Romains 4
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Que dirons-nous donc qu’Abraham, notre père, a obtenu selon la chair?
1Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тїлу?
2Si Abraham a été justifié par les œuvres, il a sujet de se glorifier, mais non devant Dieu.
2Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, має похвалу, та не перед Богом.
3Car que dit l’Écriture? Abraham crut à Dieu, et cela lui fut imputé à justice.
3Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полїчено се йому за праведність.
4Or, à celui qui fait une œuvre, le salaire est imputé, non comme une grâce, mais comme une chose due;
4Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодатї, а по довгу.
5et à celui qui ne fait point d’œuvre, mais qui croit en celui qui justifie l’impie, sa foi lui est imputée à justice.
5Хто ж не робить, а вірує в Оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.
6De même David exprime le bonheur de l’homme à qui Dieu impute la justice sans les œuvres:
6Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:
7Heureux ceux dont les iniquités sont pardonnées, Et dont les péchés sont couverts!
7Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.
8Heureux l’homme à qui le Seigneur n’impute pas son péché!
8Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.
9Ce bonheur n’est-il que pour les circoncis, ou est-il également pour les incirconcis? Car nous disons que la foi fut imputée à justice à Abraham.
9Чи блаженство ж се на обрізаннє, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полїчено Авраамові віру за праведність.
10Comment donc lui fut-elle imputée? Était-ce après, ou avant sa circoncision? Il n’était pas encore circoncis, il était incirconcis.
10Як же полїчено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізанню? Не в обрізанню, а в необрізанню.
11Et il reçut le signe de la circoncision, comme sceau de la justice qu’il avait obtenue par la foi quand il était incirconcis, afin d’être le père de tous les incirconcis qui croient, pour que la justice leur fût aussi imputée,
11І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усїх віруючих через необрізаннє, щоб полїчено й тим за праведність,
12et le père des circoncis, qui ne sont pas seulement circoncis, mais encore qui marchent sur les traces de la foi de notre père Abraham quand il était incirconcis.
12і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.
13En effet, ce n’est pas par la loi que l’héritage du monde a été promis à Abraham ou à sa postérité, c’est par la justice de la foi.
13Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.
14Car, si les héritiers le sont par la loi, la foi est vaine, et la promesse est anéantie,
14Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.
15parce que la loi produit la colère, et que là où il n’y a point de loi il n’y a point non plus de transgression.
15Закон бо робить гнїв; де бо нема закону, нема й переступу.
16C’est pourquoi les héritiers le sont par la foi, pour que ce soit par grâce, afin que la promesse soit assurée à toute la postérité, non seulement à celle qui est sous la loi, mais aussi à celle qui a la foi d’Abraham, notre père à tous, selon qu’il est écrit:
16Тим з віри, що по благодатї, щоб було певне обітуваннє всьому насїнню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,
17Je t’ai établi père d’un grand nombre de nations. Il est notre père devant celui auquel il a cru, Dieu, qui donne la vie aux morts, et qui appelle les choses qui ne sont point comme si elles étaient.
17(яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.
18Espérant contre toute espérance, il crut, en sorte qu’il devint père d’un grand nombre de nations, selon ce qui lui avait été dit: Telle sera ta postérité.
18Котрий, окрім надїї, в надїї увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.
19Et, sans faiblir dans la foi, il ne considéra point que son corps était déjà usé, puisqu’il avait près de cent ans, et que Sara n’était plus en état d’avoir des enfants.
19І не знемігши вірою, не вважав тїла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.
20Il ne douta point, par incrédulité, au sujet de la promesse de Dieu; mais il fut fortifié par la foi, donnant gloire à Dieu,
20В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,
21et ayant la pleine conviction que ce qu’il promet il peut aussi l’accomplir.
21і впевнившись, що Обіцявший здолїє й зробити.
22C’est pourquoi cela lui fut imputé à justice.
22Тим же й полїчено йому за праведність.
23Mais ce n’est pas à cause de lui seul qu’il est écrit que cela lui fut imputé;
23Не про того ж одного тільки писано було, що полїчено йому,
24c’est encore à cause de nous, à qui cela sera imputé, à nous qui croyons en celui qui a ressuscité des morts Jésus notre Seigneur,
24а й про нас, котрим має полїчитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,
25lequel a été livré pour nos offenses, et est ressuscité pour notre justification.
25котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправданнє наше.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.