Ijob 20
Londona Biblio (Esperanto, 1910)Translation
Londona Biblio (Esperanto, 1910)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ekparolis Cofar, la Naamano, kaj diris:
1Озвався ж Зофар із Нааму та й каже:
2Pro tio miaj pensoj devigas min respondi, Pro tio, kion mi sentas.
2Роздумування мої спонукують мене, відказати, й оце я поспішаю виявити їх:
3Hontindan riproĉon mi aŭdis, Kaj la spirito de mia prudento respondos por mi.
3Докір, осоромляючий мене, я вислухав, та дух розуму мого відповість за мене.
4Ĉu vi scias, ke tiel estis de eterne, De post la apero de homo sur la tero,
4Чи ти не знаєш, що од віків, — з того часу, як постав чоловік на землї, —
5Ke la triumfado de malvirtuloj estas mallongatempa, Kaj la ĝojo de hipokritulo estas nur momenta?
5Веселощі беззаконних коротко тревають, а радість потайного грішника хвилева?
6Se lia grandeco eĉ atingus ĝis la ĉielo, Kaj lia kapo tuŝus la nubon,
6Хоч би під небо зросла його велич, й голова його аж до хмар сягала, —
7Li tamen pereos por ĉiam, kiel lia sterko; Tiuj, kiuj lin vidis, diros: Kie li estas?
7То він пропаде, як гній його, на віки; хто його бачив, питати ме: де він?
8Kiel sonĝo li forflugos, kaj oni lin ne trovos; Li malaperos, kiel nokta vizio.
8Зникне він, неначе сон, і не знайдуть його; нїби ночная мара, він щезне.
9Okulo, kiu rigardis lin, ne plu vidos lin; Lia loko lin ne plu vidos.
9Око, що вбачало його, не побачить його нїколи, й не взрить його вже більше місце його.
10Liaj filoj kurados almozpetante, Kaj liaj manoj redonos lian havaĵon.
10Дїти його будуть у старцїв ласки шукати, й руки його повернуть усе, в кого він що пограбив.
11Liaj ostoj estos punitaj pro la pekoj de lia juneco, Kaj tio kuŝiĝos kune kun li en la polvo.
11Костї його ляжуть з ним у порох із усїма гріхами молодостї його.
12Se la malbono estas dolĉa en lia buŝo, Li kaŝas ĝin sub sia lango,
12Коли зло солодким буде йому в ротї його, й він держати ме його під язиком своїм,
13Li flegas ĝin kaj ne forlasas ĝin, Kaj retenas ĝin sur sia palato:
13Берегти ме, й не викине, а хоронити ме його в устах своїх, —
14Tiam lia manĝaĵo renversiĝos en liaj internaĵoj, Fariĝos galo de aspidoj interne de li.
14То їжа та в його животї візьметься гадючою жовчю в йому.
15Li englutis havaĵon, sed li ĝin elvomos; El lia ventro Dio ĝin elpelos.
15Добро, що пожер, мусить він виблювати: Бог вирве все з живота його.
16Venenon de aspidoj li suĉos; Lango de vipuro lin mortigos.
16Яд він гадючий всисає, так од гадюки й згине.
17Li ne vidos fluojn nek riverojn, Torentojn de mielo kaj de butero.
17Не бачити йому річок, рік текучих молоком та медом!
18Li redonos tion, kion li pene akiris, kaj li tion ne englutos; Kiel ajn granda estas lia havaĵo, li ĝin fordonos kaj ne ĝuos ĝin.
18Верне все трудом набуте, проглинути не зможе; по мірі набутків його буде й заплата його, й він не натїшиться.
19Ĉar li premis kaj forlasis la senhavulojn, Li rabis al si domon, kiun li ne konstruis.
19Він бо тїснив, одправляв убогих; видирав домівки, що їх не будував;
20Ĉar lia interno ne estis trankvila, Tial li ne savos tion, kio estis por li kara.
20Не знало наситку черево його, й не щадив він нїчого в захланностї своїй.
21Nenion restigis lia manĝemeco; Tial lia bonstato ne estos longedaŭra.
21Нїчо не спаслося від прожорства його, зате ж і не вдержиться щасттє його.
22Malgraŭ lia abundeco, li estos premata; Ĉiaspecaj suferoj trafos lin.
22В повнотї достатків буде тїсно йому; всї руки покривдованих піднімуться на його.
23Por plenigi lian ventron, Li sendos sur lin la flamon de Sia kolero, Kaj pluvigos sur lin Sian furiozon.
23Коли буде в його чим наситити живіт свій, пошле Бог жар гнїву свого й спустить дощем болї в тїло його.
24Se li forkuros de batalilo fera, Trafos lin pafarko kupra.
24Ухилиться він од зброї залїзної, — прошиє його лук мідяний.
25Nudigita glavo trairos lian korpon, Kaj la fulmo de lia turmentilo venos sur lin kun teruro.
25Схоче вийняти стрілу, а вона вийде з тїла — вийде, блисне крізь жовч його; страх смертний прийде на його!
26Nenia mallumo povos kaŝi liajn trezorojn; Lin konsumos fajro ne disblovata; Malbone estos al tiu, kiu restos en lia tendo.
26Вся темнота скрита в нутрі в його; його пожирати ме огонь, нїким не роздуваний; нещастє постигне й все те, що зістане в наметї його.
27La ĉielo malkovros liajn malbonagojn, Kaj la tero leviĝos kontraŭ lin.
27Небо відкриє провину його, й земля встане проти його.
28Malaperos la greno el lia domo, Disŝutita ĝi estos en la tago de Lia kolero.
28Щезне добуток дому його, все розпливеться в день гнїву його (Божого).
29Tia estas de Dio la sorto de homo malpia, Kaj la heredaĵo destinita por li de Dio.
29Се частка від Бога чоловікові беззаконному, й пай, визначений йому Вседержителем!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.