Giobbe 37
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Il cuor mi trema eziandio di questo, E si muove dal luogo suo.
1А від сього тремтить серце в менї й зрушилось із місця свого.
2Udite pure il suo tremendo tuono, E il mormorare ch' esce dalla sua bocca.
2Слухайте, слухайте грому; се голос, що виходить із уст його.
3Egli lo lancia sotto tutti i cieli, E la sua fiamma sopra le estremità della terra;
3По під усїм небом реве він, блиск його — на всю землю.
4Dopo la quale rugge il tuono; egli tuona con la voce della sua altezza, E non indugia quelle cose, dopo che la sua voce è stata udita.
4Ззаду його гуде голос; грімить він голосом величі своєї й не зʼупиняє його, коли голос його почуто.
5Iddio tuona maravigliosamente con la sua voce; Egli fa cose tanto grandi, che noi non possiam comprenderle.
5Гласом своїм грімить Бог предивно, творить дїла великі, нам недослїдимі.
6Perciocchè egli dice alla neve: Cadi in su la terra; E parimente al nembo della pioggia, al nembo delle sue forti piogge.
6Він каже снїгові: Окрий землю! Ливень і дощ в його волї.
7Egli rinchiude ogni uomo in casa, Come per riconoscer tutti i suoi lavoratori.
7Людям печатає руки, щоб усї взнали дїло його.
8E le fiere se n'entrano ne' lor nascondimenti, E dimorano ne' lor ricetti.
8Зьвір утїкає в свій сховок і держиться в своїх леговищах.
9La tempesta viene dall'Austro, E il freddo dal Settentrione.
9Буря приходить з полудня, з півночі ж — студень.
10Iddio, col suo soffio, produce il ghiaccio, E fa che le acque che si diffondevano diventano come di metallo.
10Від подиху Божого стає лід, і поверхність води стинається.
11Egli stanca eziandio le nuvole in adacquar la terra , E disperge le nubi con la sua luce.
11Вогкостю наповняє він хмяри, а облаки сиплють сьвітло його,
12Ed esse si rivolgono in molti giri, secondo gli ordini suoi Intorno a ciò che hanno a fare, Secondo tutto quello ch'egli comanda loro di fare In su la faccia del mondo, nella terra;
12І пускаються вони в напрямі намірів його, щоб виконати те, що він приказує їм, на поверхнї заселеної землї,
13Facendole venire, o per castigo, O per la sua terra, o per alcun beneficio.
13Він велить їм ійти або на скараннє, або на благословеннє, або на помилуваннє.
14Porgi l'orecchio a questo, o Giobbe; Fermati, e considera le maraviglie di Dio.
14Слухай же сього, Иове; стій і роздумуй чудні дїла Божі.
15Sai tu, come Iddio dispone di esse, E come egli fa risplender la luce della sua nuvola?
15Знаєш же, як він послугуєсь ними, та як із хмари сьвітло викликає?
16Intendi tu come le nuvole son bilanciate? Conosci tu le maraviglie di colui che è perfetto in ogni scienza?
16Розумієш же рівновагу хмар, се чудне дїло (Бога) найзвершеннїйшого в знаннї?
17Come i tuoi vestimenti son caldi, Quando egli acqueta l'Austro in su la terra?
17Як нагрівається одїж твоя, коли він спокійно дихне від полудня?
18Hai tu con lui distesi i cieli, I quali son sodi, come uno specchio di metallo?
18Або може то ти напинав з ним небеса, тверді, як дзеркало лите?
19Insegnaci ciò che noi gli diremo; Poichè , per cagione delle nostre tenebre, noi non possiam bene ordinare i nostri ragionamenti .
19Навчи нас, що сказати йому? Ми бо в тій темряві нїчого поняти не можем.
20Gli sarebbe egli rapportato quando io avessi parlato? Se vi fosse alcuno che ne parlasse, certo egli sarebbe abissato.
20Чи буде йому звіщено, що я говорю? Хиба ж сказав хто, що сказане доходить до його?
21Ecco pure gli uomini non possono riguardare il sole, Quando egli risplende nel cielo, Dopo che il vento è passato, e l'ha spazzato;
21Тепер не видко ясного сьвітла зпоза хмар, але повіє вітер, і проясниться.
22E che dal Settentrione è venuta la dorata serenità; Or Iddio ha intorno a sè una tremenda maestà.
22Сьвітла погода приходить із півночі, а кругом Бога страшна величність.
23Egli è l'Onnipotente, noi non possiam trovarlo; Egli è grande in forza, Ed in giudicio, ed in grandezza di giustizia; Egli non oppressa alcuno ;
23Вседержитель! Ми розумом дослїдити не можем його. Він великий силою, судом і повнотою правосуду. Він же нїкого й не пригнїтає.
24Perciò gli uomini lo temono; Alcun uomo, benchè savio di cuore, no 'l può vedere.
24То нехай впокоряються перед ним люде, й нехай дрожать перед ним усї, що в серцї мають себе за мудрих!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.