Job 38
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Respondens autem Dominus Job de turbine, dixit:
1Озвався Господь до Йова з бурі й промовив:
2[Quis est iste involvens sententias sermonibus imperitis?
2Хто сей, що затемнює задуми мої нерозумними словами?
3Accinge sicut vir lumbos tuos: interrogabo te, et responde mihi.
3Зараз підпережи чересла твої, як мужеві годиться: Я питати буду, ти ж відказуй менї:
4Ubi eras quando ponebam fundamenta terræ? indica mihi, si habes intelligentiam.
4Де тодї був ти, коли я закладав основи землї? Скажи, коли знаєш!
5Quis posuit mensuras ejus, si nosti? vel quis tetendit super eam lineam?
5Хто визначив міру її, чи знаєш? або хто протягав шнур по нїй?
6Super quo bases illius solidatæ sunt? aut quis demisit lapidem angularem ejus,
6На чім оперто підвалини її, або хто заложив угловий камінь її,
7cum me laudarent simul astra matutina, et jubilarent omnes filii Dei?
7Як тим часом всї ранні зорі веселилися, і всї сини Божі викликували з радощів?
8Quis conclusit ostiis mare, quando erumpebat quasi de vulva procedens;
8Хто запер, мов би ворітьми море, як воно ринуло, та, неначе з матернього лона, вийшло,
9cum ponerem nubem vestimentum ejus, et caligine illud quasi pannis infantiæ obvolverem?
9Як я зробив йому хмари одежою, а мряку пеленами його,
10Circumdedi illud terminis meis, et posui vectem et ostia,
10Та вказав йому гряницї, поставив засови й ворота,
11et dixi: Usque huc venies, et non procedes amplius, et hic confringes tumentes fluctus tuos.
11І сказав: ось покіль доходити будеш, а далїй не перейдеш, і тут межа надутим филям твоїм?
12Numquid post ortum tuum præcepisti diluculo, et ostendisti auroræ locum suum?
12Чи давав єси коли на віку твойму наказ ранкові, або вказав зорі місце, (де зачервонїти)
13Et tenuisti concutiens extrema terræ, et excussisti impios ex ea?
13Та щоб обхопила краї землї, а земля стрясла з себе безбожників;
14Restituetur ut lutum signaculum, et stabit sicut vestimentum:
14Щоб земля перемінила вид свій, мов глина під печаткою, та стала, мов барвиста одежа,
15auferetur ab impiis lux sua, et brachium excelsum confringetur.
15А безбожникам щоб одняте було сьвітло, і сьмілива рука їх зломилась.
16Numquid ingressus es profunda maris, et in novissimis abyssi deambulasti?
16Чи то ти сходив у глибину морську та провірював безодню?
17Numquid apertæ sunt tibi portæ mortis, et ostia tenebrosa vidisti?
17Чи ворота смертні тобі відчинялись, чи бачив ти двері темряви страшної?
18Numquid considerasti latitudinem terræ? indica mihi, si nosti, omnia:
18Чи обняв ти оком сьвіт увесь широкий? Говори, коли все знаєш?
19in qua via lux habitet, et tenebrarum quis locus sit:
19Куди дорога до пробутку сьвітла, й де місце темряви?
20ut ducas unumquodque ad terminos suos, et intelligas semitas domus ejus.
20А вже ж ти доходив до гряниць її й знаєш стежки до дому її.
21Sciebas tunc quod nasciturus esses, et numerum dierum tuorum noveras?
21Певно знаєш, бо ти був тодї вже народжений, й днїв життя твого дуже багато!
22Numquid ingressus es thesauros nivis, aut thesauros grandinis aspexisti,
22А може доходив до складів снїгу, й бачив грядові комори,
23quæ præparavi in tempus hostis, in diem pugnæ et belli?
23Що я їх переховую на час смутку, на день побою та війни (проти ледачих)?
24Per quam viam spargitur lux, dividitur æstus super terram?
24Якою дорогою розливаєсь сьвітло й шириться східний вітер по землї?
25Quis dedit vehementissimo imbri cursum, et viam sonantis tonitrui,
25Хто дощу канали риє, й хто блискавицям путь указує та грому,
26ut plueret super terram absque homine in deserto, ubi nullus mortalium commoratur;
26Щоб ійшов дощ на землю безлюдну, на пустиню, де нема й чоловіка,
27ut impleret inviam et desolatam, et produceret herbas virentes?
27Щоб насичував пустиню й степ, і розбуджував до росту зароди травні?
28Quis est pluviæ pater? vel quis genuit stillas roris?
28Чи в доща є батько? Хто роджає краплї роси?
29De cujus utero egressa est glacies? et gelu de cælo quis genuit?
29Із чиєго лоня виходить лід і иней в воздусї — хто його родить?
30In similitudinem lapidis aquæ durantur, et superficies abyssi constringitur.
30Води, мов камінь тверднуть, і поверхня безоднї замерзає.
31Numquid conjungere valebis micantes stellas Pleiadas, aut gyrum Arcturi poteris dissipare?
31Чи звязав би ти узол у Плеяди, чи розвязав би Орійона?
32Numquid producis luciferum in tempore suo, et vesperum super filios terræ consurgere facis?
32Чи повиводив би ти громаду зірниць у свій час, Ас-зірницю із дїтьми її?
33Numquid nosti ordinem cæli, et pones rationem ejus in terra?
33Чи небесне знаєш право, чи можеш порядок його завести на землї?
34Numquid elevabis in nebula vocem tuam, et impetus aquarum operiet te?
34Чи можеш підняти голос твій до хмар, щоб рясний дощ спустився на тебе?
35Numquid mittes fulgura, et ibunt, et revertentia dicent tibi: Adsumus?
35Чи можеш ти розсилати блискавицї, та й чи прийдуть вони ʼд тобі й скажуть: Ось ми!
36Quis posuit in visceribus hominis sapientiam? vel quis dedit gallo intelligentiam?
36Хто вложив мудрість у серце, й хто дав мисль розумові?
37Quis enarrabit cælorum rationem? et concentum cæli quis dormire faciet?
37Хто може перелїчити хмари своєю мудрістю й здержати сей посуд піднебесний,
38Quando fundebatur pulvis in terra, et glebæ compingebantur?
38Коли пил обертаєсь в болото, й в грудки злипаєсь?
39Numquid capies leænæ prædam, et animam catulorum ejus implebis,
39Не вже ж то ти ловиш левицї здобич і левчуків годуєш,
40quando cubant in antris, et in specubus insidiantur?
40Як вони лежать в берлозї, або тихо в гущавинї засїдаються?
41Quis præparat corvo escam suam, quando pulli ejus clamant ad Deum, vagantes, eo quod non habeant cibos?]
41А воронові хто готує харч його, коли дїти його пищать до Бога, блукаючи без поживи?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.