Job 37
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1At this also my heart trembleth, and is moved out of his place.
1А від сього тремтить серце в менї й зрушилось із місця свого.
2Hear attentively the noise of his voice, and the sound that goeth out of his mouth.
2Слухайте, слухайте грому; се голос, що виходить із уст його.
3He directeth it under the whole heaven, and his lightning unto the ends of the earth.
3По під усїм небом реве він, блиск його — на всю землю.
4After it a voice roareth: he thundereth with the voice of his excellency; and he will not stay them when his voice is heard.
4Ззаду його гуде голос; грімить він голосом величі своєї й не зʼупиняє його, коли голос його почуто.
5God thundereth marvellously with his voice; great things doeth he, which we cannot comprehend.
5Гласом своїм грімить Бог предивно, творить дїла великі, нам недослїдимі.
6For he saith to the snow, Be thou on the earth; likewise to the small rain, and to the great rain of his strength.
6Він каже снїгові: Окрий землю! Ливень і дощ в його волї.
7He sealeth up the hand of every man; that all men may know his work.
7Людям печатає руки, щоб усї взнали дїло його.
8Then the beasts go into dens, and remain in their places.
8Зьвір утїкає в свій сховок і держиться в своїх леговищах.
9Out of the south cometh the whirlwind: and cold out of the north.
9Буря приходить з полудня, з півночі ж — студень.
10By the breath of God frost is given: and the breadth of the waters is straitened.
10Від подиху Божого стає лід, і поверхність води стинається.
11Also by watering he wearieth the thick cloud: he scattereth his bright cloud:
11Вогкостю наповняє він хмяри, а облаки сиплють сьвітло його,
12And it is turned round about by his counsels: that they may do whatsoever he commandeth them upon the face of the world in the earth.
12І пускаються вони в напрямі намірів його, щоб виконати те, що він приказує їм, на поверхнї заселеної землї,
13He causeth it to come, whether for correction, or for his land, or for mercy.
13Він велить їм ійти або на скараннє, або на благословеннє, або на помилуваннє.
14Hearken unto this, O Job: stand still, and consider the wondrous works of God.
14Слухай же сього, Иове; стій і роздумуй чудні дїла Божі.
15Dost thou know when God disposed them, and caused the light of his cloud to shine?
15Знаєш же, як він послугуєсь ними, та як із хмари сьвітло викликає?
16Dost thou know the balancings of the clouds, the wondrous works of him which is perfect in knowledge?
16Розумієш же рівновагу хмар, се чудне дїло (Бога) найзвершеннїйшого в знаннї?
17How thy garments are warm, when he quieteth the earth by the south wind ?
17Як нагрівається одїж твоя, коли він спокійно дихне від полудня?
18Hast thou with him spread out the sky, which is strong, and as a molten looking glass?
18Або може то ти напинав з ним небеса, тверді, як дзеркало лите?
19Teach us what we shall say unto him; for we cannot order our speech by reason of darkness.
19Навчи нас, що сказати йому? Ми бо в тій темряві нїчого поняти не можем.
20Shall it be told him that I speak? if a man speak, surely he shall be swallowed up.
20Чи буде йому звіщено, що я говорю? Хиба ж сказав хто, що сказане доходить до його?
21And now men see not the bright light which is in the clouds: but the wind passeth, and cleanseth them.
21Тепер не видко ясного сьвітла зпоза хмар, але повіє вітер, і проясниться.
22Fair weather cometh out of the north: with God is terrible majesty.
22Сьвітла погода приходить із півночі, а кругом Бога страшна величність.
23Touching the Almighty, we cannot find him out: he is excellent in power, and in judgment, and in plenty of justice: he will not afflict.
23Вседержитель! Ми розумом дослїдити не можем його. Він великий силою, судом і повнотою правосуду. Він же нїкого й не пригнїтає.
24Men do therefore fear him: he respecteth not any that are wise of heart.
24То нехай впокоряються перед ним люде, й нехай дрожать перед ним усї, що в серцї мають себе за мудрих!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.