Job 13
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Voici, mon œil a vu tout cela, Mon oreille l’a entendu et y a pris garde.
1От же все це вбачало око моє, чуло ухо моє й затямило собі.
2Ce que vous savez, je le sais aussi, Je ne vous suis point inférieur.
2Скілько ви знаєте, знаю й я, бо я не пущий за вас.
3Mais je veux parler au Tout-Puissant, Je veux plaider ma cause devant Dieu;
3Та я до Вседержителя рад би говорити, я з Богом бажав би розправляти.
4Car vous, vous n’imaginez que des faussetés, Vous êtes tous des médecins de néant.
4Ви ж тілько льжу куєте; всї ви лїкарі безварті.
5Que n’avez-vous gardé le silence? Vous auriez passé pour avoir de la sagesse.
5О, коли б ви мовчали! се була б ваша мудрість.
6Écoutez, je vous prie, ma défense, Et soyez attentifs à la réplique de mes lèvres.
6Слухайте ж мого осуду, й розважте відповідь із уст моїх:
7Direz-vous en faveur de Dieu ce qui est injuste, Et pour le soutenir alléguerez-vous des faussetés?
7Чи справдї належало вам задля Бога неправду сплїтати, й задля його льжу говорити?
8Voulez-vous avoir égard à sa personne? Voulez-vous plaider pour Dieu?
8Чи належало вам притворювятись перед ним і за Бога так змагатись?
9S’il vous sonde, vous approuvera-t-il? Ou le tromperez-vous comme on trompe un homme?
9А на добре ж воно вийде, коли він схоче вас вивідувати? Чи й його ви так само ошукаєте, як оманють чоловіка?
10Certainement il vous condamnera, Si vous n’agissez en secret que par égard pour sa personne.
10Грізно скарає він вас, хоч ви потайно й притворюєтесь.
11Sa majesté ne vous épouvantera-t-elle pas? Sa terreur ne tombera-t-elle pas sur vous?
11Чи вже ж велич його не страхає вас, і страх перед ним не нападає на вас?
12Vos sentences sont des sentences de cendre, Vos retranchements sont des retranchements de boue.
12Упомини ваші, як попіль, покрепи ваші — покрепи глиняні.
13Taisez-vous, laissez-moi, je veux parler! Il m’en arrivera ce qu’il pourra.
13Замовчіте передо мною, а я буду говорити, хоч би й що менї сталось.
14Pourquoi saisirais-je ma chair entre les dents? J’exposerai plutôt ma vie.
14Чого ж би менї торгати тїло моє зубами моїми, й до життя мого простягати руку мою?
15Voici, il me tuera; je n’ai rien à espérer; Mais devant lui je défendrai ma conduite.
15Ось, він убиває мене, та я не перестану надїятись; я бажаю лиш оборонити поступки мої перед лицем його.
16Cela même peut servir à mon salut, Car un impie n’ose paraître en sa présence.
16А се вже буде оправданнєм менї, бо ж підлестник чей же не явиться перед лицем у його!
17Écoutez, écoutez mes paroles, Prêtez l’oreille à ce que je vais dire.
17Вислухайте ж уважно слово моє й ясуваннє моє ушами вашими:
18Me voici prêt à plaider ma cause; Je sais que j’ai raison.
18Ось, я завів суд над справою: знаю, що вийду виправданим.
19Quelqu’un disputera-t-il contre moi? Alors je me tais, et je veux mourir.
19Хто зможе стати проти мене? Бо я борзо вмовкну й віддам дух.
20Seulement, accorde-moi deux choses Et je ne me cacherai pas loin de ta face:
20Тілько двох речей не чини (Боже) зо мною, а тодї я не ховати мусь від обличчя у тебе:
21Retire ta main de dessus moi, Et que tes terreurs ne me troublent plus.
21Одверни від мене руку твою, й страх перед тобою нехай не потрясає мене.
22Puis appelle, et je répondrai, Ou si je parle, réponds-moi!
22Тодї зви, а буду відповідати, або я говорити му, а ти відказуй менї.
23Quel est le nombre de mes iniquités et de mes péchés? Fais-moi connaître mes transgressions et mes péchés.
23Скілько ж у мене сказ і гріхів? Покажи менї проступок мій і гріх мій!
24Pourquoi caches-tu ton visage, Et me prends-tu pour ton ennemi?
24За що ти скриваєш лице (ласку) твоє, й за ворога маєш мене собі?
25Veux-tu frapper une feuille agitée? Veux-tu poursuivre une paille desséchée?
25Хочеш хиба стерти зірваний листочок, і за сухою соломинкою гнатись?
26Pourquoi m’infliger d’amères souffrances, Me punir pour des fautes de jeunesse?
26Пишеш бо засуд гіркий на мене й дописуєш менї гріхи з молодостї моєї;
27Pourquoi mettre mes pieds dans les ceps, Surveiller tous mes mouvements, Tracer une limite à mes pas,
27Ноги мої в кайдани куєш, і всї стежки мої назираєш, і ходиш слїдом ніг моїх.
28Quand mon corps tombe en pourriture, Comme un vêtement que dévore la teigne?
28Я ж, мов глина, розпадаюсь, як одежа, що її міль переїла.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.