Giobbe 13
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ecco, l'occhio mio ha vedute tutte queste cose , L'orecchio mio le ha udite, e le ha intese.
1От же все це вбачало око моє, чуло ухо моє й затямило собі.
2Quanto sapete voi, so anch'io; Io non son da men di voi.
2Скілько ви знаєте, знаю й я, бо я не пущий за вас.
3E pure io parlerò all'Onnipotente; Io avrò a grado di venire a ragione con lui.
3Та я до Вседержителя рад би говорити, я з Богом бажав би розправляти.
4Ma certo, quant'è a voi, voi siete rappezzatori di menzogna; Voi siete medici da nulla tutti quanti.
4Ви ж тілько льжу куєте; всї ви лїкарі безварті.
5Oh! vi taceste pur del tutto, Ciò vi sarebbe reputato in saviezza!
5О, коли б ви мовчали! се була б ваша мудрість.
6Deh! ascoltate la difesa della mia ragione, Ed attendete agli argomenti delle mie labbra.
6Слухайте ж мого осуду, й розважте відповідь із уст моїх:
7Convienvisi in favor di Dio parlar perversamente, E per rispetto suo parlar frodolentemente?
7Чи справдї належало вам задля Бога неправду сплїтати, й задля його льжу говорити?
8Convienvisi aver riguardo alla qualità sua? Convienvisi litigar per Iddio?
8Чи належало вам притворювятись перед ним і за Бога так змагатись?
9Sarebbe egli ben per voi ch'egli vi esaminasse? Gabberestelo voi come si gabba un uomo?
9А на добре ж воно вийде, коли він схоче вас вивідувати? Чи й його ви так само ошукаєте, як оманють чоловіка?
10Egli del certo vi arguirà, Se di nascosto avete riguardo alla qualità delle persone.
10Грізно скарає він вас, хоч ви потайно й притворюєтесь.
11La sua altezza non vi sgomenterà ella? Lo spavento di lui non vi caderà egli addosso?
11Чи вже ж велич його не страхає вас, і страх перед ним не нападає на вас?
12I vostri detti memorandi son simili a cenere; Ed i vostri sublimi ragionamenti a mucchi di fango.
12Упомини ваші, як попіль, покрепи ваші — покрепи глиняні.
13Tacetevi, e lasciatemi stare, ed io parlerò; E passimi addosso che che sia.
13Замовчіте передо мною, а я буду говорити, хоч би й що менї сталось.
14Perchè mi strappo io la carne co' denti, E perchè tengo l'anima mia nella palma della mia mano?
14Чого ж би менї торгати тїло моє зубами моїми, й до життя мого простягати руку мою?
15Ecco, uccidami egli pure; sì spererò in lui; Ma tuttavia difenderò le mie vie nel suo cospetto.
15Ось, він убиває мене, та я не перестану надїятись; я бажаю лиш оборонити поступки мої перед лицем його.
16Ed egli stesso mi sarà in salvazione; Perciocchè l'ipocrita non gli verrà davanti.
16А се вже буде оправданнєм менї, бо ж підлестник чей же не явиться перед лицем у його!
17Ascoltate attentamente il mio ragionamento; Ed entrivi negli orecchi la mia dichiarazione.
17Вислухайте ж уважно слово моє й ясуваннє моє ушами вашими:
18Ecco ora, quando io avrò esposta per ordine la mia ragione, Io so che sarò trovato giusto.
18Ось, я завів суд над справою: знаю, що вийду виправданим.
19Chi è colui che voglia litigar meco? Conciossiachè di presente mi tacerò, e spirerò.
19Хто зможе стати проти мене? Бо я борзо вмовкну й віддам дух.
20Sol non farmi due cose, Ed allora io non mi nasconderò dal tuo cospetto.
20Тілько двох речей не чини (Боже) зо мною, а тодї я не ховати мусь від обличчя у тебе:
21Allontana la tua mano d'addosso a me, E non mi spaventi il tuo terrore.
21Одверни від мене руку твою, й страх перед тобою нехай не потрясає мене.
22E poi chiama, ed io risponderò; Ovvero, io parlerò, e tu rispondimi.
22Тодї зви, а буду відповідати, або я говорити му, а ти відказуй менї.
23Quante iniquità e peccati ho io? Mostrami il mio misfatto, e il mio peccato.
23Скілько ж у мене сказ і гріхів? Покажи менї проступок мій і гріх мій!
24Perchè nascondi la tua faccia, E mi reputi tuo nemico?
24За що ти скриваєш лице (ласку) твоє, й за ворога маєш мене собі?
25Stritolerai tu una fronda sospinta? O perseguiterai tu della stoppia secca?
25Хочеш хиба стерти зірваний листочок, і за сухою соломинкою гнатись?
26Che tu mi sentenzii a pene amare, E mi faccia eredar l'iniquità della mia fanciullezza!
26Пишеш бо засуд гіркий на мене й дописуєш менї гріхи з молодостї моєї;
27E metta i miei piedi ne' ceppi, E spii tutti i miei sentieri, E stampi le tue pedate in su le radici de' miei piedi!
27Ноги мої в кайдани куєш, і всї стежки мої назираєш, і ходиш слїдом ніг моїх.
28Onde costui si disfa come del legno intarlato, Come un vestimento roso dalle tignuole.
28Я ж, мов глина, розпадаюсь, як одежа, що її міль переїла.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.