Romans 4
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1What shall we say then that Abraham our father, as pertaining to the flesh, hath found?
1Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тїлу?
2For if Abraham were justified by works, he hath whereof to glory; but not before God.
2Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, має похвалу, та не перед Богом.
3For what saith the scripture? Abraham believed God, and it was counted unto him for righteousness.
3Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полїчено се йому за праведність.
4Now to him that worketh is the reward not reckoned of grace, but of debt.
4Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодатї, а по довгу.
5But to him that worketh not, but believeth on him that justifieth the ungodly, his faith is counted for righteousness.
5Хто ж не робить, а вірує в Оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.
6Even as David also describeth the blessedness of the man, unto whom God imputeth righteousness without works,
6Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:
7Saying , Blessed are they whose iniquities are forgiven, and whose sins are covered.
7Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.
8Blessed is the man to whom the Lord will not impute sin.
8Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.
9Cometh this blessedness then upon the circumcision only , or upon the uncircumcision also? for we say that faith was reckoned to Abraham for righteousness.
9Чи блаженство ж се на обрізаннє, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полїчено Авраамові віру за праведність.
10How was it then reckoned? when he was in circumcision, or in uncircumcision? Not in circumcision, but in uncircumcision.
10Як же полїчено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізанню? Не в обрізанню, а в необрізанню.
11And he received the sign of circumcision, a seal of the righteousness of the faith which he had yet being uncircumcised: that he might be the father of all them that believe, though they be not circumcised; that righteousness might be imputed unto them also:
11І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усїх віруючих через необрізаннє, щоб полїчено й тим за праведність,
12And the father of circumcision to them who are not of the circumcision only, but who also walk in the steps of that faith of our father Abraham, which he had being yet uncircumcised.
12і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.
13For the promise, that he should be the heir of the world, was not to Abraham, or to his seed, through the law, but through the righteousness of faith.
13Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.
14For if they which are of the law be heirs, faith is made void, and the promise made of none effect:
14Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.
15Because the law worketh wrath: for where no law is, there is no transgression.
15Закон бо робить гнїв; де бо нема закону, нема й переступу.
16Therefore it is of faith, that it might be by grace; to the end the promise might be sure to all the seed; not to that only which is of the law, but to that also which is of the faith of Abraham; who is the father of us all,
16Тим з віри, що по благодатї, щоб було певне обітуваннє всьому насїнню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,
17(As it is written, I have made thee a father of many nations,) before him whom he believed, even God, who quickeneth the dead, and calleth those things which be not as though they were.
17(яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.
18Who against hope believed in hope, that he might become the father of many nations; according to that which was spoken, So shall thy seed be.
18Котрий, окрім надїї, в надїї увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.
19And being not weak in faith, he considered not his own body now dead, when he was about an hundred years old, neither yet the deadness of Sara’s womb:
19І не знемігши вірою, не вважав тїла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.
20He staggered not at the promise of God through unbelief; but was strong in faith, giving glory to God;
20В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,
21And being fully persuaded that, what he had promised, he was able also to perform.
21і впевнившись, що Обіцявший здолїє й зробити.
22And therefore it was imputed to him for righteousness.
22Тим же й полїчено йому за праведність.
23Now it was not written for his sake alone, that it was imputed to him;
23Не про того ж одного тільки писано було, що полїчено йому,
24But for us also, to whom it shall be imputed, if we believe on him that raised up Jesus our Lord from the dead;
24а й про нас, котрим має полїчитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,
25Who was delivered for our offences, and was raised again for our justification.
25котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправданнє наше.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.