Романь 10
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Фрацилор, доринца инимий меле, ши ругэчуня мя кэтре Думнезеу, пентру исраелиць есте сэ фие мынтуиць.
1Браттє, бажаннє мого серця і молитва (йде) до Бога за Ізраїля про спасеннє.
2Ле мэртурисеск кэ ей ау рывнэ пентру Думнезеу, дар фэрэ причепере,
2Сьвідкую бо їм, що ревність Божу мають, та не по розуму.
3пентру кэ, ынтрукыт н-ау куноскут неприхэниря пе каре о дэ Думнезеу, ау кэутат сэ-шь пунэ ынаинте о неприхэнире а лор ыншишь ши ну с-ау супус астфел неприхэнирий пе каре о дэ Думнезеу.
3Не розуміючи бо праведностї Божої, і шукаючи свою праведність поставити, праведностї Божій не корили ся.
4Кэч Христос есте сфыршитул Леӂий, пентру ка орьчине креде ын Ел сэ поатэ кэпэта неприхэниря.
4Кінець бо закону — Христос, на праведність кожному віруючому.
5Ын адевэр, Мойсе скрие кэ омул каре ымплинеште неприхэниря пе каре о дэ Леӂя ва трэи прин еа.
5Мойсей пише про праведність, що від закону: що которий чоловік робити ме се, жити ме ним.
6Пе кынд ятэ кум ворбеште неприхэниря пе каре о дэ крединца: „Сэ ну зичь ын инима та: ‘Чине се ва суи ын чер?’ (Сэ кобоаре адикэ пе Христос дин чер)
6А та, що од віри, праведність, так говорить: Не кажи в серцї твоїм: Хто зійде на небо? (се єсть: Христа звести додолу;)
7сау: ‘Чине се ва коборы ын адынк?’ (Сэ скоале адикэ пе Христос дин морць.)”
7або: Хто зійде в безодню? (се єсть: Христа з мертвих угору звести.)
8Че зиче еа деч? „Кувынтул есте апроапе де тине: ын гура та ши ын инима та.” Ши кувынтул ачеста есте кувынтул крединцей, пе каре-л проповэдуим ной.
8А що ж глаголе (писаннє)? Близько тебе слово в устах твоїх і в серцї твоїм, се єсть слово віри, що ми проповідуємо;
9Дакэ мэртурисешть деч ку гура та пе Исус ка Домн ши дакэ крезь ын инима та кэ Думнезеу Л-а ынвият дин морць, вей фи мынтуит.
9щоб, коли визнавати меш устами твоїми Господа Ісуса, і вірувати меш в серцї твоїм, що Бог Його підняв з мертвих, ти спас ся.
10Кэч прин крединца дин инимэ се капэтэ неприхэниря ши прин мэртурисиря ку гура се ажунӂе ла мынтуире,
10Серцем бо віруєть ся на праведність, устами ж визнаєть ся на спасеннє.
11дупэ кум зиче Скриптура: „Орьчине креде ын Ел ну ва фи дат де рушине.”
11Глаголе бо писаннє: Всяк, хто вірує в Него, не осоромить ся.
12Ын адевэр, ну есте ничо деосебире ынтре иудеу ши грек, кэч тоць ау ачелашь Домн, каре есте богат ын ындураре пентру тоць чей че-Л кямэ.
12Бо нема ріжницї між Жидовином і Греком; Він бо Господь усїх, богатий для всїх, хто призиває Його.
13Фииндкэ орьчине ва кема Нумеле Домнулуй ва фи мынтуит.
13Всяк бо, хто призове імя Господнє, спасеть ся.
14Дар кум вор кема пе Ачела ын каре н-ау крезут? Ши кум вор креде ын Ачела деспре каре н-ау аузит? Ши кум вор аузи деспре Ел фэрэ проповэдуитор?
14Як же призивати муть Того, в кого не увірували? як же вірувати муть, про кого не чули, як же чути муть без проповідаючого?
15Ши кум вор проповэдуи, дакэ ну сунт тримишь? Дупэ кум есте скрис: „Кыт де фрумоасе сунт пичоареле челор че вестеск пачя, але челор че вестеск Евангелия!”
15А як же проповідати муть, коли не будуть послані? яко ж писано: Що за красні ноги благовіствуючих впокій, благовіствуючих про добре?
16Дар ну тоць ау аскултат де Евангелие. Кэч Исая зиче: „Доамне, чине а крезут проповэдуиря ноастрэ?”
16Та не всї послухали благовістя. Ісаїя бо глаголе: Господи, хто увірував голосу нашому?
17Астфел, крединца вине ын урма аузирий, яр аузиря вине прин Кувынтул луй Христос.
17Тим же то віра (приходить) через слуханнє, слуханнє ж через слово Боже.
18Дар еу ынтреб: „Н-ау аузит ей?” Ба да, кэч „гласул лор а рэсунат прин тот пэмынтул ши кувинтеле лор ау ажунс пынэ ла марӂиниле лумий”.
18Тільки ж глаголю: Хиба вони не чули? Нї, по всїй землї бо розійшов ся гомін їх і до кінцїв вселенної глаголи їх.
19Дар ынтреб ярэшь: „Н-а штиут Исраел лукрул ачеста?” Ба да, кэч Мойсе, чел динтый, зиче: „Вэ вой ынтэрыта ла пизмэ прин чея че ну есте ням, вэ вой ацыца мыния принтр-ун ням фэрэ причепере.”
19І ще питаю: Хиба не розумів Ізраїль? Первий Мойсей глаголе: Завдам вам зависти через (тих, що) не (єсть мій) нарід, народом безумним завдам жалю вам.
20Ши Исая мерӂе ку ындрэзняла пынэ аколо кэ зиче: „Ам фост гэсит де чей че ну Мэ кэутау; М-ам фэкут куноскут челор че ну ынтребау де Мине.”
20Ісаїя ж зосьміливсь і глаголе: Знайшли мене ті, що не шукали, обявивсь я тим, що не питали про мене.
21Пе кынд, деспре Исраел зиче: „Тоатэ зиуа Мь-ам ынтинс мыниле спре ун нород рэзврэтит ши ымпотривитор ла ворбэ.”
21До Ізраїля ж глаголе: Увесь день простягав я руки мої до людей непокірних і суперечних.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.