Римљанима 7
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Или не знате, браћо (јер говорим онима који знају закон), да закон влада над човеком докле је жив?
1Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?
2Јер је удата жена привезана законом за мужа докле год он живи; а ако ли муж њен умре, разреши се од закона мужевљег.
2Бо мужня жона з живим мужем звязана законом; як же вмре муж її, тодї вона відзволена від мужа.
3Зато, дакле, док јој је муж жив бива прељубочиница ако пође за другог мужа; а ако јој умре муж проста је од закона да не буде прељубочиница ако пође за другог.
3Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коли ж умре муж її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.
4Зато, браћо моја, и ви умресте закону телом Христовим, да будете другог, Оног што уста из мртвих, да плод донесемо Богу.
4Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тїлом Христовим, щоб бути вам Иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.
5Јер кад бејасмо у телу, беху сласти греховне, које закон рађаху у удима нашим да се смрти плод доноси.
5Як були бо ми в тїлї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смертї.
6А сад, умревши избависмо се од закона који нас држаше, да служимо Богу у обновљењу Духа а не у старини слова.
6Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.
7Шта ћемо дакле рећи? Је ли закон грех? Боже сачувај! Него ја греха не познах осим кроз закон; јер не знадох за жељу да закон не каза: Не зажели.
7Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.
8А грех узе почетак кроз заповест, и начини у мени сваку жељу; јер је грех без закона мртав.
8Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.
9А ја живљах некад без закона; а кад дође заповест, онда грех оживе,
9Я ж колись жив окроме закону; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.
10а ја умрех, и нађе се да ми заповест би за смрт која беше дата за живот.
10І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.
11Јер грех узевши почетак кроз заповест превари ме, и уби ме њоме.
11Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.
12Тако је, дакле, закон свет и заповест света и праведна и добра.
12Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.
13Добро ли дакле би мени смрт? Боже сачувај! Него грех, да се покаже грех добром чинећи ми смрт, да буде грех одвише грешан заповешћу.
13Хиба ж добро принесло менї смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.
14Јер знамо да је закон духован; а ја сам телесан, продан под грех:
14Знаємо бо, що закон духовний, я ж тїлесний, проданий під гріх.
15Јер не знам шта чиним, јер не чиним оно шта хоћу, него на шта мрзим оно чиним.
15Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.
16Ако ли оно чиним шта нећу, хвалим закон да је добар.
16Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.
17А ово више ја не чиним него грех који живи у мени.
17Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в менї.
18Јер знам да добро не живи у мени, то јест у телу мом. Јер хтети имам у себи, али учинити добро не налазим.
18Знаю бо, що не живе в менї (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотїннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).
19Јер добро што хоћу не чиним, него зло што нећу оно чиним.
19Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.
20А кад чиним оно што нећу, већ ја то не чиним него грех који живи у мени.
20Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже не я те роблю, а гріх, що домує в менї.
21Налазим, дакле закон, кад хоћу добро да чиним, да ме на зло нагони.
21Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.
22Јер имам радост у закону Божијем по унутрашњем човеку;
22Бо я кохаюсь у законї Божому по нутряному чоловікові,
23али видим други закон у удима својим, који се супроти закону ума мог, и заробљава ме законом греховним који је у удима мојим.
23бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і підневолює мене законові гріха, що в членах моїх.
24Ја несрећни човек! Ко ће ме избавити од тела смрти ове?
24Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тїла смерти сієї?
25Захваљујем Богу свом кроз Исуса Христа Господа нашег. Тако, дакле, ја сам умом својим служим закону Божијем а телом закону греховном.
25Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тїлом же закону гріховному.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.