Ijob 10
Londona Biblio (Esperanto, 1910)Translation
Londona Biblio (Esperanto, 1910)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Tedis al mia animo mia vivo; Mi fordonos min al mia plendado; Mi parolos en la malĝojeco de mia animo.
1Омерзїло душі моїй життє моє; то ж дам я волю смуткові мойму; говорити му в горю душі моєї.
2Mi diros al Dio: Ne kondamnu min, Sciigu al mi, pro kio Vi malpacas kontraŭ mi.
2Я скажу Богу: Не обвинувачуй мене, а обяви менї, за що мене так переслїдуєш?
3Ĉu Vi trovas tion bona, ke Vi turmentas, Ke Vi forpuŝas la laboritaĵon de Viaj manoj, Sendas brilon sur la entreprenon de malpiuloj?
3Чи тобі се добрим видиться, що так пригнїтаєш, що байдуже тобі дїло рук твоїх, а на раду безбожників посилаєш сьвітло?
4Ĉu Vi havas okulojn karnajn, Kaj ĉu Vi rigardas, kiel homo rigardas?
4Чи в тебе очі людські, чи по людськи ти бачиш?
5Ĉu Viaj tagoj estas kiel la tagoj de homo, Aŭ ĉu Viaj jaroj estas kiel la vivtempo de homo,
5Чи в тебе днї, як людські, й роки твої, як у людини,
6Ke Vi serĉas mian kulpon Kaj penas trovi mian pekon,
6Що ти аж шукаєш скази в менї й розвідуєшся, чи є гріх у менї,
7Kvankam Vi scias, ke mi ne estas malbonagulo, Sed el Via mano neniu povas savi?
7Хоч знаєш, що я не проступник, та нїкому ратувати мене з руки твоєї?
8Viaj manoj min formis kaj faris min tutan ĉirkaŭe, Kaj tamen Vi min pereigas!
8Руки твої трудились надо мною, й виробили ввесь мій образ навкруги, — й ти губиш мене?
9Rememoru, ke kiel argilon Vi min prilaboris; Kaj Vi returne faros min polvo.
9Спогадай, що ти наче глину, обробив мене, а тепер у порох обертаєш мене?
10Vi elverŝis ja min kiel lakton, Kaj kiel fromaĝon Vi min kundensigis.
10Чи ж не ти вилив мене молоком і згустив мене сиром.
11Per haŭto kaj karno Vi min vestis, Per ostoj kaj tendenoj Vi min plektis.
11Скірою й тілом зʼодяг мене, а кістьми й жилами скріпив мене,
12Vivon kaj bonon Vi donis al mi, Kaj Via prizorgado gardis mian spiriton.
12Життє й милость дарував менї, а опіка твоя хоронила духа мого?
13Sed ĉi tion Vi kaŝis en Via koro; Mi scias, ke Vi tion intencis:
13Але й те скривав ти в серцї свойму, — я знаю, що се й було в тебе (на думцї), —
14Se mi pekos, Vi tion rimarkos sur mi, Kaj mian pekon Vi ne lasos senpuna.
14Що, як я провиню, ти взнаєш і не зіставиш гріха мого без кари.
15Se mi agis malbone, ve al mi! Se mi estas prava, mi ne povas tamen levi mian kapon, Estante tute humiligita Kaj vidante mian mizeron.
15Горе менї, коли я провинив! а хоч я й без гріха, то не зважуся підвести голови моєї. О, я понижений аж надто; то ж зглянься на біду мою;
16Se ĝi leviĝas, Vi ĉasas min kiel leono, Kaj denove montras sur mi Vian mirindan potencon.
16Вона щораз більша. Ти женеш за мною, мов лев, і знов нападаєш на мене й чудним (силою) показуєш себе в менї.
17Vi elmetas kontraŭ mi novajn atestojn, Plifortigas Vian koleron kontraŭ mi; Nova armeo min atakas.
17Виводиш нових твоїх сьвідків проти мене; збільшуєш гнїв твій на мене, і біди, щораз нові, стають боєвою лавою проти мене.
18Por kio Vi elirigis min el la ventro? Ho, se mi estus pereinta, ke nenies okulo min vidu!
18І про що вивів єси мене з утроби? Лучше б я вмер був, як мене ще не бачило нї-чиє око;
19Tiam mi estus kiel ne estinta; El la ventro mi estus transportita en la tombon.
19Нехай би я, як не бувший на сьвітї, з матірнього живота перенесений був у гріб.
20Mia vivo estas ja mallonga; Ĉesu do, lasu min libera, por ke mi iom revigliĝu,
20Чи ж не мало вже днїв моїх? Перестань же, відступи від мене, щоб я хоч трохи очуняв,
21Antaŭ ol mi foriros senrevene En la landon de mallumo kaj de morta ombro,
21Покіль пійду — й не вернусь — в країну темряви й тїнї смертньої,
22En la landon, kie la lumo estas kiel mallumo, Kie estas morta ombro kaj senordeco, Kie estas lume kiel en mallumego.
22В країну мрака, яким є пітьма тїнї смертньої, де нема порядку, де темрява, як сама чорна пітьма.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.