Jó 6
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Então Jó respondeu:
1І відказав Йов і промовив:
2“Ah, se a minha angústia fosse pesada, e toda a minha calamidade colocada na balança!
2О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!
3Pois agora seria mais pesada do que a areia dos mares; por isso as minhas palavras foram precipitadas.
3Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.
4Pois as flechas do Todo-Poderoso estão em mim. O meu espírito bebe o seu veneno. Os terrores de Deus se alinham contra mim.
4Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.
5Por acaso o jumento selvagem zurra quando tem capim? Ou o boi muge sobre a sua forragem?
5Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?
6Pode o que não tem sabor ser comido sem sal? Ou há algum gosto na clara do ovo?
6Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?
7A minha alma se recusa a tocá-los. Eles são para mim como comida repugnante.
7(тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.
8“Ah, se eu pudesse ter o meu pedido atendido, que Deus me concedesse aquilo que eu tanto desejo;
8О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!
9que fosse do agrado de Deus me esmagar; que ele soltasse a sua mão e me eliminasse!
9О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!
10Que isso ainda seja a minha consolação, sim, que eu exulte na dor que não poupa, de que não neguei as palavras do Santo.
10Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.
11Qual é a minha força, para que eu espere? Qual é o meu fim, para que eu seja paciente?
11Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?
12É a minha força a força das pedras? Ou é a minha carne de bronze?
12Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?
13Não é verdade que não há ajuda em mim, e que a sabedoria foi afastada de mim?
13Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?
14“Àquele que está prestes a desfalecer, o seu amigo deveria mostrar bondade; mesmo àquele que abandona o temor do Todo-Poderoso.
14До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.
15Meus irmãos agiram de forma enganosa como um riacho, como o leito dos riachos que desaparecem;
15Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,
16que ficam escuros por causa do gelo, nos quais a neve se esconde.
16Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.
17Na estação seca, eles desaparecem. Quando faz calor, eles são consumidos do seu lugar.
17Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.
18As caravanas que viajam ao lado deles se desviam. Elas sobem para o deserto, e perecem.
18Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;
19As caravanas de Tema olharam. As companhias de Sabá esperaram por eles.
19Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,
20Ficaram angustiados porque estavam confiantes. Chegaram lá, e ficaram confundidos.
20Та стають заведені в надїї своїй: приходять туди, та румянїють від стиду.
21Pois agora vocês não são nada. Vocês veem um terror, e ficam com medo.
21Так і ви тепер — нїчо: побачили страшне та й полякались.
22Por acaso eu disse alguma vez: ‘Deem-me algo’? ou: ‘Ofereçam-me um presente dos seus bens’?
22Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;
23ou: ‘Livrem-me da mão do adversário’? ou: ‘Resgatem-me da mão dos opressores’?
23І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?
24“Ensinem-me, e eu me calarei. Façam-me entender o meu erro.
24Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.
25Como são fortes as palavras de retidão! Mas a repreensão de vocês, o que ela repreende?
25Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?
26Vocês pretendem repreender palavras, sendo que os discursos de um desesperado são como o vento?
26Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!
27Sim, vocês até lançariam sortes sobre o órfão, e fariam comércio do seu amigo.
27Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!
28Agora, portanto, por favor, olhem para mim, pois certamente não mentirei na face de vocês.
28Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
29Por favor, voltem atrás. Que não haja injustiça. Sim, voltem novamente. A minha causa é justa.
29Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, — правда у мене!
30Há injustiça na minha língua? Não pode o meu paladar discernir coisas más?
30Чи є на язицї в мене неправда? Чи вже ж піднебіннє моє не може досмакуватись гіркого?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.