Jób 32
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A když přestali ti tři muži odpovídati Jobovi, proto že se spravedlivý sobě zdál,
1Як же ті трі мужі вже не відказували Йовові, тим що він себе мав за праведного,
2Tedy rozpáliv se hněvem Elihu, syn Barachele Buzitského z rodu Syrského, na Joba, rozhněval se, proto že spravedlivější pravil býti duši svou nad Boha.
2Тодї запалав гнївом Еліуй Барахиїленко, з Бузу, з роду Рамового; а запалав гнїв його на Йова за те, що виправдував себе більш, анїж Бога;
3Ano i na ty tři z přátel jeho roznítil se hněv jeho, proto že nenalézajíce odpovědi, však potupovali Joba.
3А на трьох другів його досадував за те, що не знайшли влучної відповідї, а тільки винуватили Йова.
4Nebo Elihu očekával na Joba a na ně s řečí, proto že starší byli věkem než on.
4Еліуй же ждав, покіль Йов говорив, бо ті були старші його віком.
5Ale vida Elihu, že nebylo žádné odpovědi v ústech těch tří mužů, zažhl se v hněvě svém.
5Як же побачив Еліуй, що уста тих трьох мужів не вміли більш відказувати, то й запалав гнївом.
6I mluvil Elihu syn Barachele Buzitského, řka: Já jsem nejmladší, vy pak jste starci, pročež ostýchaje se, nesměl jsem vám oznámiti zdání svého.
6От і озвавсь Еліуй Барахиїленко з Бузу так: Я молодий, а ви вже старцї: я боявсь висказувати мою думку.
7Myslil jsem: Staří mluviti budou, a mnoho let mající v známost uvedou moudrost.
7Я собі думав: Нехай говорять днї, і многі лїта навчають мудростї.
8Ale vidím, že Duch Boží v člověku a nadšení Všemohoucího činí lidi rozumné.
8Але дух у чоловіцї та вдохновеннє від Вседержителя дають йому розум.
9Slavní ne vždycky jsou moudří, aniž starci vždycky rozumějí soudu.
9Не самі ж тільки многолїтні розумні, та й не самі старцї знають правду.
10A protož pravím: Poslouchejte mne, oznámím i já také zdání své.
10От чому я говорю. Тим то вислухайте мене, виповім і я те, що знаю.
11Aj, očekával jsem na slova vaše, poslouchal jsem důvodů vašich dotud, dokudž jste vyhledávali řeči,
11Ось, я вижидав, що ви казати мете, — вслуховавсь у ваші розсуджування, докіль ви придумували, що б сказати.
12A bedlivě vás soudě, spatřil jsem, že žádného není, kdo by Joba přemohl, není z vás žádného, ješto by odpovídal řečem jeho.
12Пильно дивився на вас, та ось нї один із вас не спромігся доказати провину Йову, ба вже й перестали відповідати на слова його.
13Ale díte snad: Nalezli jsme moudrost, Bůh silný stihá jej, ne člověk.
13Не говоріте: ми знайшли мудрість у йому, й хиба Бог опрокине його, а не чоловік.
14Odpovím: Ač Job neobracel proti mně řeči, a však slovy vašimi nebudu jemu odpovídati.
14От же, коли б він обертав слова свої до мене, я б не по вашому вмів на його річ відказати.
15Bojí se, neodpovídají více, zavrhli od sebe slova.
15Полякались, мовчять, перестали говорити.
16Èekal jsem zajisté, však poněvadž nemluví, ale mlčí, a neodpovídají více,
16А коли я жду, а вони не говорять, зʼупинились і вже не відказують,
17Odpovím i já také za sebe, oznámím zdání své i já.
17То я відкажу й виявлю мою думку.
18Nebo pln jsem řečí, těsno ve mně duchu života mého.
18Повен я слова, й дух мій в менї розпирає мене.
19Aj, břicho mé jest jako mest nemající průduchu, jako sudové noví rozpuklo by se.
19Справдї, нутро моє, як молоде вино в зачиненій посудинї: воно готове розпукнутись, неначе міх новий.
20Mluviti budu, a vydchnu sobě, otevru rty své, a odpovídati budu.
20Виговорюсь; стане менї легче; відчиню уста мої й відкажу.
21Nebuduť pak šetřiti osoby žádného, a k člověku bez proměňování jména mluviti budu.
21Не дивити мусь на лице чоловіка й нїякому чоловікові лестити не буду,
22Nebo neumím jmen proměňovati, nebo tudíž by mne zachvátil stvořitel můj.
22Лестити бо я не вмію, нехай би й зараз убив мене Творець мій!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.