Job 42
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then Job answered the LORD , and said,
1І озвався Йов і сказав:
2I know that thou canst do every thing , and that no thought can be withholden from thee.
2Знаю, що ти все можеш, і що наміри твої годї зʼупинити.
3Who is he that hideth counsel without knowledge? therefore have I uttered that I understood not; things too wonderful for me, which I knew not.
3Та й кому б то затемнити твій провид, коли самий нїчого не розуміє? Так, — я говорив об тім, чого не розумів, про речі чудні, менї незнані.
4Hear, I beseech thee, and I will speak: I will demand of thee, and declare thou unto me.
4Слухай же й я буду говорити, а про що буду питати в тебе, навчи мене.
5I have heard of thee by the hearing of the ear: but now mine eye seeth thee.
5Я чув ухом казане про тебе, а тепер мої очі бачать тебе;
6Wherefore I abhor myself , and repent in dust and ashes.
6Тим то я зрекаюсь слова мого та каюсь в поросі й попелї.
7¶ And it was so , that after the LORD had spoken these words unto Job, the LORD said to Eliphaz the Temanite, My wrath is kindled against thee, and against thy two friends: for ye have not spoken of me the thing that is right, as my servant Job hath .
7Перемовившись із Йовом сими словами, сказав Господь до Елифаза з Теману: Запалав я гнївом проти тебе й проти друзїв твоїх, бо не говорили ви про мене по правдї, так як слуга мій Йов.
8Therefore take unto you now seven bullocks and seven rams, and go to my servant Job, and offer up for yourselves a burnt offering; and my servant Job shall pray for you: for him will I accept: lest I deal with you after your folly, in that ye have not spoken of me the thing which is right, like my servant Job.
8Оце ж возьміть із собою семеро назимків та семеро баранів та йдїте до раба мого Йова, й принесїте за себе жертву; й нехай слуга мій Йов помолиться за вас, бо тільки його лице я прийму, щоб не відкинути вас за те, що ви не так праведно говорили про мене, як раб мій Йов.
9So Eliphaz the Temanite and Bildad the Shuhite and Zophar the Naamathite went, and did according as the LORD commanded them: the LORD also accepted Job.
9І пійшли Елифаз Теманський, Билдад Савхеаський і Софар Наамський, і вчинили, що заповідав їм Господь, і приняв Господь ласкаво лице Йовове.
10And the LORD turned the captivity of Job, when he prayed for his friends: also the LORD gave Job twice as much as he had before.
10І вернув Господь Йовові втрату, як він помолився за свої друзі, й дав Господь Йовові удвоє тілько, як мав уперед.
11Then came there unto him all his brethren, and all his sisters, and all they that had been of his acquaintance before, and did eat bread with him in his house: and they bemoaned him, and comforted him over all the evil that the LORD had brought upon him: every man also gave him a piece of money, and every one an earring of gold.
11Тодї поприходили до його всї брати його й усї сестри його й всї давні знаємі його, й їли хлїб із ним у його в домівцї; виявлювали йому свої жалощі й розважали його про все нещастє, яке допустив був на його Господь. І подарував йому кожен зміж їх кеситу й золоту каблучку.
12So the LORD blessed the latter end of Job more than his beginning: for he had fourteen thousand sheep, and six thousand camels, and a thousand yoke of oxen, and a thousand she asses.
12І благословив Бог дальше життє Йовове більш нїж давнїйше; і було в його чотирнайцять тисячей овець, шість тисячей верблюдів, тисяча ярем волів і тисяча ослиць.
13He had also seven sons and three daughters.
13І родилось йому сїм синів і трі дочки.
14And he called the name of the first, Jemima; and the name of the second, Kezia; and the name of the third, Keren-happuch.
14Одну назвав він Емима (сьвітла), другу Кассія (пахуща), третю Керен-гаппух (краска).
15And in all the land were no women found so fair as the daughters of Job: and their father gave them inheritance among their brethren.
15І не було по всїй країнї таких уродливих женщин, як Йовові дочки. І дав їм панотець їх наслїддє проміж їх братами.
16After this lived Job an hundred and forty years, and saw his sons, and his sons’ sons, even four generations.
16І жив Йов ще сто й сорок років, і бачив чотирі роди своїх дїтей й дїти дїтей своїх.
17So Job died, being old and full of days.
17І вмер Йов старим, нажившись на сьвітї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.