Jób 22
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A odpovídaje Elifaz Temanský, řekl:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2Zdaliž Bohu silnému co prospěšný býti může člověk, když sobě nejmoudřeji počíná?
2Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.
3Zdaliž se kochá Všemohoucí v tom, že ty se ospravedlňuješ? Aneb má-liž zisk, když bys dokonalé ukázal býti cesty své?
3Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?
4Zdali, že by se tebe bál, tresce tě, mstě nad tebou?
4Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
5Zdali zlost tvá není mnohá? Anobrž není konce nepravostem tvým.
5Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
6Nebo jsi brával základ od bratří svých bez příčiny, a roucha z nahých jsi svláčel.
6Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.
7Vody ustalému jsi nepodal, a hladovitému zbraňovals chleba.
7Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;
8Ale muži boháči přál jsi země, tak aby ten, jehož osoba vzácná, v ní seděl.
8Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
9Vdovy pak pouštěl jsi prázdné, ačkoli ramena sirotků potřína byla.
9Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
10A protož obkličuji tě osídla, a děsí tě strach nenadálý,
10За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
11Aneb tma, abys neviděl, anobrž rozvodnění přikrývá tě.
11Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
12Říkáš: Zdaž Bůh není na výsosti nebeské? Ano shlédni vrch hvězd, jak jsou vysoké.
12Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!
13Protož pravíš: Jak by věděl Bůh silný? Skrze mrákotu-liž by soudil?
13Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмарі розсудить?
14Oblakové jsou skrýše jeho, tak že nevidí; nebo okršlek nebeský obchází.
14Хмарі — завіса його; ходить по небу, не бачить.
15Šetříš-liž stezky věku předešlého, kterouž kráčeli lidé marní?
15Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
16Kteříž vypléněni jsou před časem, potok vylit jest na základ jejich.
16Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?
17Kteříž říkali Bohu silnému: Odejdi od nás. Což by tedy jim učiniti měl Všemohoucí?
17Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?
18On zajisté domy jejich naplnil dobrými věcmi, (ale rada bezbožných vzdálena jest ode mne).
18Бо він сповняв доми їх добром. — Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! —
19Což vidouce spravedliví, veselí se, a nevinný posmívá se jim,
19Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
20Zvlášť když není vypléněno jmění naše, ostatky pak jejich sežral oheň.
20Злюки ті — наче б вигублені вже, а нащадки їх — так, як би вже пожер огонь!
21Přivykejž medle s ním choditi, a pokojněji se míti, skrze to přijde tobě všecko dobré.
21Зблизись же до його — мир тобі буде; з того вийде добро тобі.
22Přijmi, prosím, z úst jeho zákon, a slož řeči jeho v srdci svém.
22Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.
23Navrátíš-li se k Všemohoucímu, vzdělán budeš, a vzdálíš-li nepravost od stanů svých,
23Як вернешся до Вседержителя твого, — станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, —
24Tedy nakladeš na zemi zlata, a místo kamení potočního zlata z Ofir.
24Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм — золото Офирське.
25Nebo bude Všemohoucí nejčistším zlatem tvým, a stříbrem i silou tvou.
25І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;
26A tehdáž v Všemohoucím kochati se budeš, a pozdvihna k Bohu tváři své,
26Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.
27Pokorně modliti se budeš jemu, a vyslyší tě; pročež sliby své plniti budeš.
27Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.
28Nebo cožkoli začneš, budeť se dařiti, anobrž na cestách tvých svítiti bude světlo.
28Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.
29Když jiní sníženi budou, tedy díš: Jáť jsem povýšen. Nebo toho, kdož jest očí ponížených, Bůh spasena učiní.
29А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;
30Vysvobodí i toho, kterýž není bez viny, vysvobodí, pravím, čistotou rukou tvých.
30Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.