Jó 32
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Então estes três homens pararam de responder a Jó, porque ele era justo aos seus próprios olhos.
1Як же ті трі мужі вже не відказували Йовові, тим що він себе мав за праведного,
2Então acendeu-se a ira de Eliú, filho de Baraquel, o buzita, da família de Rão, contra Jó. Sua ira se acendeu porque ele justificava a si mesmo em vez de a Deus.
2Тодї запалав гнївом Еліуй Барахиїленко, з Бузу, з роду Рамового; а запалав гнїв його на Йова за те, що виправдував себе більш, анїж Бога;
3Também a sua ira se acendeu contra os seus três amigos, porque não tinham encontrado resposta, e mesmo assim haviam condenado Jó.
3А на трьох другів його досадував за те, що не знайшли влучної відповідї, а тільки винуватили Йова.
4Ora, Eliú tinha esperado para falar a Jó, porque eles eram mais velhos do que ele.
4Еліуй же ждав, покіль Йов говорив, бо ті були старші його віком.
5Quando Eliú viu que não havia resposta na boca destes três homens, a sua ira se acendeu.
5Як же побачив Еліуй, що уста тих трьох мужів не вміли більш відказувати, то й запалав гнївом.
6Eliú, filho de Baraquel, o buzita, respondeu: “Eu sou jovem, e vocês são muito velhos. Por isso me contive, e não ousei mostrar a vocês a minha opinião.
6От і озвавсь Еліуй Барахиїленко з Бузу так: Я молодий, а ви вже старцї: я боявсь висказувати мою думку.
7Eu disse: ‘Os dias devem falar, e a multidão dos anos deve ensinar a sabedoria.’
7Я собі думав: Нехай говорять днї, і многі лїта навчають мудростї.
8Mas há um espírito no homem, e o Espírito do Todo-Poderoso lhes dá entendimento.
8Але дух у чоловіцї та вдохновеннє від Вседержителя дають йому розум.
9Não são os grandes que são sábios, nem os idosos que entendem a justiça.
9Не самі ж тільки многолїтні розумні, та й не самі старцї знають правду.
10Portanto eu disse: ‘Escutem-me; eu também mostrarei a minha opinião.’
10От чому я говорю. Тим то вислухайте мене, виповім і я те, що знаю.
11“Eis que esperei pelas palavras de vocês, e ouvi os seus raciocínios, enquanto vocês buscavam o que dizer.
11Ось, я вижидав, що ви казати мете, — вслуховавсь у ваші розсуджування, докіль ви придумували, що б сказати.
12Sim, dei a vocês a minha total atenção, mas não houve quem convencesse a Jó, ou quem respondesse às suas palavras, entre vocês.
12Пильно дивився на вас, та ось нї один із вас не спромігся доказати провину Йову, ба вже й перестали відповідати на слова його.
13Cuidado para que não digam: ‘Encontramos a sabedoria. Deus pode refutá-lo, não o homem;’
13Не говоріте: ми знайшли мудрість у йому, й хиба Бог опрокине його, а не чоловік.
14pois ele não dirigiu as suas palavras contra mim; tampouco eu lhe responderei com os discursos de vocês.
14От же, коли б він обертав слова свої до мене, я б не по вашому вмів на його річ відказати.
15“Eles estão pasmos. Não respondem mais. Não têm mais uma palavra a dizer.
15Полякались, мовчять, перестали говорити.
16Devo eu esperar, porque eles não falam, porque ficam parados, e não respondem mais?
16А коли я жду, а вони не говорять, зʼупинились і вже не відказують,
17Eu também responderei a minha parte, e eu também mostrarei a minha opinião.
17То я відкажу й виявлю мою думку.
18Pois estou cheio de palavras. O espírito dentro de mim me constrange.
18Повен я слова, й дух мій в менї розпирає мене.
19Eis que o meu peito é como o vinho que não tem respiradouro; como odres novos, está prestes a rebentar.
19Справдї, нутро моє, як молоде вино в зачиненій посудинї: воно готове розпукнутись, неначе міх новий.
20Falarei, para que eu encontre alívio. Abrirei os meus lábios e responderei.
20Виговорюсь; стане менї легче; відчиню уста мої й відкажу.
21Que eu não faça acepção de pessoas, nem darei títulos lisonjeiros a homem algum.
21Не дивити мусь на лице чоловіка й нїякому чоловікові лестити не буду,
22Pois eu não sei dar títulos lisonjeiros, do contrário, o meu Criador em breve me levaria.
22Лестити бо я не вмію, нехай би й зараз убив мене Творець мій!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.