Romans 15
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1We then that are strong ought to bear the infirmities of the weak, and not to please ourselves.
1Мусимо ми, сильні, немочі безсильних носити, а не собі догоджати.
2Let every one of us please his neighbour for his good to edification.
2Кожен бо з нас ближньому нехай догоджає, на добре, до збудування.
3For even Christ pleased not himself; but, as it is written, The reproaches of them that reproached thee fell on me.
3Бо і Христос не собі годив, а яко ж писано: Зневага зневажаючих Тебе упала на мене.
4For whatsoever things were written aforetime were written for our learning, that we through patience and comfort of the scriptures might have hope.
4Скільки бо перше написано, нам на науку написано, щоб через терпіннє та утїшеннє (з) писання мали надїю.
5Now the God of patience and consolation grant you to be likeminded one toward another according to Christ Jesus:
5Бог же терпіння та утїшення нехай дасть вам однаково думати між собою по Христу Ісусові,
6That ye may with one mind and one mouth glorify God, even the Father of our Lord Jesus Christ.
6щоб однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
7Wherefore receive ye one another, as Christ also received us to the glory of God.
7Тим же приймайте один одного, яко ж і Христос прийняв вас у славу Божу.
8Now I say that Jesus Christ was a minister of the circumcision for the truth of God, to confirm the promises made unto the fathers:
8Глаголю ж, що Ісус Христос став ся слугою обрізання ради істини Божої, щоб ствердити обітовання отцїв,
9And that the Gentiles might glorify God for his mercy; as it is written, For this cause I will confess to thee among the Gentiles, and sing unto thy name.
9а для поган — з милостї, щоб прославляли Бога, яко ж писано: За се визнавати му Тебе між поганами й імени Твоєму співати му.
10And again he saith, Rejoice, ye Gentiles, with his people.
10І знов глаголе: Звеселїть ся, погане, з людьми Його.
11And again, Praise the Lord, all ye Gentiles; and laud him, all ye people.
11І знов: Хвалїть Господа, всї погане, і вихваляйте Його всї люде.
12And again, Esaias saith, There shall be a root of Jesse, and he that shall rise to reign over the Gentiles; in him shall the Gentiles trust.
12І знов Ісаїя глаголе: Буде корінь Єссеїв, Той, що встане, владикувати над поганами; на Него погане вповати муть.
13Now the God of hope fill you with all joy and peace in believing, that ye may abound in hope, through the power of the Holy Ghost.
13Бог же вповання нехай сповнить вас усякими радощами й упокоєм у вірі, щоб ви збагатились упованнєм, силою Духа сьвятого.
14And I myself also am persuaded of you, my brethren, that ye also are full of goodness, filled with all knowledge, able also to admonish one another.
14Впевнив ся ж і я сам про вас, браттє моє, що й самі ви повні добрости, повні всякого знання, і зможете один одного навчати.
15Nevertheless, brethren, I have written the more boldly unto you in some sort, as putting you in mind, because of the grace that is given to me of God,
15Сьмілїще ж написав я вам, браттє моє, трохи, яко нагадуючи вам по благодатї, даній менї від Бога,
16That I should be the minister of Jesus Christ to the Gentiles, ministering the gospel of God, that the offering up of the Gentiles might be acceptable, being sanctified by the Holy Ghost.
16щоб бути менї служителем Ісус-Христовим між поганами, сьвято проповідуючи благовістє Боже, щоб приношеннє від поган було приятне і осьвящене Духом сьвятим.
17I have therefore whereof I may glory through Jesus Christ in those things which pertain to God.
17Маю оце похвалу через Христа Ісуса в Божих речах.
18For I will not dare to speak of any of those things which Christ hath not wrought by me, to make the Gentiles obedient, by word and deed,
18Не сьмію бо глаголати про таке, чого не вдїяв Христос через мене на послух поган, словом і дїлом,
19Through mighty signs and wonders, by the power of the Spirit of God; so that from Jerusalem, and round about unto Illyricum, I have fully preached the gospel of Christ.
19силою ознак і чудес, силою Духа Божого; так що я від Єрусалиму і кругом аж до Ілирика сповнив благовістє Христове.
20Yea, so have I strived to preach the gospel, not where Christ was named, lest I should build upon another man’s foundation:
20Так силкувавсь я благовістити, не де іменував ся Христос, щоб на чужій основинї не будувати,
21But as it is written, To whom he was not spoken of, they shall see: and they that have not heard shall understand.
21а яко ж писано: Кому не звіщено про Него, побачать, і котрі не чули, зрозуміють.
22For which cause also I have been much hindered from coming to you.
22Тим же й був я зʼупинений не раз, прийти до вас.
23But now having no more place in these parts, and having a great desire these many years to come unto you;
23Тепер же, більш не маючи місця в сих країнах, бажаннє ж маючи прийти до вас од многих лїт,
24Whensoever I take my journey into Spain, I will come to you: for I trust to see you in my journey, and to be brought on my way thitherward by you, if first I be somewhat filled with your company .
24як пійду в Іспанию, прийду до вас; сподїваюсь бо, проходючи, бачити вас, і що ви мене проведете туди, як перш вами трохи навтїшаюсь.
25But now I go unto Jerusalem to minister unto the saints.
25Тепер же йду в Єрусалим, служити сьвятим.
26For it hath pleased them of Macedonia and Achaia to make a certain contribution for the poor saints which are at Jerusalem.
26Зволили бо Македонцї та Ахайцї удїлити дещо вбогим сьвятим, що в Єрусалимі.
27It hath pleased them verily; and their debtors they are. For if the Gentiles have been made partakers of their spiritual things, their duty is also to minister unto them in carnal things.
27Зволили, та й винні їм. Коли бо в духовному їх спільниками стали погане, то повинні в тїлесному послужити й їм.
28When therefore I have performed this, and have sealed to them this fruit, I will come by you into Spain.
28Се ж скінчивши й запечатавши (оддавши) їм овощ сей, пійду через вас в Іспанию.
29And I am sure that, when I come unto you, I shall come in the fulness of the blessing of the gospel of Christ.
29Знаю ж, що прийшовши до вас, в повнї благословення благовістя Христового прийду.
30Now I beseech you, brethren, for the Lord Jesus Christ’s sake, and for the love of the Spirit, that ye strive together with me in your prayers to God for me;
30Благаю ж вас, браттє, Господом нашим Ісусом Христом і любовю Духа, помагайте менї молитвами за мене до Бога,
31That I may be delivered from them that do not believe in Judaea; and that my service which I have for Jerusalem may be accepted of the saints;
31щоб збавитись менї від непокірних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі приятна була сьвятим,
32That I may come unto you with joy by the will of God, and may with you be refreshed.
32щоб з радістю прийшов до вас волею Божою, та й покрепив ся з вами.
33Now the God of peace be with you all. Amen.
33Бог же впокою з усїма вами. Амінь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.