Job 22
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Respondens autem Eliphaz Themanites, dixit:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2[Numquid Deo potest comparari homo, etiam cum perfectæ fuerit scientiæ?
2Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.
3Quid prodest Deo, si justus fueris? aut quid ei confers, si immaculata fuerit via tua?
3Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?
4Numquid timens arguet te, et veniet tecum in judicium,
4Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
5et non propter malitiam tuam plurimam, et infinitas iniquitates tuas?
5Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
6Abstulisti enim pignus fratrum tuorum sine causa, et nudos spoliasti vestibus.
6Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.
7Aquam lasso non dedisti, et esurienti subtraxisti panem.
7Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;
8In fortitudine brachii tui possidebas terram, et potentissimus obtinebas eam.
8Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
9Viduas dimisisti vacuas, et lacertos pupillorum comminuisti.
9Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
10Propterea circumdatus es laqueis, et conturbat te formido subita.
10За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
11Et putabas te tenebras non visurum, et impetu aquarum inundantium non oppressum iri?
11Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
12an non cogitas quod Deus excelsior cælo sit, et super stellarum verticem sublimetur?
12Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!
13Et dicis: Quid enim novit Deus? et quasi per caliginem judicat.
13Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмарі розсудить?
14Nubes latibulum ejus, nec nostra considerat, et circa cardines cæli perambulat.
14Хмарі — завіса його; ходить по небу, не бачить.
15Numquid semitam sæculorum custodire cupis, quam calcaverunt viri iniqui,
15Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
16qui sublati sunt ante tempus suum, et fluvius subvertit fundamentum eorum?
16Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?
17Qui dicebant Deo: Recede a nobis: et quasi nihil posset facere Omnipotens, æstimabant eum,
17Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?
18cum ille implesset domos eorum bonis: quorum sententia procul sit a me.
18Бо він сповняв доми їх добром. — Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! —
19Videbunt justi, et lætabuntur, et innocens subsannabit eos:
19Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
20nonne succisa est erectio eorum? et reliquias eorum devoravit ignis?
20Злюки ті — наче б вигублені вже, а нащадки їх — так, як би вже пожер огонь!
21Acquiesce igitur ei, et habeto pacem, et per hæc habebis fructus optimos.
21Зблизись же до його — мир тобі буде; з того вийде добро тобі.
22Suscipe ex ore illius legem, et pone sermones ejus in corde tuo.
22Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.
23Si reversus fueris ad Omnipotentem, ædificaberis, et longe facies iniquitatem a tabernaculo tuo.
23Як вернешся до Вседержителя твого, — станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, —
24Dabit pro terra silicem, et pro silice torrentes aureos.
24Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм — золото Офирське.
25Eritque Omnipotens contra hostes tuos, et argentum coacervabitur tibi.
25І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;
26Tunc super Omnipotentem deliciis afflues, et elevabis ad Deum faciem tuam.
26Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.
27Rogabis eum, et exaudiet te, et vota tua reddes.
27Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.
28Decernes rem, et veniet tibi, et in viis tuis splendebit lumen.
28Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.
29Qui enim humiliatus fuerit, erit in gloria, et qui inclinaverit oculos, ipse salvabitur.
29А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;
30Salvabitur innocens: salvabitur autem in munditia manuum suarum.]
30Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.