуть послані? яко ж писано: Що за красні ноги благовіствуючих впокій, благовіствуючих про добре?
16But all do not obey the gospel. For Isaias saith: Lord, who hath believed our report?
16Та не всї послухали благовістя. Ісаїя бо глаголе: Господи, хто увірував голосу нашому?
17Faith then cometh by hearing; and hearing by the word of Christ.
17Тим же то віра (приходить) через слуханнє, слуханнє ж через слово Боже.
18But I say: Have they not heard? Yes, verily, their sound hath gone forth into all the earth, and their words unto the ends of the whole world.
18Тільки ж глаголю: Хиба вони не чули? Нї, по всїй землї бо розійшов ся гомін їх і до кінцїв вселенної глаголи їх.
19But I say: Hath not Israel known? First, Moses saith: I will provoke you to jealousy by that which is not a nation; by a foolish nation I will anger you.
19І ще питаю: Хиба не розумів Ізраїль? Первий Мойсей глаголе: Завдам вам зависти через (тих, що) не (єсть мій) нарід, народом безумним завдам жалю вам.
20But Isaias is bold, and saith: I was found by them that did not seek me: I appeared openly to them that asked not after me.
20Ісаїя ж зосьміливсь і глаголе: Знайшли мене ті, що не шукали, обявивсь я тим, що не питали про мене.
21But to Israel he saith: All the day long have I spread my hands to a people that believeth not, and contradicteth me.
21До Ізраїля ж глаголе: Увесь день простягав я руки мої до людей непокірних і суперечних.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.