Job 20
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Tsophar de Naama prit la parole et dit:
1Озвався ж Зофар із Нааму та й каже:
2Mes pensées me forcent à répondre, Et mon agitation ne peut se contenir.
2Роздумування мої спонукують мене, відказати, й оце я поспішаю виявити їх:
3J’ai entendu des reproches qui m’outragent; Le souffle de mon intelligence donnera la réplique.
3Докір, осоромляючий мене, я вислухав, та дух розуму мого відповість за мене.
4Ne sais-tu pas que, de tout temps, Depuis que l’homme a été placé sur la terre,
4Чи ти не знаєш, що од віків, — з того часу, як постав чоловік на землї, —
5Le triomphe des méchants a été court, Et la joie de l’impie momentanée?
5Веселощі беззаконних коротко тревають, а радість потайного грішника хвилева?
6Quand il s’élèverait jusqu’aux cieux, Et que sa tête toucherait aux nues,
6Хоч би під небо зросла його велич, й голова його аж до хмар сягала, —
7Il périra pour toujours comme son ordure, Et ceux qui le voyaient diront: Où est-il?
7То він пропаде, як гній його, на віки; хто його бачив, питати ме: де він?
8Il s’envolera comme un songe, et on ne le trouvera plus; Il disparaîtra comme une vision nocturne;
8Зникне він, неначе сон, і не знайдуть його; нїби ночная мара, він щезне.
9L’œil qui le regardait ne le regardera plus, Le lieu qu’il habitait ne l’apercevra plus.
9Око, що вбачало його, не побачить його нїколи, й не взрить його вже більше місце його.
10Ses fils seront assaillis par les pauvres, Et ses mains restitueront ce qu’il a pris par violence.
10Дїти його будуть у старцїв ласки шукати, й руки його повернуть усе, в кого він що пограбив.
11La vigueur de la jeunesse, qui remplissait ses membres, Aura sa couche avec lui dans la poussière.
11Костї його ляжуть з ним у порох із усїма гріхами молодостї його.
12Le mal était doux à sa bouche, Il le cachait sous sa langue,
12Коли зло солодким буде йому в ротї його, й він держати ме його під язиком своїм,
13Il le savourait sans l’abandonner, Il le retenait au milieu de son palais;
13Берегти ме, й не викине, а хоронити ме його в устах своїх, —
14Mais sa nourriture se transformera dans ses entrailles, Elle deviendra dans son corps un venin d’aspic.
14То їжа та в його животї візьметься гадючою жовчю в йому.
15Il a englouti des richesses, il les vomira; Dieu les chassera de son ventre.
15Добро, що пожер, мусить він виблювати: Бог вирве все з живота його.
16Il a sucé du venin d’aspic, La langue de la vipère le tuera.
16Яд він гадючий всисає, так од гадюки й згине.
17Il ne reposera plus ses regards sur les ruisseaux, Sur les torrents, sur les fleuves de miel et de lait.
17Не бачити йому річок, рік текучих молоком та медом!
18Il rendra ce qu’il a gagné, et n’en profitera plus; Il restituera tout ce qu’il a pris, et n’en jouira plus.
18Верне все трудом набуте, проглинути не зможе; по мірі набутків його буде й заплата його, й він не натїшиться.
19Car il a opprimé, délaissé les pauvres, Il a ruiné des maisons et ne les a pas rétablies.
19Він бо тїснив, одправляв убогих; видирав домівки, що їх не будував;
20Son avidité n’a point connu de bornes; Mais il ne sauvera pas ce qu’il avait de plus cher.
20Не знало наситку черево його, й не щадив він нїчого в захланностї своїй.
21Rien n’échappait à sa voracité; Mais son bien-être ne durera pas.
21Нїчо не спаслося від прожорства його, зате ж і не вдержиться щасттє його.
22Au milieu de l’abondance il sera dans la détresse; La main de tous les misérables se lèvera sur lui.
22В повнотї достатків буде тїсно йому; всї руки покривдованих піднімуться на його.
23Et voici, pour lui remplir le ventre, Dieu enverra sur lui le feu de sa colère, Et le rassasiera par une pluie de traits.
23Коли буде в його чим наситити живіт свій, пошле Бог жар гнїву свого й спустить дощем болї в тїло його.
24S’il échappe aux armes de fer, L’arc d’airain le transpercera.
24Ухилиться він од зброї залїзної, — прошиє його лук мідяний.
25Il arrache de son corps le trait, Qui étincelle au sortir de ses entrailles, Et il est en proie aux terreurs de la mort.
25Схоче вийняти стрілу, а вона вийде з тїла — вийде, блисне крізь жовч його; страх смертний прийде на його!
26Toutes les calamités sont réservées à ses trésors; Il sera consumé par un feu que n’allumera point l’homme, Et ce qui restera dans sa tente en deviendra la pâture.
26Вся темнота скрита в нутрі в його; його пожирати ме огонь, нїким не роздуваний; нещастє постигне й все те, що зістане в наметї його.
27Les cieux dévoileront son iniquité, Et la terre s’élèvera contre lui.
27Небо відкриє провину його, й земля встане проти його.
28Les revenus de sa maison seront emportés, Ils disparaîtront au jour de la colère de Dieu.
28Щезне добуток дому його, все розпливеться в день гнїву його (Божого).
29Telle est la part que Dieu réserve au méchant, Tel est l’héritage que Dieu lui destine.
29Се частка від Бога чоловікові беззаконному, й пай, визначений йому Вседержителем!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.