Job 16
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then Job answered, and said:
1І відповів Йов і сказав:
2I have often heard such things as these: you are all troublesome comforters.
2Чув я доволї такого; гіркі з вас усїх потїшителї!
3Shall windy words have no end? or is it any trouble to thee to speak?
3Чи ти скінчиш вітряну твою мову? і що спонукало тебе таке говорити?
4I also could speak like you: and would God your soul were for my soul.
4Вмів би й я так, як ви, говорити, як би душа ваша була на місцї душі моєї; й я узброївся б на вас словами й кивав би над вами головою моєю;
5I would comfort you also with words, and would wag my head over you.
5Додавав би вам відваги язиком моїм, і рушаннєм губ потїшав би вас.
6I would strengthen you with my mouth, and would move my lips, as sparing you.
6Та чи я говорю, — не втихає мій смуток; чи перестаю, — він не покидає мене.
7But what shall I do? If I speak, my pain will not rest: and if I hold my peace, it will not depart from me.
7Бо він отсе вичерпав мене. Ти (Боже) спустошив всю семю мою.
8But now my sorrow hath oppressed me, and all my limbs are brought to nothing.
8Ти покрив мене морщинами в сьвідоцтво проти мене; знеможілість моя встає проти мене, винуватить мене прилюдно.
9My wrinkles bear witness against me, and a false speaker riseth up against my face, contradicting me.
9Гнїв його розриває мене й лютує проти мене, скрегоче на мене зубами своїми; ворогом зиркає на мене очима своїми.
10He hath gathered together his fury against me, and threatening me he hath gnashed with his teeth upon me: my enemy hath beheld me with terrible eyes.
10Роззявили на мене пащі свої; ругаючись, бють мене по щоках; всї змовились на мене.
11They have opened their mouths upon me, and reproaching me they have struck me on the cheek, they are filled with my pains.
11Бог віддав мене беззаконникові, й в руки безбожникам кинув мене.
12God hath shut me up with the unjust man, and hath delivered me into the hands of the wicked.
12Жив я спокоєн собі, а він потряс мене; взяв мене за шию та побив мене й поставив за цїль собі.
13I that was formerly so wealthy, am all on a sudden broken to pieces: he hath taken me by my neck, he hath broken me, and hath set me up to be his mark.
13Стріли його оточили кругом мене; він сїче нутро моє без пощади, й пролив на землю жовч мою;
14He hath compassed me round about with his lances, he hath wounded my loins, he hath not spared, and hath poured out my bowels on the earth.
14Пробиває в менї пролом за проломом, пре на мене, як велитень-воїн.
15He hath torn me with wound upon wound, he hath rushed in upon me like a giant.
15Веретище сшив я на тїло моє, й в порох занурив голову мою.
16I have sowed sackcloth upon my skin, and have covered my flesh with ashes.
16Вид мій почервонїв від плачу, а на віях моїх тїнь смертна, —
17My face is swollen with weeping, and my eyelids are dim.
17Хоч нема кривди на руках моїх, та й молитва моя чиста.
18These things have I suffered without the iniquity of my hand, when I offered pure prayers to God.
18Земле, не закривай крови моєї, й нехай не буде (в тобі) місця жалісному кликові мойму!
19O earth, cover not thou my blood, neither let my cry find a hiding place in thee.
19Та оце сьвідок мій на небесах, і на висотах заступник мій.
20For behold my witness is in heaven, and he that knoweth my conscience is on high.
20Многомовні други мої! До Бога проливає сльози око моє.
21My friends are full of words: my eye poureth out tears to God.
21О, коби то міг чоловік правуватись з Богом, як син людський з ближним своїм!
22And O that a man might so be judged with God, as the son of man is judged with his companion!
22Та вже доходить мій вік до кінця, й я відходжу в дорогу, якою не вертають.
23For behold short years pass away and I am walking in a path by which I shall not return.
no verse 23 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.