Романь 4
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Че вом зиче дар кэ а кэпэтат, прин путеря луй, стрэмошул ностру Авраам?
1Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тїлу?
2Дакэ Авраам а фост сокотит неприхэнит прин фапте, аре ку че сэ се лауде, дар ну ынаинтя луй Думнезеу.
2Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, має похвалу, та не перед Богом.
3Кэч че зиче Скриптура? „Авраам а крезут пе Думнезеу, ши ачаста и с-а сокотит ка неприхэнире.”
3Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полїчено се йому за праведність.
4Ынсэ, челуй че лукрязэ, плата кувенитэ луй и се сокотеште ну ка ун хар, чи ка чева даторат;
4Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодатї, а по довгу.
5пе кынд челуй че ну лукрязэ, чи креде ын Чел че сокотеште пе пэкэтос неприхэнит, крединца пе каре о аре ел ый есте сокотитэ ка неприхэнире.
5Хто ж не робить, а вірує в Оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.
6Тот астфел ши Давид нумеште феричит пе омул ачела пе каре Думнезеу, фэрэ фапте, ыл сокотеште неприхэнит.
6Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:
7„Фериче ”, зиче ел, „де ачея але кэрор фэрэделеӂь сунт ертате ши але кэрор пэкате сунт акоперите!
7Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.
8Фериче де омул кэруя ну-й цине Домнул ын сямэ пэкатул!”
8Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.
9Феричиря ачаста есте нумай пентру чей тэяць ымпрежур сау ши пентру чей нетэяць ымпрежур? Кэч зичем кэ луй Авраам крединца „й-а фост сокотитэ ка неприхэнире”.
9Чи блаженство ж се на обрізаннє, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полїчено Авраамові віру за праведність.
10Дар кум й-а фост сокотитэ? Дупэ сау ынаинте де тэеря луй ымпрежур? Ну кынд ера тэят ымпрежур, чи кынд ера нетэят ымпрежур.
10Як же полїчено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізанню? Не в обрізанню, а в необрізанню.
11Апой, а примит ка семн тэеря ымпрежур, ка о печете а ачелей неприхэнирь пе каре о кэпэтасе прин крединцэ, кынд ера нетэят ымпрежур. Ши ачаста, пентру ка сэ фие татэл тутурор челор каре кред, мэкар кэ ну сунт тэяць ымпрежур; ка, адикэ, сэ ли се сокотяскэ ши лор неприхэниря ачаста
11І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усїх віруючих через необрізаннє, щоб полїчено й тим за праведність,
12ши пентру ка сэ фие ши татэл челор тэяць ымпрежур, адикэ ал ачелора каре ну нумай кэ сунт тэяць ымпрежур, дар ши калкэ пе урмеле крединцей ачелея пе каре о авя татэл ностру Авраам, кынд ну ера тэят ымпрежур.
12і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.
13Ын адевэр, фэгэдуинца фэкутэ луй Авраам сау семинцей луй, кэ ва моштени лумя, н-а фост фэкутэ пе темеюл Леӂий, чи пе темеюл ачелей неприхэнирь каре се капэтэ прин крединцэ.
13Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.
14Кэч, дакэ моштениторь сунт чей че се цин де Леӂе, крединца есте задарникэ ши фэгэдуинца есте нимичитэ,
14Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.
15пентру кэ Леӂя адуче мыние; ши унде ну есте о леӂе, аколо ну есте нич кэлкаре де леӂе.
15Закон бо робить гнїв; де бо нема закону, нема й переступу.
16Де ачея, моштениторь сунт чей че се фак прин крединцэ, пентру ка сэ фие прин хар, ши пентру ка фэгэдуинца сэ фие кезэшуитэ пентру тоатэ сэмынца луй Авраам: ну нумай пентру сэмынца ачея каре есте суб Леӂе, чи ши пентру сэмынца ачея каре аре крединца луй Авраам, татэл ностру ал тутурор,
16Тим з віри, що по благодатї, щоб було певне обітуваннє всьому насїнню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,
17дупэ кум есте скрис: „Те-ам рындуит сэ фий татэл мултор нямурь.” Ел, адикэ, есте татэл ностру ынаинтя луй Думнезеу, ын каре а крезут, каре ынвие морций ши каре кямэ лукруриле каре ну сунт, ка ши кум ар фи.
17(яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.
18Нэдэждуинд ымпотрива орькэрей нэдеждь, ел а крезут ши астфел а ажунс татэл мултор нямурь, дупэ кум и се спусесе: „Аша ва фи сэмынца та.”
18Котрий, окрім надїї, в надїї увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.
19Ши, фииндкэ н-а фост слаб ын крединцэ, ел ну с-а уйтат ла трупул сэу, каре ера ымбэтрынит – авя апроапе о сутэ де ань – нич ла фаптул кэ Сара ну май путя сэ айбэ копий.
19І не знемігши вірою, не вважав тїла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.
20Ел ну с-а ындоит де фэгэдуинца луй Думнезеу, прин некрединцэ, чи, ынтэрит прин крединца луй, а дат славэ луй Думнезеу,
20В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,
21деплин ынкрединцат кэ Ел че фэгэдуеште поате сэ ши ымплиняскэ.
21і впевнившись, що Обіцявший здолїє й зробити.
22Де ачея, крединца ачаста „й-а фост сокотитэ ка неприхэнире”.
22Тим же й полїчено йому за праведність.
23Дар ну нумай пентру ел есте скрис кэ „й-а фост сокотитэ ка неприхэнире”,
23Не про того ж одного тільки писано було, що полїчено йому,
24чи есте скрис ши пентру ной, кэрора, де асеменя, не ва фи сокотитэ, ноуэ, челор че кредем ын Чел че а ынвият дин морць пе Исус Христос, Домнул ностру,
24а й про нас, котрим має полїчитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,
25каре а фост дат дин причина фэрэделеӂилор ноастре ши а ынвият дин причинэ кэ ам фост сокотиць неприхэниць.
25котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправданнє наше.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.