Romanos 15
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Debemus autem nos firmiores imbecillitates infirmorum sustinere, et non nobis placere.
1Мусимо ми, сильні, немочі безсильних носити, а не собі догоджати.
2Unusquisque vestrum proximo suo placeat in bonum, ad ædificationem.
2Кожен бо з нас ближньому нехай догоджає, на добре, до збудування.
3Etenim Christus non sibi placuit, sed sicut scriptum est: Improperia improperantium tibi ceciderunt super me.
3Бо і Христос не собі годив, а яко ж писано: Зневага зневажаючих Тебе упала на мене.
4Quæcumque enim scripta sunt, ad nostram doctrinam scripta sunt: ut per patientiam, et consolationem Scripturarum, spem habeamus.
4Скільки бо перше написано, нам на науку написано, щоб через терпіннє та утїшеннє (з) писання мали надїю.
5Deus autem patientiæ et solatii det vobis idipsum sapere in alterutrum secundum Jesum Christum:
5Бог же терпіння та утїшення нехай дасть вам однаково думати між собою по Христу Ісусові,
6ut unanimes, uno ore honorificetis Deum et patrem Domini nostri Jesu Christi.
6щоб однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
7Propter quod suscipite invicem, sicut et Christus suscepit vos in honorem Dei.
7Тим же приймайте один одного, яко ж і Христос прийняв вас у славу Божу.
8Dico enim Christum Jesum ministrum fuisse circumcisionis propter veritatem Dei, ad confirmandas promissiones patrum:
8Глаголю ж, що Ісус Христос став ся слугою обрізання ради істини Божої, щоб ствердити обітовання отцїв,
9gentes autem super misericordia honorare Deum, sicut scriptum est: Propterea confitebor tibi in gentibus, Domine, et nomini tuo cantabo.
9а для поган — з милостї, щоб прославляли Бога, яко ж писано: За се визнавати му Тебе між поганами й імени Твоєму співати му.
10Et iterum dicit: Lætamini gentes cum plebe ejus.
10І знов глаголе: Звеселїть ся, погане, з людьми Його.
11Et iterum: Laudate omnes gentes Dominum: et magnificate eum omnes populi.
11І знов: Хвалїть Господа, всї погане, і вихваляйте Його всї люде.
12Et rursus Isaias ait: Erit radix Jesse, et qui exsurget regere gentes, in eum gentes sperabunt.
12І знов Ісаїя глаголе: Буде корінь Єссеїв, Той, що встане, владикувати над поганами; на Него погане вповати муть.
13Deus autem spei repleat vos omni gaudio, et pace in credendo: ut abundetis in spe, et virtute Spiritus Sancti.
13Бог же вповання нехай сповнить вас усякими радощами й упокоєм у вірі, щоб ви збагатились упованнєм, силою Духа сьвятого.
14Certus sum autem fratres mei et ego ipse de vobis, quoniam et ipsi pleni estis dilectione, repleti omni scientia, ita ut possitis alterutrum monere.
14Впевнив ся ж і я сам про вас, браттє моє, що й самі ви повні добрости, повні всякого знання, і зможете один одного навчати.
15Audacius autem scripsi vobis fratres ex parte, tamquam in memoriam vos reducens: propter gratiam, quæ data est mihi a Deo,
15Сьмілїще ж написав я вам, браттє моє, трохи, яко нагадуючи вам по благодатї, даній менї від Бога,
16ut sim minister Christi Jesu in gentibus: sanctificans Evangelium Dei, ut fiat oblatio gentium accepta, et sanctificata in Spiritu Sancto.
16щоб бути менї служителем Ісус-Христовим між поганами, сьвято проповідуючи благовістє Боже, щоб приношеннє від поган було приятне і осьвящене Духом сьвятим.
17Habeo igitur gloriam in Christo Jesu ad Deum.
17Маю оце похвалу через Христа Ісуса в Божих речах.
18Non enim audeo aliquid loqui eorum, quæ per me non efficit Christus in obedientiam gentium, verbo et factis:
18Не сьмію бо глаголати про таке, чого не вдїяв Христос через мене на послух поган, словом і дїлом,
19in virtute signorum, et prodigiorum, in virtute Spiritus Sancti: ita ut ab Jerusalem per circuitum usque ad Illyricum repleverim Evangelium Christi.
19силою ознак і чудес, силою Духа Божого; так що я від Єрусалиму і кругом аж до Ілирика сповнив благовістє Христове.
20Sic autem prædicavi Evangelium hoc, non ubi nominatus est Christus, ne super alienum fundamentum ædificarem:
20Так силкувавсь я благовістити, не де іменував ся Христос, щоб на чужій основинї не будувати,
21sed sicut scriptum est: Quibus non est annuntiatum de eo, videbunt: et qui non audierunt, intelligent.
21а яко ж писано: Кому не звіщено про Него, побачать, і котрі не чули, зрозуміють.
22Propter quod et impediebar plurimum venire ad vos, et prohibitus sum usque adhuc.
22Тим же й був я зʼупинений не раз, прийти до вас.
23Nunc vero ulterius locum non habens in his regionibus, cupiditatem autem habens veniendi ad vos ex multis jam præcedentibus annis:
23Тепер же, більш не маючи місця в сих країнах, бажаннє ж маючи прийти до вас од многих лїт,
24cum in Hispaniam proficisci cœpero, spero quod præteriens videam vos, et a vobis deducar illuc, si vobis primum ex parte fruitus fuero.
24як пійду в Іспанию, прийду до вас; сподїваюсь бо, проходючи, бачити вас, і що ви мене проведете туди, як перш вами трохи навтїшаюсь.
25Nunc igitur proficiscar in Jerusalem ministrare sanctis.
25Тепер же йду в Єрусалим, служити сьвятим.
26Probaverunt enim Macedonia et Achaia collationem aliquam facere in pauperes sanctorum, qui sunt in Jerusalem.
26Зволили бо Македонцї та Ахайцї удїлити дещо вбогим сьвятим, що в Єрусалимі.
27Placuit enim eis: et debitores sunt eorum. Nam si spiritualium eorum participes facti sunt gentiles, debent et in carnalibus ministrare illis.
27Зволили, та й винні їм. Коли бо в духовному їх спільниками стали погане, то повинні в тїлесному послужити й їм.
28Hoc igitur cum consummavero, et assignavero eis fructum hunc, per vos proficiscar in Hispaniam.
28Се ж скінчивши й запечатавши (оддавши) їм овощ сей, пійду через вас в Іспанию.
29Scio autem quoniam veniens ad vos, in abundantia benedictionis Evangelii Christi veniam.
29Знаю ж, що прийшовши до вас, в повнї благословення благовістя Христового прийду.
30Obsecro ergo vos fratres per Dominum nostrum Jesum Christum, et per caritatem Sancti Spiritus, ut adjuvetis me in orationibus vestris pro me ad Deum,
30Благаю ж вас, браттє, Господом нашим Ісусом Христом і любовю Духа, помагайте менї молитвами за мене до Бога,
31ut liberer ab infidelibus, qui sunt in Judæa, et obsequii mei oblatio accepta fiat in Jerusalem sanctis,
31щоб збавитись менї від непокірних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі приятна була сьвятим,
32ut veniam ad vos in gaudio per voluntatem Dei, et refrigerer vobiscum.
32щоб з радістю прийшов до вас волею Божою, та й покрепив ся з вами.
33Deus autem pacis sit cum omnibus vobis. Amen.
33Бог же впокою з усїма вами. Амінь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.