Jó 9
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Então Jó respondeu:
1І відповів Йов і сказав:
2“Verdadeiramente eu sei que é assim, mas como pode o homem ser justo diante de Deus?
2Правда! я знаю, що так; але як оправдаєсь чоловік перед Богом?
3Se ele quiser contender com ele, não poderá responder-lhe uma vez em mil.
3А хоч би схотїв стати з ним на прю, то з тисячі й на одно не зʼумів би одказати.
4Deus é sábio de coração e poderoso em força. Quem se endureceu contra ele e prosperou?
4Він серцем премудрий і великий силою; хто проти його вставав та й бував зʼупокоєн?
5Ele remove os montes, e eles não sabem disso, quando os transtorna em sua ira.
5Він переносить гори й не пізнають їх; він перевертає їх в гнїву свойму;
6Ele sacode a terra do seu lugar. Suas colunas tremem.
6Він рушає землю з її місця, і стовпи її колихаються;
7Ele dá ordens ao sol, e ele não nasce; e sela as estrelas.
7Скаже сонцеві, — і не зійде, й на звізди печать покладає.
8Ele sozinho estende os céus, e pisa sobre as ondas do mar.
8Він самий напинає небеса й ходить по валах морських.
9Ele faz a Ursa, o Órion e as Plêiades, e as recâmaras do sul.
9Він і Ведмедя саздав, Орийон і Плеяди, й зорі скриті на полуднї;
10Ele faz coisas grandes e insondáveis; sim, coisas maravilhosas sem número.
10Творить великі дива, недовідні, безлїчні.
11Eis que ele passa por mim, e eu não o vejo. Ele também segue adiante, mas eu não o percebo.
11Ось, він перейде попри мене, й не побачу його; промайне, й не замічу його.
12Eis que ele arrebata. Quem pode impedi-lo? Quem lhe perguntará: 'O que você está fazendo?'
12Візьме, та хто заборонить йому? Хто скаже йому: що се ти робиш?
13“Deus não retirará a sua ira. Os ajudantes de Raabe se curvam debaixo dele.
13Коли Бог не одверне гнїву свого, впадуть перед ним володарі горді;
14Quanto menos eu lhe responderei, e escolherei minhas palavras para argumentar com ele?
14Як же менї відказувати йому та прибірати слова проти його?
15Ainda que eu fosse justo, não lhe responderia. Eu faria súplicas ao meu juiz.
15Хоч би я й прав був, озиватись не буду, а вмоляти му суддю мого.
16Se eu tivesse clamado, e ele me tivesse respondido, ainda assim eu não acreditaria que ele deu ouvidos à minha voz.
16Як би я покликнув, а він відповів менї, то я не поняв би віри, що мій голос вислухав той,
17Pois ele me esmaga com uma tempestade, e multiplica as minhas feridas sem causa.
17Що в хуртовинї мене поражає, й без вини мої рани намножує,
18Ele não me permite recuperar o fôlego, mas me enche de amargura.
18Та не дає менї спокійно й відотхнути, а без міри годує мене горем.
19Se é uma questão de força, eis que ele é poderoso! Se é de justiça, 'Quem', diz ele, 'me intimará?'
19Коли питати про силу, то він один могучий; коли же про суд, та хто зведе мене з ним?
20Ainda que eu seja justo, minha própria boca me condenará. Ainda que eu seja irrepreensível, ela me provará perverso.
20Буду я оправдуватись, то самі мої уста обвинуватять мене; як я безвинний, то він вину в менї знайде.
21Eu sou irrepreensível. Não me importo comigo mesmo. Eu desprezo a minha vida.
21Так! я не винен; байдуже менї жити; нїзащо менї життє.
22“É tudo a mesma coisa. Por isso eu digo que ele destrói o irrepreensível e o ímpio.
22Все одно; тим то й сказав я, що він (як схоче) губить безвинного й беззаконного.
23Se o flagelo mata de repente, ele zombará da provação dos inocentes.
23Як того вбиває одразу бичем, то з муки невинних сміється.
24A terra é entregue nas mãos dos ímpios. Ele cobre o rosto dos seus juízes. Se não é ele, então quem é?
24Земля оддана в руки безбожникам; він слїпить очі суддям її. А коли не він, то хто ж инший?
25“Agora os meus dias são mais velozes do que um corredor. Eles fogem. Eles não veem o bem.
25Днї мої хутші од гонця, — мчаться, не бачивши долї;
26Eles se foram como os navios velozes, como a águia que mergulha sobre a presa.
26Мчаться, мов човни легкі, мов орел, що кидаєсь на здобич.
27Se eu disser: 'Esquecerei a minha queixa, deixarei o meu rosto triste e me alegrarei',
27Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце,
28tenho medo de todas as minhas dores. Eu sei que você não me considerará inocente.
28То знов муки мої лякають мене, знаю бо, що не признаєш мене безвинним;
29Eu serei condenado. Por que então eu trabalho em vão?
29А скоро я винуватий, так чого надармо й силкуватись?
30Se eu me lavar com neve, e purificar as minhas mãos com sabão,
30Хоч би я й снїгом обмивсь і найчистїйше очистив руки мої,
31ainda assim você me mergulhará no fosso. Minhas próprias roupas me abominarão.
31То й тодї ти трутиш мене в багно, та й одежа моя буде мною гидитись.
32Pois ele não é homem, como eu sou, para que eu lhe responda, para que compareçamos juntos em juízo.
32Він бо не людина, як я, щоб я міг одповідати йому й йти вкупі з ним на суд!
33Não há árbitro entre nós, que possa colocar a sua mão sobre nós dois.
33І проміж нас нїякий посередник не стане, щоб положив руку на нас обох.
34Que ele tire a sua vara de sobre mim. Que o seu terror não me assuste;
34Нехай же відверне він від мене бича свого, й страх його нехай не лякає мене, —
35então eu falaria, e não o temeria, pois não sou assim em mim mesmo.
35А тодї я говорити му й не збоюсь його, бо я сам собою не такий.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.