Job 16
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Y RESPONDIÓ Job, y dijo:
1І відповів Йов і сказав:
2Muchas veces he oído cosas como estas: consoladores molestos sois todos vosotros.
2Чув я доволї такого; гіркі з вас усїх потїшителї!
3¿Tendrán fin las palabras ventosas? ó ¿qué te animará á responder?
3Чи ти скінчиш вітряну твою мову? і що спонукало тебе таке говорити?
4También yo hablaría como vosotros. Ojalá vuestra alma estuviera en lugar de la mía, que yo os tendría compañía en las palabras, y sobre vosotros movería mi cabeza.
4Вмів би й я так, як ви, говорити, як би душа ваша була на місцї душі моєї; й я узброївся б на вас словами й кивав би над вами головою моєю;
5Mas yo os alentaría con mis palabras, y la consolación de mis labios apaciguaría el dolor vuestro .
5Додавав би вам відваги язиком моїм, і рушаннєм губ потїшав би вас.
6Si hablo, mi dolor no cesa; y si dejo de hablar , no se aparta de mí.
6Та чи я говорю, — не втихає мій смуток; чи перестаю, — він не покидає мене.
7Empero ahora me ha fatigado: has tú asolado toda mi compañía.
7Бо він отсе вичерпав мене. Ти (Боже) спустошив всю семю мою.
8Tú me has arrugado; testigo es mi flacura, que se levanta contra mí para testificar en mi rostro.
8Ти покрив мене морщинами в сьвідоцтво проти мене; знеможілість моя встає проти мене, винуватить мене прилюдно.
9Su furor me destrizó, y me ha sido contrario: crujió sus dientes contra mí; contra mí aguzó sus ojos mi enemigo.
9Гнїв його розриває мене й лютує проти мене, скрегоче на мене зубами своїми; ворогом зиркає на мене очима своїми.
10Abrieron contra mí su boca; hirieron mis mejillas con afrenta; contra mí se juntaron todos.
10Роззявили на мене пащі свої; ругаючись, бють мене по щоках; всї змовились на мене.
11Hame entregado Dios al mentiroso, y en las manos de los impíos me hizo estremecer
11Бог віддав мене беззаконникові, й в руки безбожникам кинув мене.
12Próspero estaba, y desmenuzóme: y arrebatóme por la cerviz, y despedazóme, y púsome por blanco suyo.
12Жив я спокоєн собі, а він потряс мене; взяв мене за шию та побив мене й поставив за цїль собі.
13Cercáronme sus flecheros, partió mis riñones, y no perdonó: mi hiel derramó por tierra.
13Стріли його оточили кругом мене; він сїче нутро моє без пощади, й пролив на землю жовч мою;
14Quebrantóme de quebranto sobre quebranto; corrió contra mí como un gigante.
14Пробиває в менї пролом за проломом, пре на мене, як велитень-воїн.
15Yo cosí saco sobre mi piel, y cargué mi cabeza de polvo.
15Веретище сшив я на тїло моє, й в порох занурив голову мою.
16Mi rostro está enlodado con lloro, y mis párpados entenebrecidos:
16Вид мій почервонїв від плачу, а на віях моїх тїнь смертна, —
17A pesar de no haber iniquidad en mis manos, y de haber sido mi oración pura.
17Хоч нема кривди на руках моїх, та й молитва моя чиста.
18¡Oh tierra! no cubras mi sangre, y no haya lugar á mi clamor.
18Земле, не закривай крови моєї, й нехай не буде (в тобі) місця жалісному кликові мойму!
19Mas he aquí que en los cielos está mi testigo, y mi testimonio en las alturas.
19Та оце сьвідок мій на небесах, і на висотах заступник мій.
20Disputadores son mis amigos: mas á Dios destilarán mis ojos.
20Многомовні други мої! До Бога проливає сльози око моє.
21¡Ojalá pudiese disputar el hombre con Dios, como con su prójimo!
21О, коби то міг чоловік правуватись з Богом, як син людський з ближним своїм!
22Mas los años contados vendrán, y yo iré el camino por donde no volveré.
22Та вже доходить мій вік до кінця, й я відходжу в дорогу, якою не вертають.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.