Job 6
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1But Job answered and said,
1І відказав Йов і промовив:
2Oh that my grief were throughly weighed, and my calamity laid in the balances together!
2О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!
3For now it would be heavier than the sand of the sea: therefore my words are swallowed up.
3Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.
4For the arrows of the Almighty are within me, the poison whereof drinketh up my spirit: the terrors of God do set themselves in array against me.
4Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.
5Doth the wild ass bray when he hath grass? or loweth the ox over his fodder?
5Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?
6Can that which is unsavoury be eaten without salt? or is there any taste in the white of an egg?
6Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?
7The things that my soul refused to touch are as my sorrowful meat.
7(тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.
8Oh that I might have my request; and that God would grant me the thing that I long for!
8О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!
9Even that it would please God to destroy me; that he would let loose his hand, and cut me off!
9О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!
10Then should I yet have comfort; yea, I would harden myself in sorrow: let him not spare; for I have not concealed the words of the Holy One.
10Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.
11What is my strength, that I should hope? and what is mine end, that I should prolong my life?
11Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?
12Is my strength the strength of stones? or is my flesh of brass?
12Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?
13Is not my help in me? and is wisdom driven quite from me?
13Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?
14To him that is afflicted pity should be shewed from his friend; but he forsaketh the fear of the Almighty.
14До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.
15My brethren have dealt deceitfully as a brook, and as the stream of brooks they pass away;
15Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,
16Which are blackish by reason of the ice, and wherein the snow is hid:
16Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.
17What time they wax warm, they vanish: when it is hot, they are consumed out of their place.
17Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.
18The paths of their way are turned aside; they go to nothing, and perish.
18Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;
19The troops of Tema looked, the companies of Sheba waited for them.
19Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,
20They were confounded because they had hoped; they came thither, and were ashamed.
20Та стають заведені в надїї своїй: приходять туди, та румянїють від стиду.
21For now ye are nothing; ye see my casting down, and are afraid.
21Так і ви тепер — нїчо: побачили страшне та й полякались.
22Did I say, Bring unto me? or, Give a reward for me of your substance?
22Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;
23Or, Deliver me from the enemy’s hand? or, Redeem me from the hand of the mighty?
23І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?
24Teach me, and I will hold my tongue: and cause me to understand wherein I have erred.
24Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.
25How forcible are right words! but what doth your arguing reprove?
25Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?
26Do ye imagine to reprove words, and the speeches of one that is desperate, which are as wind?
26Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!
27Yea, ye overwhelm the fatherless, and ye dig a pit for your friend.
27Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!
28Now therefore be content, look upon me; for it is evident unto you if I lie.
28Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
29Return, I pray you, let it not be iniquity; yea, return again, my righteousness is in it.
29Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, — правда у мене!
30Is there iniquity in my tongue? cannot my taste discern perverse things?
30Чи є на язицї в мене неправда? Чи вже ж піднебіннє моє не може досмакуватись гіркого?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.