Римљанима 4
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Шта ћемо дакле рећи за Авраама, оца свог, да је по телу нашао?
1Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тїлу?
2Јер ако се Авраам делима оправда, има хвалу, али не у Бога.
2Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, має похвалу, та не перед Богом.
3Јер шта говори писмо? Верова Авраам Богу, и прими му се у правду.
3Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полїчено се йому за праведність.
4А ономе који ради не броји се плата по милости него по дугу.
4Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодатї, а по довгу.
5А ономе који не ради, а верује Оног који правда безбожника, прима се вера његова у правду.
5Хто ж не робить, а вірує в Оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.
6Као што и Давид говори да је благо човеку коме Бог прима правду без дела закона:
6Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:
7Благо онима који се опростише безакоња, и којима се греси прикрише.
7Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.
8Благо човеку коме Господ не прима греха.
8Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.
9Ово, дакле, блаженство или је у обрезању или у необрезању? Јер говоримо да се Аврааму прими вера у правду.
9Чи блаженство ж се на обрізаннє, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полїчено Авраамові віру за праведність.
10Како му се, дакле, прими? Или кад је био у обрезању или необрезању? Не у обрезању него у необрезању.
10Як же полїчено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізанню? Не в обрізанню, а в необрізанню.
11И прими знак обрезања као печат правде вере коју имаше у необрезању, да би био отац свих који верују у необрезању; да се и њима прими у правду;
11І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усїх віруючих через необрізаннє, щоб полїчено й тим за праведність,
12и да би био отац обрезања не само онима који су од обрезања, него и онима који ходе стопама вере која беше у необрезању оца нашег Авраама.
12і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.
13Јер обећање Аврааму или семену његовом да буде наследник свету не би законом него правдом вере.
13Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.
14Јер ако су наследници они који су од закона, пропаде вера, и поквари се обећање.
14Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.
15Јер закон гради гнев; јер где нема закона нема ни преступа.
15Закон бо робить гнїв; де бо нема закону, нема й переступу.
16Зато од вере да буде по милости да обећање тврдо остане свему семену, не само који је од закона него и који је од вере Авраама, који је отац свима нама,
16Тим з віри, що по благодатї, щоб було певне обітуваннє всьому насїнню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,
17(као што стоји написано: Поставих те оца многим народима) пред Богом коме верова, који оживљује мртве, и зове оно што није као оно што јесте:
17(яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.
18Он верова на наду кад се није било ничему надати да ће он бити отац многим народима, као што му беше речено: Тако ће бити семе твоје.
18Котрий, окрім надїї, в надїї увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.
19И не ослабивши вером не погледа ни на своје већ уморено тело, јер му беше негде око сто година, ни на мртвост Сарине материце.
19І не знемігши вірою, не вважав тїла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.
20И за обећање Божије не посумња се неверовањем, него ојача у вери, и даде славу Богу.
20В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,
21И знаше јамачно да шта обећа кадар је и да учини.
21і впевнившись, що Обіцявший здолїє й зробити.
22Зато се и прими њему у правду.
22Тим же й полїчено йому за праведність.
23Али није писано за њега једног само да му се прими,
23Не про того ж одного тільки писано було, що полїчено йому,
24него и за нас, којима ће се примити ако верујемо Оног који васкрсе Исуса Христа Господа нашег из мртвих,
24а й про нас, котрим має полїчитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,
25који се предаде за грехе наше, и устаде за оправдање наше.
25котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправданнє наше.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.