Римљанима 15
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Дужни смо, дакле, ми јаки слабости слабих носити, и не себи угађати.
1Мусимо ми, сильні, немочі безсильних носити, а не собі догоджати.
2И сваки од вас да угађа ближњему на добро за добар углед.
2Кожен бо з нас ближньому нехай догоджає, на добре, до збудування.
3Јер и Христос не угоди себи, него као што је писано: Ружења оних који Тебе руже падоше на ме.
3Бо і Христос не собі годив, а яко ж писано: Зневага зневажаючих Тебе упала на мене.
4Јер шта се напред написа, за нашу се науку написа, да трпљењем и утехом писма наду имамо.
4Скільки бо перше написано, нам на науку написано, щоб через терпіннє та утїшеннє (з) писання мали надїю.
5А Бог трпљења и утехе да вам да да сложно мислите међу собом по Христу Исусу,
5Бог же терпіння та утїшення нехай дасть вам однаково думати між собою по Христу Ісусові,
6да једнодушно једним устима славите Бога и Оца Господа нашег Исуса Христа.
6щоб однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
7Зато примајте један другог као што и Христос прими вас на славу Божију.
7Тим же приймайте один одного, яко ж і Христос прийняв вас у славу Божу.
8Али кажем да је Исус Христос био слуга обрезања истине ради Божије, да утврди обећање очевима,
8Глаголю ж, що Ісус Христос став ся слугою обрізання ради істини Божої, щоб ствердити обітовання отцїв,
9а незнабошци по милости да прославе Бога, као што стоји написано: Зато ћу Те хвалити међу незнабошцима, Господе, и певаћу име Твоје.
9а для поган — з милостї, щоб прославляли Бога, яко ж писано: За се визнавати му Тебе між поганами й імени Твоєму співати му.
10И опет говори: Веселите се незнабошци с народом Његовим.
10І знов глаголе: Звеселїть ся, погане, з людьми Його.
11И опет: Хвалите Господа сви незнабошци, и славите Га сви народи.
11І знов: Хвалїть Господа, всї погане, і вихваляйте Його всї люде.
12И опет Исаија говори: Биће корен Јесејев, и који устане да влада над незнабошцима у Оног ће се уздати незнабошци.
12І знов Ісаїя глаголе: Буде корінь Єссеїв, Той, що встане, владикувати над поганами; на Него погане вповати муть.
13А Бог наде да испуни вас сваке радости и мира у вери, да имате изобиље у нади силом Духа Светог.
13Бог же вповання нехай сповнить вас усякими радощами й упокоєм у вірі, щоб ви збагатились упованнєм, силою Духа сьвятого.
14А ја сам и сам уверен за вас, браћо, да сте и ви сами пуни благодати, напуњени сваког разума, да можете друге научити.
14Впевнив ся ж і я сам про вас, браттє моє, що й самі ви повні добрости, повні всякого знання, і зможете один одного навчати.
15Али вам опет, браћо, слободно писах неколико да вам напоменем ради благодати која ми је дана од Бога,
15Сьмілїще ж написав я вам, браттє моє, трохи, яко нагадуючи вам по благодатї, даній менї від Бога,
16да будем слуга Исуса Христа у незнабошцима, да служим јеванђељу Божијем, да буду незнабошци принос повољан и освећен Духом Светим.
16щоб бути менї служителем Ісус-Христовим між поганами, сьвято проповідуючи благовістє Боже, щоб приношеннє від поган було приятне і осьвящене Духом сьвятим.
17Имам, дакле, хвалу у Христу Исусу код Бога.
17Маю оце похвалу через Христа Ісуса в Божих речах.
18Јер не смем говорити шта које Христос не учини кроза ме за послушање незнабожаца речју и делом,
18Не сьмію бо глаголати про таке, чого не вдїяв Христос через мене на послух поган, словом і дїлом,
19у сили знака и чудеса силом Духа Божијег; тако да од Јерусалима и наоколо тја до Илирика напуних јеванђељем Христовим.
19силою ознак і чудес, силою Духа Божого; так що я від Єрусалиму і кругом аж до Ілирика сповнив благовістє Христове.
20И тако се трудих да проповедим јеванђеље не где се спомињаше Христос, да на туђој закопини не зидам;
20Так силкувавсь я благовістити, не де іменував ся Христос, щоб на чужій основинї не будувати,
21него као што је писано: Којима се не јави за Њега, видеће; и који не чуше разумеће.
21а яко ж писано: Кому не звіщено про Него, побачать, і котрі не чули, зрозуміють.
22То ме задржа много пута да не дођем к вама.
22Тим же й був я зʼупинений не раз, прийти до вас.
23А сад више не имајући места у овим земљама, а имајући жељу од много година да дођем к вама,
23Тепер же, більш не маючи місця в сих країнах, бажаннє ж маючи прийти до вас од многих лїт,
24ако пођем у Шпањолску, доћи ћу вам; јер се надам да ћу туда проћи и вас видети, и ви ћете ме отпратити онамо кад се најпре неколико наситим вас.
24як пійду в Іспанию, прийду до вас; сподїваюсь бо, проходючи, бачити вас, і що ви мене проведете туди, як перш вами трохи навтїшаюсь.
25А сад идем у Јерусалим служећи светима.
25Тепер же йду в Єрусалим, служити сьвятим.
26Јер Македонија и Ахаја учинише драговољно неки порез за сиромахе свете који живе у Јерусалиму.
26Зволили бо Македонцї та Ахайцї удїлити дещо вбогим сьвятим, що в Єрусалимі.
27Они учинише драговољно, а и дужни су им; јер кад незнабошци добише део у њиховим духовним имањима, дужни су и они њима у телесним послужити.
27Зволили, та й винні їм. Коли бо в духовному їх спільниками стали погане, то повинні в тїлесному послужити й їм.
28Кад ово, дакле, свршим, и овај им плод запечатим, поћи ћу преко вас у Шпањолску.
28Се ж скінчивши й запечатавши (оддавши) їм овощ сей, пійду через вас в Іспанию.
29А знам да кад дођем к вама, доћи ћу с обилним благословом јеванђеља Христовог.
29Знаю ж, що прийшовши до вас, в повнї благословення благовістя Христового прийду.
30Али вас молим, браћо, заради Господа нашег Исуса Христа, и заради љубави Духа, помозите ми у молитвама за ме к Богу;
30Благаю ж вас, браттє, Господом нашим Ісусом Христом і любовю Духа, помагайте менї молитвами за мене до Бога,
31да се избавим од оних који се противе у Јудеји, и да служба моја за Јерусалим буде по вољи светима;
31щоб збавитись менї від непокірних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі приятна була сьвятим,
32да с радошћу дођем к вама, с вољом Божијом, и да се развеселим с вама.
32щоб з радістю прийшов до вас волею Божою, та й покрепив ся з вами.
33А Бог мира са свима вама. Амин.
33Бог же впокою з усїма вами. Амінь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.