Job 10
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ESTÁ mi alma aburrida de mi vida: daré yo suelta á mi queja sobre mí, hablaré con amargura de mi alma.
1Омерзїло душі моїй життє моє; то ж дам я волю смуткові мойму; говорити му в горю душі моєї.
2Diré á Dios: no me condenes; hazme entender por qué pleiteas conmigo.
2Я скажу Богу: Не обвинувачуй мене, а обяви менї, за що мене так переслїдуєш?
3¿Parécete bien que oprimas, que deseches la obra de tus manos, y que resplandezcas sobre el consejo de los impíos?
3Чи тобі се добрим видиться, що так пригнїтаєш, що байдуже тобі дїло рук твоїх, а на раду безбожників посилаєш сьвітло?
4¿Tienes tú ojos de carne? ¿ves tú como ve el hombre?
4Чи в тебе очі людські, чи по людськи ти бачиш?
5¿Son tus días como los días del hombre, ó tus años como los tiempos humanos,
5Чи в тебе днї, як людські, й роки твої, як у людини,
6Para que inquieras mi iniquidad, y busques mi pecado,
6Що ти аж шукаєш скази в менї й розвідуєшся, чи є гріх у менї,
7Sobre saber tú que no soy impío, y que no hay quien de tu mano libre?
7Хоч знаєш, що я не проступник, та нїкому ратувати мене з руки твоєї?
8Tus manos me formaron y me compusieron todo en contorno: ¿y así me deshaces?
8Руки твої трудились надо мною, й виробили ввесь мій образ навкруги, — й ти губиш мене?
9Acuérdate ahora que como á lodo me diste forma: ¿y en polvo me has de tornar?
9Спогадай, що ти наче глину, обробив мене, а тепер у порох обертаєш мене?
10¿No me fundiste como leche, y como un queso me cuajaste?
10Чи ж не ти вилив мене молоком і згустив мене сиром.
11Vestísteme de piel y carne, y cubrísteme de huesos y nervios.
11Скірою й тілом зʼодяг мене, а кістьми й жилами скріпив мене,
12Vida y misericordia me concediste, y tu visitación guardó mi espíritu.
12Життє й милость дарував менї, а опіка твоя хоронила духа мого?
13Y estas cosas tienes guardadas en tu corazón; yo sé que esto está cerca de ti.
13Але й те скривав ти в серцї свойму, — я знаю, що се й було в тебе (на думцї), —
14Si pequé, tú me has observado, y no me limpias de mi iniquidad.
14Що, як я провиню, ти взнаєш і не зіставиш гріха мого без кари.
15Si fuere malo, ¡ay de mí! y si fuere justo, no levantaré mi cabeza, estando harto de deshonra, y de verme afligido.
15Горе менї, коли я провинив! а хоч я й без гріха, то не зважуся підвести голови моєї. О, я понижений аж надто; то ж зглянься на біду мою;
16Y subirá de punto, pues me cazas como á león, y tornas á hacer en mí maravillas.
16Вона щораз більша. Ти женеш за мною, мов лев, і знов нападаєш на мене й чудним (силою) показуєш себе в менї.
17Renuevas contra mí tus plagas, y aumentas conmigo tu furor, remudándose sobre mí ejércitos.
17Виводиш нових твоїх сьвідків проти мене; збільшуєш гнїв твій на мене, і біди, щораз нові, стають боєвою лавою проти мене.
18¿Por qué me sacaste de la matriz? Habría yo espirado, y no me vieran ojos.
18І про що вивів єси мене з утроби? Лучше б я вмер був, як мене ще не бачило нї-чиє око;
19Fuera, como si nunca hubiera sido, llevado desde el vientre á la sepultura.
19Нехай би я, як не бувший на сьвітї, з матірнього живота перенесений був у гріб.
20¿No son mis días poca cosa? Cesa pues, y déjame, para que me conforte un poco.
20Чи ж не мало вже днїв моїх? Перестань же, відступи від мене, щоб я хоч трохи очуняв,
21Antes que vaya para no volver, á la tierra de tinieblas y de sombra de muerte;
21Покіль пійду — й не вернусь — в країну темряви й тїнї смертньої,
22Tierra de oscuridad, lóbrega como sombra de muerte, sin orden, y que aparece como la oscuridad misma .
22В країну мрака, яким є пітьма тїнї смертньої, де нема порядку, де темрява, як сама чорна пітьма.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.