Job 39
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1¿CAZARÁS tú la presa para el león? ¿y saciarás el hambre de los leoncillos,
1Знаєш ти годину, коли козам на скелях котитись, і чи постеріг коли, як сугачки (ланї) роджають?
2Cuando están echados en las cuevas, ó se están en sus guaridas para acechar?
2Чи ти лїчиш місяцї, що ходять вони вагітними? чи знаєш час породу їх?
3¿Quién preparó al cuervo su alimento, cuando sus pollos claman á Dios, bullendo de un lado á otro por carecer de comida?
3Вони корчаться, роджаючи дїти свої, викидаючи плод свій;
4¿Sabes tú el tiempo en que paren las cabras monteses? ¿ó miraste tú las ciervas cuando están pariendo?
4Дїти їх приходять борзо до сили, ростуть у полі, відходять і не вертають до них.
5¿Contaste tú los meses de su preñez, y sabes el tiempo cuando han de parir?
5Хто пустив дикого осла на волю й хто розвязав пута йому?
6Encórvanse, hacen salir sus hijos, pasan sus dolores.
6Се ж я назначив степ на пробуток і солонцї на прожиток йому.
7Sus hijos están sanos, crecen con el pasto: salen y no vuelven á ellas.
7Сьміх — йому товпи міські, й не чує крику погонича,
8¿Quién echó libre al asno montés, y quién soltó sus ataduras?
8По горах шукає собі паші і вганяє за всякою зеленню.
9Al cual yo puse casa en la soledad, y sus moradas en lugares estériles.
9А однорог, чи схоче він служити тобі, та й чи ж заночує він при яслах у тебе?
10Búrlase de la multitud de la ciudad: no oye las voces del arriero.
10Чи міг би ти однорога привязати шнуром до борони, й чи буде він ріллю поза тобою волочити?
11Lo oculto de los montes es su pasto, y anda buscando todo lo que está verde.
11Чи ти спустишся на його, тим що в його велика сила, й полишиш на його роботу твою?
12¿Querrá el unicornio servirte á ti, ni quedar á tu pesebre?
12Чи можеш сподїватись, що він посїв тобі верне, й звезе на тік у тебе?
13¿Atarás tú al unicornio con su coyunda para el surco? ¿labrará los valles en pos de ti?
13Чи то ти дав красні пера павові, й піррє та пух струсеві?
14¿Confiarás tú en él, por ser grande su fortaleza, y le fiarás tu labor?
14Він покидає яйця свої на землї й вигріває їх у пісцї,
15¿Fiarás de él que te tornará tu simiente, y que la allegará en tu era?
15Та й забуває, що нога може роздавити їх або дикий зьвір розтоптати;
16¿ Diste tú hermosas alas al pavo real, ó alas y plumas al avestruz?
16До дїтей своїх він жорстокий, мов би се не його дїти, й байдуже йому, що труд його буде даремний;
17El cual desampara en la tierra sus huevos, y sobre el polvo los calienta,
17Бо Бог не дав йому розуму й не вдїлив глузду;
18Y olvídase de que los pisará el pie, y que los quebrará bestia del campo.
18(Тільки втїкаючи) коли підніме крила, — сьміх йому кінь і їздець його.
19Endurécese para con sus hijos, como si no fuesen suyos, no temiendo que su trabajo haya sido en vano:
19Хиба то ти дав коневі силу й прикрасив шию його гривою?
20Porque le privó Dios de sabiduría, y no le dió inteligencia.
20Чи можеш його спудити, неначе сарану? Хропіт ноздер його будить страх;
21Luego que se levanta en alto, búrlase del caballo y de su jinete.
21Риє він копитом землю й радїє своєю силою; виступає зустріч зброї;
22¿Diste tú al caballo la fortaleza? ¿vestiste tú su cerviz de relincho?
22З небезпеки він (в бою) сьміється, не подасться й перед мечем, на бік не одвернесь.
23¿Le intimidarás tú como á alguna langosta? El resoplido de su nariz es formidable:
23Сагайдак над ним гуркоче, спис блищить і дарда;
24Escarba la tierra, alégrase en su fuerza, sale al encuentro de las armas:
24Палає, яриться, наче їсть землю й не встоїть при голосї труби;
25Hace burla del espanto, y no teme, ni vuelve el rostro delante de la espada.
25Голос труби він ржаннєм витає: гу! гу! надалеки чує битву, грімкий голос отамання й галас.
26Contra él suena la aljaba, el hierro de la lanza y de la pica:
26Чи се твоєю мудростю яструб лїтає й на полуднє крила направляє?
27Y él con ímpetu y furor escarba la tierra, sin importarle el sonido de la bocina;
27Чи се ти звелїв орлові високо лїтати й гнїздо собі на висотї звивати?
28Antes como que dice entre los clarines: ¡Ea!, y desde lejos huele la batalla, el grito de los capitanes, y la vocería.
28Він живе на скелї й ночує на верхах зубчастих, на місцях неприступних;
29¿Vuela el gavilán por tu industria, y extiende hacia el mediodía sus alas?
29Звідти висмотрює він собі їжу; очи його видять далеко;
30¿Se remonta el águila por tu mandamiento, y pone en alto su nido? Ella habita y está en la piedra, en la cumbre del peñasco y de la roca. Desde allí acecha la comida: sus ojos observan de muy lejos. Sus pollos chupan la sangre: y donde hubiere cadáveres, allí está. A más de eso respondió Jehová á Job, y dijo: ¿Es sabiduría contender con el Omnipotente? El que disputa con Dios, responda á esto. Y respondió Job á Jehová, y dijo: He aquí que yo soy vil, ¿qué te responderé? Mi mano pongo sobre mi boca. Una vez hablé, y no responderé: aun dos veces, mas no tornaré á hablar.
30Орлята його пють кров, і де труп, там і він.
no verse 31 in this text
31І говорив Господь дальше й сказав до Йова:
no verse 32 in this text
32Чи буде той, хто перечиться з Вседержителем, ще вчити? Хто дорікає Богові, нехай же й відповідає йому!
no verse 33 in this text
33І відказав Йов Господеві й промовив:
no verse 34 in this text
34Ось я нужденний; що можу я відказати тобі? Я кладу руку мою на уста собі.
no verse 35 in this text
35Раз я говорив — та тепер говорити не стану; — навіть два рази, та більш не буду.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.